Аспірантка Федишин В.В.

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

Умови розвитку підприємств туристичної галузі

України

Як засвідчує вітчизняна практика, туризм в Україні і відповідно в окремих її регіонах, незважаючи на нестабільну економічну та політичну ситуації, а також на вплив системної економічної кризи в Україні та світі, продовжує динамічно розвиватись і стає однією з пріоритетних галузей національної економіки. «Туризм є одним з небагатьох секторів економіки у світі, який активно розвивається, стимулює економічний прогрес…»[1]

Статистика показує, що підприємства туристичної галузі щороку без залучення державних дотацій стабільно нарощують обсяги виробництва туристичного продукту.

Метою розвитку туристичних підприємств України є створення сприятливого організаційно - правового та економічного середовищ для розвитку сфери туризму, створення конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного використання природного та історико-культурного потенціалу України.

Необхідною умовою розвитку підприємств туристичної галузі в Україні є забезпечення її соціально-економічних інтересів та дотримання вимог екологічної безпеки.

Основними чинниками розвитку туристичних підприємств в загальному можна констатувати наступні:

1.Позитивні чинники:

– наявність достатнього туристичного потенціалу;

–відкритість політики та економіки;

–зростання суспільного багатства і доходів населення;

–наявність вільного часу в людей та зацікавленість їх подорожами;

–розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій;

–посилення урбанізації;

–побудова інтелектуального суспільства;

–залучення національних та іноземних інвестицій у розвиток туристичних підприємств;

–спрощення режимів податкового, валютного, митного та прикордонного регулювання;

–стимулювання розвитку туризму для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів і осіб з малозабезпечених сімей шляхом надання різноманітних пільг;

–орієнтація країни на інтелектономіку;

2.Негативні чинники:

–нестабільність економічної політики;

–зростання напруженості у міжнародних відносинах;

–стагнація економіки та падіння добробуту населення;

–недооцінка ролі туризму в інтелектуалізації суспільства;

–недостатня розвинутість туристичної галузі;

–юридичні обмеження туризму: заборона на вільне пересування туристів, наявність недоступних для туристів зон;

– порівняно низький рівень доходів населення;

–екологічна небезпека ;

–нераціональне використання культурно-історичної і культової спадщини й природно-туристичного потенціалу;

–низький рівень знань населення про туризм;

–ефективних стимулів інвестування розвитку туристичних підприємств і туристичної галузі.

Стосовно України, доцільно відзначити, що останнім часом в Україні у зв’язку нестабільністю економічної та політичної ситуації і з військовими діями на Сході країни розвиток туристичних підприємств гальмується і зазнає все більшого впливу негативних чинників. Статистика засвідчує, що в Україні діють 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, проте вони потребують негайної модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів і правил організації туризму.[2] Також підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти, що надають туристичні та екскурсійні послуги.

Висновок: враховуючи тенденції реформування усіх сфер суспільного життя в Україні і світі, доцільним є розроблення Основних напрямів розвитку туризму в Україні, котрі стануть основою довгострокової Державної програми розвитку туризму. В основу розроблення цих напрямів повинні бути покладені такі основні завдання: [3, с.17]

–впровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку галузі туризму;

–визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;

–створити, з урахуванням соціально-економічних інтересів ефективну модель інвестиційної політики в галузі туризму;

–удосконалити організаційні структури управління галуззю туризму;

–забезпечити раціональне використання та відновлення природного та історико-культурного середовища;

–прийняти екологічні регламенти та затвердити допустимі норми освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дії та запровадити в практику управління.

Усе це сприятиме створенню організаційно - правових та економічних засад розвитку туристичних підприємств в Україні та високорентабельної туристичної індустрії.

Література

1. Алексеева Н.Ф. Сучасний стан і тенденції розвитку туристичної сфери в Україні / Алексеева Н.Ф., Килинич М.Ю. // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=74605

2.Державний комітет статистики України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http// www.ukrstat.gov.ua.

2.Голіков А.П. Український туризм / А.П. Голіков //  Галицькі контракти. – №22, – травень 2010 р.

Загальна характеристика суб'єктів туристичної діяльності України
	2014				2015
	Усього	У тому числі			Усього	У тому числі
		туропе-ратори	турагенти	суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність		туропе-ратори	турагенти	суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність
Юридичні особи
Кількість суб'єктів туристичної діяльності, од	2198	667	1473	58	1785	500	1228	57
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	9834	5235	4428	171	8086	4131	3799	156
з них мають вищу або середню спеціальну освіту в галузі туризму	4475	2266	2140	69	3735	1806	1862	67
жінки	7067	3639	3325	103	5835	2915	2824	96
особи до 30 років	3462	2126	1301	35	2517	1462	1027	28
Дохід від надання туристичних послуг (без ПДВ, акцизного податку й аналогічних обов'язкових платежів), тис.грн	5432673,4	5129201,9	294107,7	9363,8	4797731,6	4233712,6	549791,8	14227,2
у тому числі від екскурсійної діяльності	153971,5	138988,9	5652,4	9330,2	43214,2	26337,3	2662,2	14214,7
Сума комісійних, агентських і інших винагород, тис.грн	394528,7	131273,8	263202,9	52,0	771181,7	381820,0	389361,7	-
Операційні витрати, зроблені суб'єктом туристичної діяльності на надання туристичних послуг - усього, тис.грн	5104476,7	4836818,2	258707,8	8950,7	4513433,2	4085140,5	414286,8	14005,9
у тому числі: матеріальні витрати	2152795,9	2099564,1	48516,9	4714,9	746488,8	564355,7	175242,7	6890,4
витрати на оплату праці	224245,5	152321,4	69701,8	2222,3	255051,3	169514,3	83477,3	2059,7
відрахування на соціальні заходи	83249,8	57918,9	24552,7	778,2	78460,3	50704,4	27032,0	723,9
суми нарахованої амортизації	21268,4	15500,5	5731,7	36,2	20509,8	14312,4	5455,0	742,4
інші операційні витрати	2622917,1	2511513,3	110204,7	1199,1	3412923,0	3286253,7	123079,8	3589,5
Фізичні особи-підприємці
Кількість суб'єктів туристичної діяльності, од	1687	х	1596	91	1397	х	1319	78
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	1679	х	1609	70	1502	х	1438	64
з них мають вищу або середню спеціальну освіту в галузі туризму	771	х	741	30	694	х	661	33
Середня кількість позаштатних працівників (працюючі за договорами та зовнішні сумісники), осіб	38	х	35	3	38	х	34	4
Кількість неоплачуваних працівників (власники, засновники підприємства та члени їх сімей), осіб	827	х	784	43	668	х	632	36
Дохід від надання туристичних послуг (без ПДВ, акцизного податку й аналогічних обов'язкових платежів), тис.грн	133971,1	х	129572,0	4399,1	217617,6	х	210957,4	6660,2