Економічні науки / 7. Облік і аудит

Марія Харина

Наук. кер. – Чаплінська А.А.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУТНІСТЬ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Господарська діяльність, несе за собою негативний вплив на навколишнє середовище. Нераціональна взаємодія людини з довкіллям, породжує глобальні екологічні проблеми та призводить до дефіциту природних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми та запобігання її ускладненню, слід максимально результативно їх використовувати. Тобто, йдеться не про скорочення обсягів використання ресурсів, а про ефективність їх застосування. Дослідження даної проблеми розглядається у розрізі економіко-екологічного аналізу в чому і полягає його значущість.

Термін аналіз походить від грецького analysis - «розділення», «розкладання» та означає розподіл досліджуваного на складові частини. Він дає змогу пізнати окремі аспекти явища чи процесу. Часто, для більш детального вивчення тієї чи іншої галузі, різновиди аналізу об’єднують. Прикладом такого є економіко-екологічний аналіз, який займається вивченням взаємодії екологічних та економічних процесів. Даний вид аналізу здійснюється для більш раціонального та дбайливого використання ресурсів довкілля.

Такий різновид аналізу цікавив багатьох науковців. Зокрема, на думку Мишеніна Є.В. економіко-екологічний аналіз – це головний інструмент оцінки розвитку галузі та підприємства на екологічну стійкість, він дає змогу прийняти оптимальні управлінські рішення у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища [3, с. 127]. У праці Китаєва О.В. «Аналіз методичних підходів до оцінки техніко-організаційного рівня виробництва» зазначалося, що економіко-екологічний аналіз дає змогу реалізувати екологічну політику, що базується на органічному поєднанні вирішення економічних та екологічних проблем у процесі реформування суспільства, створенні умов для розв’язання екологічних проблем у всіх його членів [1, с. 62 ]. Скляр Л.Б. визначав економіко-екологічний аналіз як дослідження взаємодії екологічних та економічних процесів, для більш раціонального і дбайливого використання ресурсів довкілля [4, с. 88].

Проаналізувавши вчених, можна сказати, що економіко-екологічний аналіз – це сукупність розрахунково-аналітичних методів, способів та прийомів, що дозволяють за допомогою сукупності показників вирахувати вплив підприємства на довкілля, оцінити всі вигоди та втрати від діяльності, сформувати такі заходи, що будуть запобігати шкоді довкіллю у процесі здійснення проекту.

Даний вид аналізу базується на таких методичних принципах: науковість, конкретність, системність, комплексність, об’єктивність, порівнянність, дієвість, регулярність та економічність. Принцип науковості полягає у використанні комплексу науково обґрунтованих методик та процедур [5, с.120]. Принцип конкретності передбачає аналіз об’єктивних даних, а його результати повинні мати конкретне кількісне вираження. Принципи системності та комплексності поєднуються, вони полягають у дослідженні всіх джерел інформації, а аналітичні розрахунки виконуються на базі єдиної системи обліку і контролю. Порівнянність полягає у тому, що дані аналізу співставляють з плановими та нормативними значеннями. Дієвість – проявляється у практичній значимості економіко-екологічного аналізу. Регулярність полягає у періодичності його використання. Економічність пояснюється тим, що витрати, які здійснені на даний вид аналізу, повинні окупитися.

Економіко-екологічний аналіз проводять органи охорони довкілля, економічні служби підприємства. Він здійснюється за таким планом [2, с. 141]:

1. Аналіз первинних екологічних умов (опис природно-географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу). 2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище (визначення позитивних та негативних наслідків здійснення проекту, розробка заходів щодо усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати). 3. Аналіз альтернативних варіантів проекту (визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту). 4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище (визначення економічно обґрунтованих з погляду витрат заходів, що можуть зменшити негативні наслідки до допустимого рівня). 5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу (підготовка керівництва і спеціалістів, які відповідали б за екологічну безпеку проекту, здійснювали заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища). 6. Екологічний моніторинг (план поточного контролю).

Економіко-екологічний аналіз є досить важливим процесом, який здійснює організація. Його проведення на підприємстві, дасть змогу планувати, нормувати, контролювати й аналізувати природоохоронні витрати, визначати їх вплив на ефективність підприємства, оцінити економічний збиток, що завдає суспільству забруднення навколишнього природного середовища.

Література:

1. Китаев А. В. Анализ методических подходов к оценке техніко организационного уровня производства. / А. В. Китаєв // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. – 2002. – № 10(43). – С. 60-66.

2. Митяй О.В. Проектний аналіз: Навч. посіб. для студентів, викладачів ВНЗ. Рекомендовано МОН / О.В.Митяй — К., 2011. — 311 с.

3. Мишенин Е. В. Эколого-экономический анализ как комплексная категория оценки эколо- гически устойчивого развития / Е. В. Мишенин, Т. В. Токарева // Экологическая экономика и управление. − Сумы : ИПП „Мрия-1” ЛТД, 1997. − Т. 2 : Экономика для экологии. − 2002. − 125−129 с.

4. Скляр Л. Б. Методологічні принципи побудови економіко-екологічного аналізу / Л. Б. Скляр // Економіка харчової промисловості. - 2014. - № 3. - С. 86-90.

5. Танасієва М. М. Теоретико-методичні засади економіко-екологічного аналізу / М. М. Танасієва // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Сер. : Економічні науки. - 2013. - № 4. - С. 117-124.