“Экономические науки”/Учет и аудит

Куліш І.С. студентка 6-го курсу

Напрям підготовки «Облік та аудит»

Науковий керівник: Коренєва О.Г.

кандидат економічних наук, доцент,

Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС»

Удосконалення науково-методичних засад здійснення аудиту кредитних операцій банку

Під впливом зовнішніх чинників кредитна діяльність банків і механізми управління ризиками показали суттєві проблеми в їх організації. Відповідно обсяги недоліків, порушень і зловживань у кредитній сфері є сьогодні суттєвими та зумовили збиткову діяльність багатьох банківських установ, а окремих – банкрутство. За цих умов більшість науковців і практиків переконані, що система внутрішнього контролю та аудиту потребує в деяких напрямах посилення ролі, а в інших – кардинальних змін.

З кожним роком підвищуються ризики, що пов’язані з неповерненням наданих кредитів, тому є необхідним посилення ролі внутрішнього контролю банку, прогресивною формою якого є аудит.

Аудиторська перевірка кредитних операцій спрямована на оцінку якості процедур управління кредитними операціями та їхньої ефективності, ризикованості. Тому з метою мінімізації всіх рівнів кредитних ризиків доцільно удосконалити аудит кредитних операцій банку, в частині попередження виникнення проблемної заборгованості. Даний напрям аудиту на відміну від традиційного потрібно здійснювати із більшою регулярністю (щомісячно, щоквартально). Основною метою даного напряму є перевірка правильності та своєчасності здійснення оцінки кредитоспроможності позичальника кредитним підрозділом, виявлення недоліків, та, у разі їх наявності проведення відповідних заходів щодо їх вирішення, а також оцінка потенційного впливу на основні показники діяльності підприємства факторів ризику, що повинні бути спрогнозовані на майбутній період.

Для врахування факторів ризику доцільно удосконалити аудит кредитних операцій банку і запропонувати стрес-тестування позичальника.

Стрес-тестування – оцінка потенційного впливу на основні показники діяльності підприємства факторів ризику, що повинні бути спрогнозовані на майбутній період. Стрес-тестування передбачає виявлення можливих подій або майбутніх змін економічних умов, які можуть мати несприятливі наслідки для діяльності підприємства, і дає можливість отримати кількісну оцінку його ризиків. Основний підхід до опису параметрів стрес-тестування полягає у визначенні сценаріїв несприятливих стрес-змін макроекономічних факторів.

Під час розроблення сценарію особливу увагу аудиторам необхідно приділяти використанню факторів з максимально негативним впливом, що можуть призвести до подій, унаслідок виникнення яких підприємство може зазнати найбільших втрат, та опрацювати варіанти найгіршого розвитку подій.

Доцільно розглянути компонентні складові механізму здійснення стрес-тестування (рис.1) [1, 2].

Рисунок 1 – Механізм проведення стрес-тестування

Однією з найголовніших умов здійснення ефективного стрес-тестування для підприємства є визначення актуальних в даний проміжок часу факторів впливу на його діяльність.

Стрес-тестування підприємства варто здійснити підрозділом аудиту у якості додаткового інструмента оцінки його кредитоспроможності. Дане дослідження слід проводити на основі розрахунку інтегрального показника, який наведено в Постанові Правління НБУ № 351 «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями». Оцінка кредитоспроможності юридичної особи згідно Постанови №351 проводиться за наступними етапами:

- розрахунок фінансових показників;

- розрахунок інтегрального показника та визначення класу фінансового стану контрагента;

- визначення класу контрагента з урахуванням інших додаткових факторів, впливаючих на загальний стан контрагента [2].

Аудитор здійснюватиме оцінку фінансового стану контрагента шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану контрагента.

Таким чином, аудит попередження виникнення проблемної заборгованості надасть можливість банку мінімізувати ризики виникнення проблемної заборгованості шляхом проведення комплексу заходів:

- встановлення жорстких нормативних значень показників, які зазнали найбільшого впливу;

- посилення вимог щодо якості запропонованого забезпечення за кредитом;

- дострокове припинення кредитних операцій з постачальником.

Отже, можна стверджувати про те, що додаткове застосування методу стрес-тестування у процесі аналізу кредитоспроможності підприємства-позичальника дасть можливість банківській установі визначити найгірший сценарій розвитку подій, установити розмір можливих збитків у випадку реалізації найгіршого сценарію, що в подальшому сприятиме мінімізації ймовірності виникнення проблемної заборгованості у кредитному портфелі.

Літературатура:

1. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів гос-подарювання [Текст] : монографія / А. О. Єпіфанов, Н. А. Дехтяр, Т. М. Мельник [та ін.] ; ред. А. О. Єпіфанов. – Суми : УАБС НБУ, 2007. – 286 с. – ISBN 978-966-8958-13-7.

2. Заруцька О. П. Банківський нагляд з використанням структурно-функціонального аналізу: теорія, світовий і вітчизняний досвід [Текст] : монографія / О. П. Заруцька. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. – 379 с. – ISBN 978-966-8958-89-2.

3. Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями [Електронний ресурс]: Постанова НБУ від 30.06.2016 № 351 . – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ru/v0351500-16/page. – Назва з екрану.