Економічні науки/8.Математичні методи в економіці

Галахов Є.М.

ДВНЗ Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана, Україна

Становлення інституту фрілансерства у вимірі сучасних економічних відносин

Постіндустріальний формат економіки характеризується такими ключовими імперативами розвитку як інформатизація, інтелектуалізація, інноватизація. З об’єктивним розвитком та ускладненням соціально-економічних відносин зазначені імперативи, консолідуючись, набувають нового вираження у форматі процесів віртуалізації. Процеси віртуалізації реалізуються як на рівні окремої особистості (дистанційна освіта, дистанційна зайнятість), так і на рівні підприємства (віртуальні підприємства, віртуальні мережі), на регіональному рівні (віртуалізація кластерної діяльності), на рівні держави (електронний уряд), на наднаціональному рівні (віртуалізація діяльності міжнародних організацій, неформальних груп (G7, G20 та ін.).

Наша подальша дослідницька увага буде зосереджена на перших двох рівнях процесів віртуалізації – на рівні окремої особистості (на прикладі фрілансерів) та на рівні підприємства (залучення фріланс-ресурсу у діяльність підприємства).

Дослідження Всесвітнього економічного форуму «Звіт з людського капіталу» за 2016 рік, виокремило ключові соціо-економічні та технологічні фактори трансформаційних змін бізнес-моделей підприємств. Зауважимо, що серед зазначених соціо-економічних факторів, найбільший трасформаційний потенціал зміни бізнес-моделей підприємств має фактор зміни формату роботи та утвердження гнучкої системи зайнятості. Серед групи технологічних факторів зміни бізнес-моделей підприємств, найбільш трансформаційним є мобільний Інтернет і хмарні технології [1, c. 25].

Таким чином, вищезазначені фактори здійснюють визначальний влив на формування сучасних економічних відносин, зокрема у форматі «інноваційне підприємство – ринок технологій – інститут фрілансерства». Представимо взаємозв’язок даних категорій (рис.1).

У постіндустріальному форматі розвитку економіки інноваційне підприємство орієнтоване на постійне вдосконалення своєї діяльності у напрямі системи управлінських рішень, технологічних процесів, збагачення своєї корпоративної культури, нарощення стратегічних конкурентних переваг. Тому використання фріланс-ресурсу як новітнього фактору виробництва і сучасної технології залучення робочої сили для таких підприємств є пріоритетним питанням і вимогою часу.

З іншого боку, в сучасних економічних відносинах утвердився новий контингент робочої сили – фрілансери, які мають свою систему цінностей, в якій гнучкість системи зайнятості, незалежність є пріоритетними. Зауважимо, що фрілансери – це незалежні професіонали, які здійснюють свою трудову (підприємницьку) діяльність на умовах вільної зайнятості (поза штатом формальної організації) на контрактній основі, не виступають субпідрядником єдиного замовника; являються скоріше комплементами, а не субститутами штатних співробітників; працюють при різних організаційно-правових формах (наприклад, як індивідуальні фрілансери або як власники підприємства з обмеженою відповідальністю). Проте на сьогодні інститут фрілансерства формується у напрямі утвердження як ключових переваг, так і недоліків такої діяльності, системи регулювання як на рівні окремого фрілансера, так і на рівні підприємства та макрорегулювання.

Ключовим елементом, що поєднує інноваційне підприємство та інститут фрілансерства є ринок технологій, який динамічно змінюючись, диктує нові цілі, завдання і умови співпраці, зазначених суб’єктів ринку (підприємств та фрілансерів/команд фрілансерів).

Рис.1 Формат сучасних економічних відносин: «інноваційне підприємство – ринок технологій – інститут фрілансерства»

Джерело: адаптовано та узагальнено автором на основі [2, c. 4]

У 2015 році компанія Ernst&Young Global Limited  провела дослідження тимчасової робочої сили США з точки зору як працівників, так і організацій. Результатом дослідження став звіт «Тимчасова робоча сила» (2016 рік), який зазначив, що американські підприємства, в середньому, мають 17% тимчасових працівників. У той же час, 20% організацій повідомили, що їхня робоча сила склала щонайменше 30% тимчасових працівників у 2016 році [2, c. 7]. Тобто інститут залучення тимчасової робочої сили формується досить динамічно, зокрема також і інститут фрілансової діяльності.

Згідно вищезазначеного дослідження компанії Ernst&Young Global Limited, було визначено чому американські підприємства використовують фріланс-ресурс у своїй діяльності (табл.1). Найбільш пріоритетною причиною використання фріланс-ресурсу підприємствами була потреба у системі ресурсів (знаннях, компетенціях, таланті працівників), що виходять за межі можливостей підприємства.

Таблиця 1

Використання американськими підприємствами фріланс-ресурсу у своїй діяльності

% респондентів	Причини використання фріланс-ресурсу підприємством
56%	Використання тимчасових працівників для завершення проектів, де специфічні компетенції та знання виходять за межі можливостей існуючої робочої сили
55%	Тимчасові працівники дозволяють оптимізувати витрати
42%	Використання тимчасових працівників задля швидкого реагування на потреби ринку праці
50%	Тимчасові працівники допомагають подолати опір змінам в організації

Джерело: [2, с. 9]

Проте для підприємств є і ряд невирішених питань теоретичного і практичного характеру щодо використання фріланс-ресурсу, зокрема відсутність усталеної системи менеджменту такої нової категорії робочої сили як віртуальна робоча сила (фрілансери), невирішеність питання інформаційної безпеки, захисту прав інтелектуальної власності, несформованість системи державного регулювання залучення фріланс-ресурсу підприємством.

Література:

1. The Human Capital Report [Електронний ресурс] // World Economic Forum. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://www3.weforum.org/docs/HCR2016_Main_Report.pdf.

2. Is the gig economy a fleeting fad or enduring legacy? [Електронний ресурс] // EY. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY_Gig_economy_brochure/$FILE/gig-economy-brochure.pdf.