Математика/4. Прикладная математика
Цегельська
Ю. В.
Хмельницький національний університет, Україна
Метод аналізу ієрархій при оцінюванні важливості
педагогічних інновацій
На сьогоднішній
день у системі
освіти відбуваються суттєві зміни. В силу вступають нові освітні стандарти. У них крім змісту освіти, відображаються також зміни в організації
навчально-виховної роботи навчальних закладів. Тому є потреба у вивченні цих
інновацій, а саме їх впливу на освітній процес.
Питання
педагогічних інновацій досліджувалось у роботах науковців, таких як М. Р. Юсуфбекова, В. І. Загвязінскій, П. І. Підкасистий,
К. Д. Ушинский, М. М. Поташник,
О. Р. Хомерики, Д. В. Соколов, І. П. Підласий, А. Б. Титов,
И. В. Никишина, М. М. Шабанова,
та ін.
Мета нашого
дослідження: оцінка важливості педагогічних інновацій.
Інновації властиві для
багатьох сфер професійної діяльності людини. Тому вони природно стають
предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації не виникають самі по собі, вони є
результатом тривалих наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих
учителів і цілих колективів [1].
Для вивчення важливості
педагогічних інновацій у початковій школі, було проведено опитування вчителів
молодших класів Хмельницької СЗОШ №18 та застосовано метод аналізу ієрархій Сааті Т. Л.
[2].
Рисунок 1 –
Ієрархічна структура, що використовується при оцінці інновацій
Першим етапом було
побудовано ієрархічну структуру (рис. 1).
Перший рівень –
це ціль дослідження, тобто оцінювання важливості педагогічних інновацій.
Другий рівень (Кi) –
критерії за якими ми оцінюємо інновації. Дослідивши критерії оцінки інновацій
ми виділили 4 основних критерії для обраної школи, за якими й оцінювали
педагогічні інновації, а саме:
1. Часовий
критерій (час вчителя);
2. Узгодженість
з освітнім середовищем;
3. Підвищення
якості роботи вчителя;
4. Освітня
значимість;
Третій рівень (Аj) –
альтернативи, або педагогічні інновації. Проаналізувавши Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437 та
додаток до даного листа, ми обрали дев’ять інновацій для досліджень. В
ході попереднього дослідження ми виключили деякі з них, тому у даному
дослідженні розглядаються лише 5 з них. А саме:
1. Встановлення
міжпредметних зв’язків;
2. Введення
«тематичних днів»;
3. Активізація
навчального процесу (засвоєння навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів);
4. Зменшення
кількості підсумкових робіт;
5. Пом’якшення критеріїв оцінювання;
Другим етапом
було проведено експертне опитування щодо значимості кожного критерію. Дане
опитування проводилось за допомогою шкали відносин [2]. У результаті ми
отримали наступні дані, представлені у Таблиці 1.
W та Wнорм обраховувалось
за формулами (1) та (2) відповідно [3].
; (1)
. (2)
Далі було перевірено отримані значення на
адекватність. Тобто обчислено 
за формулою (3) [3].
Ми отримали
наступне значення 
,
тобто умова виконується.
Таблиця
1 – Результат порівняння критеріїв оцінки інновацій
|
Критерії |
№1 |
№2 |
№3 |
№4 |
W |
Wнорм |
|
№1 |
1 |
1/7 |
1/9 |
1/5 |
0,23737 |
0,04412 |
|
№2 |
7 |
1 |
1 |
1/3 |
1,23593 |
0,22975 |
|
№3 |
9 |
1 |
1 |
1/3 |
1,31607 |
0,24465 |
|
№4 |
5 |
3 |
3 |
1 |
2,5900 |
0,48147 |
Наступним етапом
було проведено опитування експертів (двох вчителів початкової школи та завуча),
на важливість педагогічних інновацій за даними критеріями. Кожному респонденту
було запропоновано по чотири анкети для оцінювання інновацій у школі, за
різними критеріями. У результаті ми отримали по три порівняння інновацій за
кожним із критеріїв.
Для того щоб
скористатися методом МАІ, нам потрібно було звести отримані результати в одну
таблицю по кожному критерію. Дану процедуру ми виконали знайшовши середнє
геометричне отриманих результатів. У результаті даних дій ми отримали по одній
порівняльній таблиці для кожного з критеріїв (Таблиці 2-5)
Таблиця
2 – Результат порівняння інновацій за часовим критерієм
|
Інновації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
W |
Wнорм |
|
1 |
1 |
0,89 |
0,31 |
1,53 |
0,65 |
0,77147 |
0,14147 |
|
2 |
1,12 |
1 |
0,44 |
0,48 |
1,86 |
0,84893 |
0,15567 |
|
3 |
3,27 |
2,27 |
1 |
0,69 |
3,42 |
1,77445 |
0,32540 |
|
4 |
0,65 |
2,08 |
1,44 |
1 |
3,56 |
1,47497 |
0,27048 |
|
5 |
1,53 |
0,54 |
0,29 |
0,28 |
1 |
0,58340 |
0,10698 |
Таблиця
3– Результат порівняння інновацій за критерієм узгодженості із освітнім
середовищем
|
Інновації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
W |
Wнорм |
|
1 |
1 |
0,48 |
1,71 |
0,69 |
0,52 |
0,78494 |
0,14016 |
|
2 |
2,08 |
1 |
1,59 |
0,78 |
0,69 |
1,12171 |
0,20030 |
|
3 |
0,58 |
0,63 |
1 |
0,24 |
0,20 |
0,44511 |
0,07948 |
|
4 |
1,44 |
1,29 |
4,22 |
1 |
0,53 |
1,33030 |
0,23755 |
|
5 |
1,91 |
1,44 |
5,00 |
1,88 |
1 |
1,91809 |
0,34251 |
Таблиця
4 – Результат порівняння інновацій за критерієм підвищення якості роботи
вчителя
|
Інновації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
W |
Wнорм |
|
1 |
1 |
1,42 |
0,57 |
1,44 |
1,61 |
1,13482 |
0,21338 |
|
2 |
0,70 |
1 |
0,44 |
5,13 |
3,91 |
1,44225 |
0,27119 |
|
3 |
1,75 |
2,27 |
1 |
1,44 |
0,95 |
1,40379 |
0,26395 |
|
4 |
0,69 |
0,19 |
0,69 |
1 |
0,58 |
0,55945 |
0,10519 |
|
5 |
0,62 |
0,26 |
1,05 |
1,71 |
1 |
0,77798 |
0,14628 |
Таблиця
5 – Результат порівняння інновацій за критерієм освітня значимість
|
Інновації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
W |
Wнорм |
|
1 |
1 |
0,28 |
0,77 |
2,27 |
1,91 |
0,98659 |
0,18471 |
|
2 |
3,56 |
1 |
0,64 |
5,13 |
1,91 |
1,86341 |
0,34887 |
|
3 |
1,30 |
1,55 |
1 |
0,82 |
0,61 |
1,00190 |
0,18757 |
|
4 |
0,44 |
0,19 |
1,22 |
1 |
1 |
0,63660 |
0,11918 |
|
5 |
0,52 |
0,52 |
1,65 |
1 |
1 |
0,85284 |
0,15967 |
W та Wнорм обраховувалось
також за формулами (1) та (2) відповідно. Аналогічно було обчислено за формулою (3). У результаті ми отримали
наступні значення 
,
,
,
.
Умова виконується для усіх критеріїв, оскільки 
.
Останнім етапом ми
провели зважування нормованих власних векторів альтернатив вагами критеріїв, що
були отримані на початку рішення задачі. Тобто, послідовно перемножуючи рядки
матриці на вектор-стовпець ми знайшли ваги кожної з інновацій. У результаті
отримали наступні значення:
Таблиця
6 – Рівень важливості педагогічних інновацій
|
0,18 |
Встановлення міжпредметних зв’язків |
|
0,29 |
Введення «тематичних днів» |
|
0,19 |
Активізація навчального процесу |
|
0,15 |
Зменшення кількості підсумкових робіт |
|
0,20 |
Пом’якшення критеріїв оцінювання |
За даними
таблиці 6 бачимо, що усі інновації мають значний вплив на освітній процес у
даній школі, на думку вчителів. Більший, у порівняні з іншими, вплив має
інновація: Введення «тематичних днів». Тому ми рекомендуємо вчителям початкової
школи приділити більше уваги саме на введення «тематичних днів» у процес
навчання.
Література.
1. Лазарєв
В. С. Поняття педагогічної та інноваційної системи школи / В. С. Лазарєв
// Сільська школа. - 2003. - № 1.
2. Саати Т. Л.
Принятие решений. Метод анализа иерархий: Пер. с англ. –
М.: Радио и связь, 1989. –
316 с.
3. Казаков Н. П.
Экспертное оценивание экологической безопасности рекреационного района на основе метода анализа иерархий: «Вестник ИНЖЭКОНа», №3(8),