К.т.н. Черевична Н.І., Черевична А.В.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Харківський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Щодо особливостей та проблем дитячого харчування

 

До групи дитячого харчування відносять продукти для дітей перших трьох років життя, дошкільників і молодших школярів, а також спеціалізовані продукти для лікувального харчування хворих дітей раннього віку. Вони призначені для задоволення потреб дитячого організму в нутрієнтах на різних етапах його розвитку, оскільки їжа є пластичним матеріалом для побудови основних тканин зростаючого організму, а також джерелом енергії, необхідної для заповнення енергетичних витрат в процесі життєдіяльності. Харчування забезпечує не тільки нормальний розвиток дитини, а також сприяє профілактиці захворювань і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища.

В Україні попит на вітчизняні продукти дитячого харчування більш ніж на половину задовольняється за рахунок імпортної продукції. Найбільшими імпортерами дитячих продуктів на українському ринку є країни Європи, що складає 64% від загального імпорту.

Відомо, що високоякісна сировини є запорукою безпечності продуктів для дітей. Для отримання доброякісної сировини необхідно відводити екологічно чисті землі, де б під час вирощування сільгосппродукції не використовувались пестициди, гербіциди, нітрати та інші шкідливі речовини. Такі спеціальні поля є у США, Швеції, Франції.

На даний час статусу спеціальної сировинної зони надано понад 80 господарствам в 14 областях України (Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській). У нових сировинних зонах вироблятиметься продукція тваринного і рослинного походження. Завдяки цьому збільшення частки виробництва дитячого харчування можливе на 8-12% [1].

Аналіз ринку продуктів дитячого харчування на сьогодні показує, що лідерами з виробництва цієї продукції є ПАТ «Хорольський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» (Полтавська обл.) – сухі молочні продукти, ТОВ «Південний консервний завод» (м. Херсон), ПАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (м. Одеса) – плодово-овочеві консерви і соки, компанія «Данон Україна», ТОВ «Фірма «Фавор» (м. Київ), ПАТ АК «Комбінат «Придніпровський» (м. Дніпропетровськ), ТОВ «Люстдорф» (Вінницька обл.), ПАТ «Вімм-Біль-Данн Україна» (Київська обл.), ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей» (Київська обл.), Комунальне підприємство «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» (м. Харків) – рідкі й пастоподібні молочні продукти, ТОВ «ДПК «ВАЙЗ» (м. Дніпропетровськ) – продукти на борошняній основі, ТОВ «ХІПП-Ужгород» (Закарпатська обл.) – вирощування лікарських трав та виробництво фіточаю і фітованн, ТОВ ПП «Еконія» (Черкаська обл.) – питна вода [1].

Але, на жаль не всі вітчизняні виробники задовольняють потреби у дитячому харчуванні з урахуванням вікової особливості та профілактично-оздоровчої спрямованості. Для кожного вікового періоду необхідна своя особлива формула харчування, яка визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі в міру біохімічного дозрівання, зростання і розвитку. Аналіз захворюваності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в Україні показує домінування захворювань, спричинених серед іншого нездоровим харчуванням.

За даними «Центру медичної статистики» МОЗ в Україні у віці від народження до 14 років зареєстровано понад 80 тис. дітей з надмірною вагою та ожирінням. Поширеність цієї хвороби невпинно зростає в усьому світі, що свідчить про поширення епідемії ожиріння і на нашу країну. За даними регулярних досліджень «Здоров’я та поведінкових орієнтацій учнівської молоді – HBSC», які проводяться у нашій країні Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка під егідою ВООЗ було з’ясовано, що менше половини молодших школярів регулярно вживає у достатній кількості найкорисніші харчові продукти – овочі, фрукти, цільні злаки, рибу та молочні продукти. Овочі і фрукти присутні в рекомендованій кількості в добовому раціоні лише у 45% опитаних; 10% не вживають цих продуктів узагалі, а 35% їли їх один раз на тиждень чи рідше. Натомість, багато підлітків їдять надмірну кількість солодощів, не дотримуються режиму харчування [2, 3].

Сучасні наукові дані свідчать про те, що надмірне та неправильне харчування дітей цієї вікової категорії слід розглядати як потенційний ризик для здоров’я в майбутньому, що може призвести до проявів ендокринної та нервової патології, алергії, ожиріння, хронічних захворювань травного каналу.

Теоретична можливість забезпечити дитину всіма необхідними вітамінами та мінералами за рахунок винятково натуральних продуктів харчування виглядає досить привабливою, але в реальності вона малодосяжна. На практиці для цього дитині потрібно з’їсти цілий набір різноманітних продуктів, що за об’ємом значно переважає можливості її травної системи. У світі немає жодного універсального продукту, що містив би всі необхідні вітаміни одночасно. Тому їжа має бути різноманітною, дитина повинна отримувати її регулярно, у достатньому об’ємі [4].

Але не дивлячись на все це, солодощі були і залишаються улюбленим продуктом дітей і вони, як і інші продукти харчування, чинять вплив на стан здоров’я дитини. Тому кондитерські вироби повинні мати не тільки високі органолептичні показники, а й мати профілактично-оздоровчі властивості, тобто мати статус функціональних. На сучасному етапі розвитку дитячого харчування найбільш результативною є концепція створення функціональних борошняних кондитерських виробів зі збагаченим мінерально-вітамінним складом на основі зернових і продукти їх переробки, а також нових видів борошна.

 

 

Література:

1.     Куць О.І., Пахолок В.С. Стан ринку продукції дитячого харчування в Україні: Зб. праць за підсумками ІІ міжнародної спеціалізованої науково-практичної конференції «Дитяче харчування: перспективи розвитку та інноваційні технології» – К, 2014. – С. 3-16.

2.      Марушко Ю.В. Вітамінно-мінеральна забезпеченість дітей за сучасних умов // Здоровье ребенка. – 2015. - №2(61). – С. 9-14.

3.     Фролова Т.В. Вітамінно-мінеральна забезпеченість дітей Харківського регіону / Т.В. Фролова, О.В. Охапкіна, О.В. Атаманова // Здоровье ребенка. – 2016. - №5(73). – С. 50-54.

4.     Анисимова Н. В. Эффективность использования витаминно-минеральных комплексов в рационе питания детей и подростков / Н.В. Анисимова, И.Н. Сахарова // Физиология и гигиена человека. – 2009. – №14 (18). С. 80-87.