Гордій Ніна Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

Глухівського національного педагогічного університету 

імені Олександра Довженка

Бондарик Марина Володимирівна

вихователь-методист вищої категорії  ясла-садка №8 м. Волновахи

ПЕДАГОГІЧНІ ПРОЕКТИ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ДДЯ ДІТЕЙ 6-ГО РОКУ ЖИТТЯ

Ідея проектної діяльності знайшла своє відображення у практиці українських педагогів В. Сухомлинського («Години милування природою» у

«Школі радості» під блакитним небом), Н. Гавриш (навчальне моделювання на основі інтегрування знань у роботі з дітьми дошкільного віку), Т. Піроженко (технології психолого-педагогічного проектування) тощо.

Розкриття особистості дитини цілком можливе через включення її в культуру власного народу. І це не просто знання про культуру, а проживання в культурі, в традиції, за допомогою входження дитини в життєве коло. У старшому дошкільному віці відбувається не тільки загальне та характерне для цього періоду накопичення інформації морально-ціннісного змісту, але і її диференціація. Моральні поняття для дитини 5-6 років абстрактні, тому потрібна їх конкретизація для того, щоб керуватися ними у повсякденному житті [4]. Розширюються уявлення дітей про рідну країну, про державні (8 березня, День захисника Вітчизни тощо) та народні свята (Різдво, Стрітення, Великдень тощо), виховується любов до Батьківщини і повага до людей, що населяють її.

Патріотизм як моральна якість має інтегрований зміст і з огляду на це в практиці роботи вихователі дошкільних навчальних закладів використовують педагогічні проекти, які включають різноманітні види та форми роботи. Педагогічний проект розуміють як певну форму цілеспрямованої дослідницької діяльності, яка спрямована на розширення знань дітей дошкільного віку і створення системи знань з визначеної тематики [1]. 

Педагогічний проект – інноваційна технологія, за допомогою якої здійснюється розвиток особистості в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Проектна діяльність у дошкільному закладі сприяє перевтіленню колективу в згуртовану команду, члени якої зможуть спільно працювати над вирішенням, навіть найскладніших і нетривіальних завдань, досягнення соціально значущого результату. У таких умовах кожна дитина може відчути себе потрібним, зацікавленим у виконанні важливого завдання. В основі роботи повинна лежати наукова проблема, для вирішення якої потрібен послідовний пошук, з’ясування найбільш відповідальних моментів. Результати цієї діяльності аналізуються і об’єднуються в єдине ціле [3].

В основі проектної діяльності концентрується ідея спрямована на результативність, досягнення якої має здійснюватися спільною роботою дитячого колективу і педагога [2]. 

Виокремлюють три етапи розвитку проектної діяльності, які являють собою особливу сукупність дослідницьких, творчих і проблемних методів. Давайте розглянемо кожен етап докладніше.

Перший етап - «наслідування і виконання». На цьому етапі організація проектної діяльності передбачає участь дітей «на вторинних ролях», коли вони виконуються за пропозицією дорослого або просто наслідують його. Важливо, що такий підхід не суперечить природній життєвій позиції дитини, так як у цьому віці у дітей переважає прагнення привернути увагу дорослого до себе.

Другий етап характеризується тим, що діти уже здатні на організовану самостійну діяльність, можуть надавати один одному посильну допомогу, рідше звертаються з проханнями до педагога, намагаються активніше налагоджувати взаємодію з однолітками, адекватно оцінюють й усвідомлюють як свої дії, так і вчинки однолітків, розвинені самоконтроль і самооцінка.

Третій етап – творчий. Педагог спрямовує навчальну роботу на самостійне отримання знань і визначення можливості використання їх на практиці, формулювання власних висновків Педагог повинен створювати такі педагогічні умови, за яких дитині буде комфортно розв’язувати складні питання і обирати способи їх вирішення.

Представляємо схему-модель проектної діяльності ДНЗ (Рис.1)

Модель проектної діяльності у дошкільному навчальному закладі

Рис.1

Проектна діяльність дає можливість реалізувати систему патріотичного виховання дошкільників з урахуванням інтересів вихованців, календарного, комплексного й індивідуально-диференційованого принципів.

Протягом року зміст проектів з патріотичного виховання можна варіювати й змінювати за тематикою (Рис.2).

Зміст педагогічних проектів протягом року

Рис.2

Пропонуємо орієнтовну систему планування одного з педагогічних проектів патріотичного виховання.

Тема: Мій рідний край

Вид проекту: груповий, довготривалий, художньо-краєзнавчий.

Учасники проекту: вихованці старшої групи, вихователі, батьки вихованців.

Форми роботи: заняття гуртка, тематичні екскурсії, виставки, розваги.

Мета проекту: познайомити дітей з природними копалинами на сході України, їх властивостями як художнього матеріалу, викликати у дітей інтерес до мистецтва, історії рідного краю; залучити дітей до художньо-мовленнєвої та художньо-зображувальної творчості .

Результативність проекту: створення динамічних експозицій-виставок в етнокуточках вікових груп.

Орієнтовний хід проекту:

Етап проекту	Сумісна діяльність
	Вихователь – діти	Вихователь – батьки - діти
Мотиваційний етап	Екскурсія в краєзнавчий музей рідного міста. Знайомство з приміщенням, залами музею, їх експонатами, професією екскурсовода. Малювання своїх вражень «Що я бачив у музеї», розповідь за змістом малюнка. Створення розвивально-ігрового середовища.	Придбання атласів художнього змісту, мистецтвознавчої літератури. Дібрати фотографії експонатів краєзнавчого музею.
інформаційно – репродуктивний етап	Тема: Археологи. Інформація: як перші люди знаходили глину, вугілля, крейду і випадково знайомились з властивостями природніх матеріалів. Показ, обстеження, сприймання матеріалу. Розгляд ілюстрацій із зображенням наскального живопису, залишків перших глиняних виробів, які знаходили на території України. Обстеження художньо-природничого матеріалу. Постановка проблеми: приклади використання наскального малюнка, глиняних виробів, обговорення правил роботи з художнім матеріалом, визначення його властивостей (вугілля крихке – не можна сильно на нього натискати; глина –пластична, легко змінює форму тощо). Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри. Відтворення різноманітних способів роботи з глиною, вугіллям, крейдою. Дидактична гра «На що схоже».
	Тема: Дослідники     Інформація: дізнаємося про корисні копалини східної України, вироби з глини, графічні малюнки; природу рідного краю. Показ, обстеження, сприймання художнього матеріалу. Обстеження виробів з елементами декоративного зображення, порівняння стилізованих зображень з їх природними прообразами (квітка у природі і стилізована). Постановка проблеми: надання варіантів пояснення зображень декоративних елементів: лінії різних конфігурацій, форм; згадування та вигадування їх значення, змісту елементів прикрашання (хрест, спіраль, хвилька, гілочка з листочками тощо). Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри.        Відтворення декоративних елементів на площинних і об’ємних формах «Про що розповіли знаки».
	Тема: Мандрівники Інформація: знайомство зі східною територією України, її мешканцями, розповідь про казкові країни – «Вуглик», «Глиняна», « Крейда», «Пісочна». Показ, обстеження, сприймання художнього матеріалу. Розглядання і порівняння геометричних форм і фігур між собою, елементів зображення на виробах. Постановка проблеми: вигадування образів мешканців цих країн тощо. Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри: зображення мешканців чарівних країн, розповідь про них та їх країну.
	Тема: «Музей» Інформація: знайомство з творчістю українських митців (художників, графіків, гончарів, скульпторів). Знайомство з різними жанрами у мистецтві (портрет, пейзаж, натюрморт, анімалістичний, побутовий жанри). Показ, обстеження, сприймання художнього матеріалу. Ознайомлення з творами мистецтва: скульптури малих форм; твори художників-графіків, декоративно-ужиткового. Постановка проблеми. Створення тематичної, жанрової виставки, пояснення принципу добору експонатів до неї. Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри. Зображення автопортрету, натюрморту, пейзажів.
Творчий етап	Тема: «Навесні птахів зустрічаємо». Інформація: про обряди, традиції і свята українського народу: розвішування «жайворонків» на гілках фруктових дерев, промовляння закличок, спів веснянок, кидання услід птахам соломинок. Показ, обстеження, сприймання художнього матеріалу: глина, тісто. Слухання і спів веснянок, імітація рухів птахів. Постановка проблеми. Реалізованість змісту народних прикмет у житті природи. Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри. Зображення казкових пташок; виготовлення годівничок. Тема: «Художники» Інформація: українська абетка, особливості її графічного оформлення. Показ, обстеження, сприймання художнього матеріалу. Графічні твори художників, які ілюструють абетку. Постановка проблеми. Вигадування зображень до літер, які зрозумілі та близькі мешканцям нашого регіону. Художньо-мовленнєва діяльність з елементами гри. Ілюстрація сторінок абетки, їх декор.
Оцінювально – рефлексійний етап.	Робота в етнокуточку за календарним принципом. Теми восени: «Українська хата», «Місто майстрів» Дидактичні ігри: «З чого виготовлена іграшка», «Чим схожі та відрізняються». Художнє слово, театральні вистави за віршем П. Воронько «З хлібом у нас зустрічають гостей», народною піснею «Грицю, Грицю до роботи» тощо. Взимку: виставки витинанок , народних іграшок з поєднанням вертепу: «Зустрічаємо Різдво». Ручна художня праця: «Паперове мереживо», «Іграшки на ялинку». Навесні: читання художніх творів до тематичних днів: «Шевченківські дні», «Мамине свято», «Свято Великодня». Тематичні виставки: «Графічні твори Т.Г.Шевченко», «Працьовиті руки жінок»; «Великодні писанки». Ручну художня праця: розпис писанок, плетіння килимів з ниток на дитячих станках-рамках, вишивки; Театральні дійства: «Матусина школа» (інсценування за мотивами казок і віршів про маму); музично-літературні посиденьки «Пасха у родині».	Обладнання (щомісячно) етнокуточків груп тематичними експонатами. Створення мистецтвознавчої літератури для дітей.

Заняття художнього гуртка «Глиняна країна»

(мотиваційний етап)

Т е м а: « Чарівна глина»

Навчально-виховні завдання:

1. Визначити властивості глини, її призначення в житті людини.

2. Познайомити з технологією виготовлення керамічних виробів.

3. Сформувати практичне вміння: готувати глиняне тісто.

4. Викликати інтерес до дій Робінзона Крузо, якій виготовляв глечики. Ввести в активний словник дітей слова: глечик, гончар, кераміка.

5.  Виховувати інтерес до творів гончарства.

Методичні поради до заняття:

Розповідь вихователем легенди. Давно це було. Спостерігала людина, як ластівка ліпила з глини своє гніздо: пом’якшить глину, і як гончар, формує глибоку чашу з маленьких шматочків. Гніздо підсохне і стає міцним: якщо і впаде, то не розіб’ється. Спостерігала людина, спостерігала за роботою ластівки і вирішила й собі мазати житло глиною, щоб було воно міцним та теплим. Спресована глина не пропускає вологу, тому у будівництві з неї роблять не тільки стіни, а й дах, стелю, підлогу. Сучасний будівельний матеріал – цегла – також виготовляється з глини. А ще з глини роблять багато речей побутового вжитку: намисто, ґудзики, іграшки, посуд, кахель, раковини тощо.

Деякі з цих виробів ви можете зараз побачити.

Розглядання сучасних виробів з кераміки: називання виробів та їх призначення.

Пояснення. Виготовляють керамічний посуд гончарі. У давні часи майстрів, які працювали з глиною, називали «гончарами». Обпалена на вогнищі глина була першим в історії людства штучним матеріалом, який вона сама виготовила з природної сировини. З часом цей матеріал стали називати керамікою.

А зараз послухайте, як герой оповідання Д. Дефо - Робінзон Крузо потрапив на безлюдний острів і навчався виготовляти посуд, самостійно пройшовши шлях, який пройшов гончарний промисел від давніх часів до сучасності.

Читання уривків з роману Д.Дефо «Робінзон Крузо».

Запитання до дітей:  З якого матеріалу виготовив Робінзон посуд?

Для чого він його обпалював?

Показ схеми-малюнка: «Підготовка глини до роботи» з поясненням вихователя: глину сушать, розбивають, просіюють через сито, отримане борошно з’єднують з водою і добре вимішують; скочують в стовпчик і розрізають його на невеликі шматочки; ці шматочки скочують в кульки, які потім ховають в дерев’яні скриньки й накривають вологою тканиною.

Співпраця дітей з вихователем: підготовка глини до роботи, нагадує послідовність виконання дій.

Заняття художнього гуртка «Глиняна країна»

(інформаційно-репродуктивний етап)

Т е м а: «Знайомство з народною іграшкою» ліплення з натури .

Навчально-виховні завдання:

1. Ознайомити з глиняною народною іграшкою, її призначенням.

2. Вправляти у відтворенні характерних особливостей цих іграшок.

3. Розвивати вміння уважно розглядати натуру, самостійно знаходити способи її ліплення.

4. Виховувати бережливе ставлення до глиняних іграшок.

Методичні поради до заняття: прихід «Майстрині», що принесла у кошику глиняні іграшки.

Розповідь вихователя. Народилась іграшка разом з гончарною справою. Наліпить майстер посуду, а для своїх діток, щоб мали чим бавиться, із залишок глини зліпіть дрібних тваринок, ляльок, ляльковий посуд. Такі іграшки піднімають настрій, викликають добрі почуття, прикрашають оселю. Наші предки вважали, що вони охороняють дітей від злих духів.

Демонстрація та обстеження іграшок (одна іграшка на стіл)

Пояснення вихователем завдання та звертання до досвіду дітей. Ліпити іграшку, щоб вона була схожа на ту, що стоїть на вашому столі. Спочатку розгляньте іграшку з усіх сторін. Визначити її форму, оздоблення, способи ліплення і розповісти про це вихователеві, а потім почнете працювати. Найкраще виконає завдання та дитина, яка найбільш точно передасть форму та оздоблення відповідно натури.

Які деталі іграшки краще ліпити з цілого великого шматочка глини?

Які елементи іграшки можна зліпити з дрібних шматочків глини?

Які способи прикрашення іграшки ви бачите? Як їх можна відтворити у ваших роботах?

Для чого можна використати стеку?

Завдання дітям: перетворити веселого молодика в дідуся, який сидить і спостерігає за веселою молоддю, за допомогою дрібних шматочків пластиліну.

Самостійна робота дітей.

Демонстрація виробів, схвалення дітей, які передали характерні особливості іграшок-моделей.

Запитання до дітей: Яку назву мають вироби? Як показана жінка, яку хвилює тільки її краса та вбрання? Які елементи іграшки підказує нам, що лялька - гарна господиня?

Дидактична гра: «Екскурсовод».

Ігорове завдання: описати за планом народну іграшку.

План опису: назва виробу, його призначення послідовність та спосіб ліплення, як дрібні деталі, оздоблення передають характер іграшки.

Заняття художнього гуртка «Глиняна країна»

(творчий етап)

Т е м а: «На ярмарку»

Навчально-виховні завдання:

1. Вчити створювати яскравий образ глиняної іграшки за замовленням та фольклорними характеристиками

2. Виховувати бажання працювати як справжні майстри, формувати у дітей культуру праці

Методичні поради до заняття:

Ігрова мотивація: «покупці на ярмарку» замовляють тему для ліплення.

Орієнтовні замовлення та пояснення і запитання вихователя:

Які елементи прикрашання характерні для опішнянського посуду?

Вихователь - «покупець на ярмарку» підходить до кожної дитини – «майстра гончарних справ», читає віршовані рядки, надає підказки, запитання.

Завдання для самостійної роботи дітям: чітко передати характерні особливості предмета замовлення. У ході ліплення треба повторювати образні визначення.

В аналізі вихователь звертає увагу на те, як передана художня характеристика образу, показує дитячу роботу та ще раз читає вірш або загадку. Обговорює з дітьми точність виконання завдання, культуру праці

Список використаної літератури

1. Кравченко Г. Ю. Метод проектів у розвитку якості дошкільної освіти / Г. Ю. Кравченко, Н. Ф. Кугуєнко. – Х. : Ранок. –2013. – 176 с.

2.  Проектні технології у дошкільному навчальному закладі / [Упоряд.  Ю. Д. Буракова]. – Х. : Основа. – 2009. – 20 4с.

3. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку: навчально -методичний посібник / Т. О. Піроженко. – Тернопіль: Мандрівець. – 2010. – 136 с.

4. Українське народознавство в дошкільному закладі: програма та довідковий матеріал вихователям дошкільних закладів / [За ред. А.Богуш]. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. – 2005. – 84 с.