Педагогические  науки/4.Стратегические направления реформирова­ния системы образования

  докторант,  Доценко С. О.

 

Харківській національний  педагогічний університет, Україна

 

ЗАСТОСУВАННЯ STEM-ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

Стратегічним вектором реформування національної освіти є перехід до STEM-освіти, що сприяє підвищенню якості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, готових до діяльності у нових соціокультурних умовах, здатних приймати оригінальні та адекватні до ситуації рішення, бачити перспективи та планувати стратегії й тактики розвитку ефективної міжособистісної взаємодії. У цих умовах особливої актуальності набуває проблема активізації творчого потенціалу учнів,  залучення їх до творчої та дослідницької діяльності.

У багатьох розвинутих країнах світу все більшої популярності набуває STEM-освіта, як перетин науки (Science), технології (Technology), інженерії (Engeneering) та математики (Math). У докладі ЮНЕСКО наголошується: «STEM – це навчальна програма, що ґрунтується на ідеї освіти дітей у чотирьох дисциплінах (наука, технологія, інжиніринг та математика) як прикладних, так і пов’язаних між собою» [4]. Поряд із наукою та високими технологіями, найважливішою сферою інноваційної освіти стають креативні індустрії (creative industries) або галузі, що засновані на творчому та інтелектуальному капіталі. Тому, головним     завданням  STEM-освіти є креативний напрямок, що включає творчі й художні дисципліни. Саме тому вже сьогодні набуває актуальності проблема розвитку творчих здібностей учнів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Під творчістю розуміється передусім процес створення новою, корисного продукту. Теоретичним підґрунтям розв’язання проблеми розвитку творчих здібностей учнів є праці українських та закордонних учених із питань психології та педагогіки творчості  (Б. Ананьєв, Дж. Гілфорд, В. Давидов,   В. Кан-Калік, Л. Коган, І. Лернер. О. Леонтьєв, А. Макаренко,  Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, О. Савченко, С. Сисоєва та інші). Особливої актуальності набуває становлення творчої особистості у процесі навчальної діяльності. Цю проблему досліджують І. Бех, І. Волощук, Н.Волошина, І. Головко, А. Дусавицький, Б. Ільюк, Я. Коменський, В. Костюк, І. Матюша, Л. Момот, К. Нор, Й. Песталоцці, В. Сухомлинський, К.Ушинський, Л. Шелестова та ін. Працями Л.Божович, Л.Венгера, В.Давидова, Д.Ельконіна, Н.Менчинської та ін. Доведено, що періодом найінтенсивнішого творчого розвитку є молодший шкільний вік,  який є важливим періодом для розвитку уяви, формування творчого ставлення до життя.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема розвитку творчих здібностей учнів досліджується давно, але багато питань залишається невирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має відтворювальний характер. Тому одне з головних  завдань вчителя на сучасному уроці при вивченні предметів природничо-математичних галузей полягає в тому, щоб створити умови для максимальної реалізації творчих здібностей учнів.

У рамках науково-педагогічного проекту «Інтелект України» завдання STEM-освіти реалізуються під час вивчення природничо-математичних дисциплін, зокрема «Еврики», яка є варіативною  складовою типового навчального плану для учнів 2-4 проектних класів.  Концептуальною метою навчального предмета «Еврика» є формування в учнів креативності мислення, творчих здібностей та здібностей до винахідництва, а також первинних умінь здійснювати наукове дослідження в природничій галузі [2, 3].

Відповідно завданням STEM-освіти, зазначений процес ми розглядаємо як систему цілеспрямованих педагогічних впливів на учня, спрямованих на досягнення визначених освітніх цілей. Формування в учнів позитивного ставлення до наукової творчості та математики, розвиток математичних здібностей, а також кмітливості забезпечується завдяки реалізації технології навчання на основі власних математичних відкриттів. Важливе значення у цьому процесі відіграє  ознайомлення школярів із найвидатнішими відкриттями в математичній галузі, біографіями їх авторів, забезпечення умов щодо їх «проходження учнями сходинками математичних відкриттів».

Для активізації творчого потенціалу особливої уваги заслуговує теорія рішення дослідницьких задач (ТРВЗ), основоположником якої є винахідник, письменник-фантаст — Г. Альтшуллер [1]. Основна ідея ТРВЗ базується  на наступних компонентах: 1) розв’язування  відкритих  задач; 2) формування творчої уяви; 3) розвиток асоціативного та системного мислення.

Отже, головним  завдань сучасної освіти є створення  педагогічних умов для розвитку творчих здібностей учнів, критичного мислення, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.  

Список використаних джерел

1.            Альтшуллер Г. Найти идею. введение в теорию решения изобретательских задач. / Г. Альтшуллер.  — Петрозаводск, — 2003 г., — с. 173-185.

2.            Доценко С. Роль навчального предмета «Еврика» у вирішенні завдань освіти здібних та обдарованих учнів початкової школи / С. Доценко Л. Булахова, Т. Дорожко // Рідна школа.  — №10 (1006), жовтень. — 2013. — С. 54-60.

3.            Еврика : [зошит на друкованій основі] / І. Гавриш, С. Доценко  — 2 клас. Частина 1. — Х. : ТОВ ВБ «Інтелект України», 2015. — 16 с.

4.            Коваленко О. STEM-освіта: досвід упровадження в країнах ЄС та США / О. Коваленко, О. Сапрунова  // Рідна школа.  — №4 (1036), квітень. — 2016, С. 46-50.

5.            Berk R. A. Professors are from Mars, Students Are from Snickers: how to Write and Deliver Humor in the Classroom and Professional Presentations. Madison /  R. Berk.  — Mendota Press, 1998. — 185 p.