Право/Господарське право

Бикова Т.В.

студентка 3 курсу напряму підготовки «Правознавство»

ПВНЗ «Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля»

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

На сьогоднішній час існують проблеми, які стосуються прав громадянина, в тому числі прав у сфері споживання. Це питання є досить актуальним, адже за теперішніх умов швидкого розвитку економічних процесів у світі, жорсткої конкуренції суб’єктів підприємництва, правове регулювання захисту прав споживачів відіграє важливу роль, тому що у переважній більшості, споживачем визнається непрофесіонал, який набуває товари та послуги для задоволення особистих потреб. Відносини між виробниками або продавцями товарів та їх споживачами регулюються Конституцією України, в ст. 42 якої визначено, що «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів», Цивільним Кодексом України, а також Законом України «Про захист прав споживачів».

На жаль, хоч було прийнято чималу кількість нормативних актів, на даний момент поки що немає узгодженої цілісної системи відповідних законодавчих норм у сфері захисту прав споживачів, так як діюче законодавство поки що має недоробки і нечіткості з цього питання і потребує удосконалення. Загальновідомо, що закон працює тільки тоді, коли в ньому відтворено і закріплено норми, які укорінилися в повсякденному житті на рівні існуючих традицій, звичаїв ділового етикету або узвичаєного правила поведінки. Тому, проблема переважно полягає в тому, що взаємини між продавцем і споживачем пов’язані з проблемами розвитку підприємництва в Україні.

Формування ринкових відносин та їх розвиток формує в покупця свої особливі вимоги, а саме те, що так як споживач обмежений у доступі до правдивої інформації щодо всіх видів і методів обману, то при формуванні ринкових відносин у збитку залишається він сам. У процесі конкуренції, з метою стримувати вимоги споживача та отримати за надані товари і послуги більше грошей, виробники (продавці) використовують різні способи впливу на споживача. Є виробники (продавці), які дійсно намагаються здобути прибуток доброчесним шляхом за свій доброякісний товар, але все одно, є й такі виробники на ринку, які намагаються оманливим шляхом одержати з покупця гроші за неякісний або сфальсифікований товар.

Першорядними проблемами у сфері захисту прав споживачів, з якими вони зіштовхуються, є:

1) Появлення на ринку товарів не одного, а безліч продавців, кожний з яких хоче здобути визначену частку на вільних ринках України й одержати визначені доходи від реалізації своїх товарів;

2) Відсутність дійового механізму, який би забезпечив ефективний розгляд скарг споживачів у цій сфері;

3) Відсутність фінансової підтримки державою громадських організацій споживачів;

4) Відсутність інформованості споживача про результати діяльності органів державного контролю, як наслідок неузгодженості діяльності цих органів;

5) Низький рівень відповідальності суб’єктів господарювання за їх порушення та невиконання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів;

Розгляд справ споживчого ринку України вказує на те, що кількість недотримань вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів за останню пору не меншає. Ринок продовжує насичуватись замінниками, неякісними, підробленими та небезпечними для людей товарами, насамперед продовольчими продуктами та спиртними напоями. Вживання санкцій до продавців, виробників неякісної продукції не завжди дає потрібний ефект, адже зазвичай недобросовісний виробник (продавець) платить штраф та продовжує постачати небезпечну для життя та здоров’я продукцію і надавати неякісні послуги. Таким чином, шляхом посилення санкцій та відповідальності за порушення приписів щодо надання послуг та за виготовлення, продажу небезпечної продукції, неможливо докорінно змінити становище на краще, так як надприбутки компаній, що буди отримані шляхом недотримання законодавства в сфері захисту прав споживачів, значно важливіші для продавців, виробників, ніж розміри штрафів. Дуже часто нечесним на руку компаніям доволі простіше відкупитися від контролюючих органів.

На мій погляд, провідним стимулом для покращення ситуації в сфері захисту прав та інтересів покупців, споживачів послуг може бути здорова конкуренція між компаніями, що виробляють та реалізують продукцію, оскільки в такому випадку компанії будуть зацікавлені в її якості, в оптимальному співвідношенні ціни та якості, щоб споживач, маючи право вибору, надавав прерогативу саме їхній продукції.

Отже, я вважаю, що для вирішення проблеми у сфері захисту прав споживачів потрібно не тільки вдосконалити нормативні засади, які повинні охопити всі аспекти цієї проблеми, а також необхідно стимулювати розробку загальних програм освіти та інформування споживачів з урахуванням культурних звичаїв населення, зобов’язати відповідальні органи через засоби масової інформації опубліковувати результати порівняльних випробувань, які б включали загальну інформацію про продукт, традиції споживання і особливості виготовлення цього товару. Саме поєднання технічного регулювання із захистом прав споживачів надасть перспективу ураховувати споживчі інтереси при розробці стандартів, нормативних та законодавчих документів, які б відповідали міжнародним вимогам.