Лютова Ю.Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

 

Вплив правової системи Європейського Союзу на Україну

 

Європейський Союз є складним політико-економічним об’єднанням, чия правова динаміка системи ухвалення рішень заснована на демократичних тенденціях в міжнародному праві.

Євросоюз можна охарактеризувати як організацію з елементами наднаціональності, яка створена під впливом регіональної інтеграції, шляхом укладання Маастрихтського договору, і на користь якої держави-учасниці добровільно передали частину своїх суверенних прав, реалізація яких покладається на її інституційний механізм. Процедура ухвалення рішень в ЄС керується принципом консенсусу між країнами-учасницями [4, ст. 256].

У 2014 році було підписано дві частини Угоди про асоціацію України з ЄС, яка замінює Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною. Угода про асоціацію між Україною та ЄС дала змогу перейти до політичної асоціації та економічної інтеграції. Проте Україну чекають перш за все правові перетворення на шляху до вступу в ЄС.

В усіх країнах-членах Євросоюзу фактично визнається пряма дія, верховенство і пряме застосування права ЄС. У разі колізій між нормами національного права країн-членів і нормами права ЄС пріоритет мають останні. У той же час право Співтовариства не може порушувати основні принципи конституційного ладу країн-членів ЄС. Це свого роду гарантія від остаточного поглинання національних правових порядків наднаціональною правовою системою.

Гармонізація національного права асоційованих країн з правом Євросоюзу є етапом у процесі поступової уніфікації правових норм європейських інтеграційних організацій та держав-кандидатів, що співпрацюють з ними. Завдяки гармонізації національне право таких країн поповнюється нормами права ЄС, що створює правові засади для залучення їх до європейської інтеграції. Гармонізація національного законодавства асоційованих країн з правом ЄС проводиться в рамках комунітарного права [3, ст. 25].

У 1995 р. Комісією ЄС було прийнято документ — Білу книгу «Підготовка асоційованих країн Центральної та Східної Європи до інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу», у додатку до якої наведено перелік 800 актів ЄС, що стосуються внутрішнього ринку Співтовариства. Асоційовані країни мають право самостійно обирати пріоритетні напрямки гармонізації законодавства. Правові засади гармонізації національного права неасоційованих країн із правом Євросоюзу передбачені окремими міжнародними угодами між ЄС і цими країнами. Положення щодо забезпечення приблизної адекватності національних законів нормам права ЄС належать до так званого «м’якого права», оскільки конкретні способи і строки проведення гармонізації не встановлюються. Отже, гармонізація має загалом однобічний характер і фактично повністю залежить від зусиль неасоційованих країн.

Правова система України за своїми юридичними ознаками тяжіє до романо-германської правової сім’ї, тому інтеграційні процеси в європейські структури об’єктивно обумовлені її культурним та правовим розвитком. Важливою умовою поглиблення співпраці України з європейськими інтеграційними організаціями є гармонізація її законодавства з правом ЄС. Вона здійснюється на основі Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України 1999 р., Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС 1994 р. та Угоди про асоціацію з ЄС 2014р.. Конкретні заходи та етапи адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу передбачені Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» 2004 р.. Найбільш поширеними способами гармонізації є: приєднання України до міжнародно-правових документів, які закріплюють міжнародні стандарти у певній галузі, і ухвалення національних правових актів, положення яких відповідають нормам права ЄС. Пріоритетними сферами для прийняття національних правових актів відповідно до стандартів права ЄС названі митне право, банківське право, бухгалтерський облік компаній, податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупівлі, охорона здоров’я та життя людей та інші. Експертизу щодо відповідності комунітарному праву здійснює Державний департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України [2, ст. 250-255].

Проведене дослідження дає можливість автору зробити такі висновки: асоціація з ЄС вимагає конкретних інституційних перетворень, внесення змін до процесуальних норм, прийняття підзаконних нормативних актів, кадрового та фінансового забезпечення. Серед перших практичних кроків України на шляху гармонізації окремих галузей національного законодавства з правом ЄС можна назвати створення умов для діяльності суб’єктів господарювання, аналогічних тим, що існують у Євросоюзі (правила конкуренції, митне законодавство, технічні правила і стандарти тощо). Стосовно захисту прав на інтелектуальну власність, то відповідні заходи передбачені новими Кримінальним, Цивільним, Господарським, Цивільно-процесуальним і Господарсько-процесуальним кодексами [1, ст. 77].

Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.

Право ЄС виступає для України як потенційна модель для правової реформи, зразок для подальшого вдосконалення національного законодавства.

 

Список використаних джерел та літератури

 

1.     Кравчук, І. Контроль правотворчого процесу з метою адаптації права України до права ЄС / І. Кравчук // Право України. 2005. – № 4. – С. 77;

2.     Кравчук, І. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС / І. Кравчук, М. Парапан. – К. : Вид. дім «Слово», 2005. – С. 241–288.

3.     Муравйов, В. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції / В. Муравйов // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським пра- вом : зб. наук.-практ. матеріалів. – К., 2005. – Вип. 4. – С. 25.

4.     Горниг Г., Витвицкая О.,  Право Европейского Союза [Електронний ресурс] / Г. Горниг, О. Витвицкая. - СПб.: Питер, 2005. -  256 с. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/197545/

5.     Як працює Європейський Союз [Електронний ресурс]. – К.: ТОВ «FLG Energy», 2011. – 48 c. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/how_eu_works_2011_uk.pdf

6.     Інституціональні зміни в ЄС після прийняття Лісабонського договору [Електронний ресурс]  // Віче. – 2010. - № 12. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2063/

7.     Грицаєнко Л.Л. Реформування інституційного механізму Європейського Союзу в світлі Лісабонського договору [Електронний ресурс]  / Л.Л. Грицаєнко // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 45. – С. 496–501. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/848357/