Добровольський В.Е.

Національний технічний університет України «КПІ» ім. І. Сікорського

Методи психологічної підготовки спортсменів до змагань

1. Складання психологічних характеристик на гімнаста.

Для успішного вирішення завдань, пов'язаних з психологічною підготовкою гімнастів, тренер повинен враховувати особливості кожного спортсмена;

2. Прийоми підготовки до змагань.

ü Вивчення противника;

ü Визначення своїх можливостей - «прикидки»;

ü Удосконалення комбінацій в варіантних умовах.

Кращий спосіб підвищення надійності виконання вправ - це освоєння їх у варіантних умовах. Для цього доцільно:

• проробляти комбінації в різних залах на незвичних снарядах;

• підходити до снаряду для виконання вправи з незвичного боку;

• в тренуванні виконувати комбінації на оцінку;

• виконувати комбінації при спеціально виробленому шумі, незвичному освітленні залу, в присутності сторонніх і, навпаки, дуже близьких людей, яким хочеться особливо сподобатись.

ü Підбір вправ для розминки в дні змагань.

Визначивши за допомогою найпростіших тестів свій стан, гімнаст може в кожному конкретному випадку обрати один із заготовлених варіантів розминки і, скориставшись їм, підготуватися до виступу на змаганнях.

ü Звільнення від дріб'язкової опіки тренера.

Що б уникнути зайвої опіки, слід поступово привчати спортсменів до виконання вправ без страховки (виняток становлять особливо небезпечні елементи). Захоплення страховкою знижує враження про рівень готовності гімнаста до змагань.

Так само негативно на результаті виступу позначається вихід до снаряду з «чужим» тренером, в якому гімнаст не впевнений.

Однак, за даними досліджень Б.І. Якубовича широкого поширення в практичній діяльності ці прийоми підготовки спортсмена до змагань не знайшли. Прийоми модельного тренування систематично застосовують лише близько 20% гімнастів (дані опитування 241 тренера). Підходи на оцінку включають в тренування 46-48% випадків, підходи з обмеженою розминкою - в 33-35%, зміна місць снарядів - 14-20%, підходи без розминки - 7-9%, підходи в присутності глядачів - в 19-24 % випадків. Таким чином, в практиці дуже погано використовуються навіть широко відомі прийоми психологічної підготовки.

3. Регуляція психічного стану спортсмена при підготовці до змагань.

Проведення психогігієнічних і психопрофілактичних заходів органічно вплітаються в загальний комплекс підготовки. При оптимізації емоційної напруги швидше досягається психологічний стан, бажане для виконання вправ на тому чи іншому снаряді.

З метою оптимізації емоційної напруги необхідно враховувати особистісні особливості гімнастів. Наприклад, екстраверти досягають вищої спортивної форми завдяки зниженню емоційного навантаження до моменту змагань, чергуванню ОФП і СФП, а також відпочинку напередодні змагань. У інтровертів - шляхом поступового збільшення обсягу тренувань.

Диференційований підхід в побудові тренувань в перед змагальному періоді сприяє підвищенню стійкості спортсмена до емоційного стресу. Наприклад, при підборі музичного супроводу в вільних вправах необхідно знати рівень тривожності спортсмена. Гімнасткам з яскраво вираженою тривожністю, емоційністю, імпульсивністю більше підходить швидка ритмічна музика, при цьому частини в довільній програмі чергуються так: швидка-повільна-швидка. Для гімнасток стриманих, емоційно мало збудливих краще підходить музика плавна, з чергуванням частин: повільна-швидка-повільна.

Найбільшою виразністю володіють гімнастки зі слабкою нервовою системою, з підвищеною емоційною чутливістю. Для них характерна жіночність, тенденції до інтровертності, зосередженість на «внутрішньому світі», заклопотаність. «Артистичному» типу властива підвищена стомлюваність, знижена психомоторна активність, проте, вони вимогливі до себе, старанні, що дозволяє їм ретельно працювати над «деталями» рухів, чистої лінії. У той же час вони насилу долають почуття страху, але не люблять ризикувати. Мотивом їх активності, найчастіше, служить страх перед невдачею.