Кирсанова Г.В., Ільків А.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Пальчук Н.С., ДУ ІСГСЗ НААН України

ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ НА ФОРМУВАННЯ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ І елементів

зернової продуктивності СОЇ

В період екологізації землеробства актуальним стає питання про широке використання унікальної здатності бобових рослин і мікроорганізмів до зв'язування молекулярного азоту атмосфери. Симбіотична азотфіксація – це економічно привабливий та екологічно безпечний засіб скорочення використання мінеральних азотних добрив у сільськогосподарському виробництві [1]. Насичення сівозмін культурами-азотфіксаторами до 20-30 % дозволяє на 25-30 % зменшити норми внесення азотних добрив [2]. Тобто

розширення обсягів використання «біологічного» азоту дозволяє не тільки знизити техногенне навантаження на навколишнє середовище, але і скоротити енергетичні витрати при виробництві сільськогосподарської продукції.

Серед зернобобових культур у світі перше місце за площею посіву, які постійно зростають, займає соя. Цінність цієї зернобобової культури полягає у тому, що вона має  унікальний хімічний склад зерна : білка в ньому міститься 30-50 %, жиру – 15-30%, вуглеводів – близько 20 %, а також вітаміни, фосфати та інші речовини. Протеїни сої відносяться до кращих рослинних білків і за своєю цінністю наближаються до білків тваринного походження. Введення сої у сівозміну дає змогу швидко підвищити родючість ґрунту, збільшити обсяги виробництва харчового та кормового білка.

Для стабільного одержання високих урожаїв сої потрібно розробити комплексну систему агрозаходів, яка має бути спрямована на створення оптимальних умов для формування високої продуктивності рослин.

Необхідною складовою сучасних технологій вирощування зернових бобових культур є інокуляція насіння активними штамами бульбочкових бактерій. Застосування інокулянтів диктується тим, що в ґрунті переважають штами бактерій, що мають невисоку ефективність азотфіксації. Для повноцінного запуску цього процесу необхідно сприяти розвитоку ефективного симбіотичного апарату на коренях рослин.

Метою наших досліджень було вивчення особливостей формування бульбочок на коренях сої залежно від обробки насіння інокулянтом та фунгіцидом. В якості інокулянту використовували рідкий двокомпонентний препарат на основі бактерій роду Rhizobium (інокулянт 6,4л + екстендер 6,4л на 4500 кг насіння) та двокомпонетній фунгіцидний протруювач, в якому міститься 25 г/л флудооксонілу та 10 г/л металаксилу-М (норма:1 л/т насіння).

Дослідження проводили протягом 2014-2015 р. на дослідному полі в Білоцерківському районі Київської області. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі 3,8 %, рухомого фосфору і обмінного калію – 15,3 і 10,4 мг на 100 г ґрунту відповідно, гідролітична кислотність (рН) в межах 6,0-6,5. Агрометеорологічні умови для формування урожаю сої упродовж всього періоду вегетації переважали добрі і сприяли формуванню потужної рослинної маси, відповідно високого урожаю цієї культури.

Агротехніка у досліді загальноприйнята для Лісостепової зони. Попередник – кукурудза. Висівали насіння нового сорту сої Александрит, який внесено до Реєстру сортів рослин України у 2013 р. Під передпосівну культивацію в грунт вносили гербіцид Примекстра TZ Голд (3,0 л/га). Сівбу проводили в другій декаді травня звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см сівалкою KINZA. Норма висіву 900 тис.насінин./га. В третій декаді травня проти злакових та дводольних бур’янів застосовували препарат Фюзілад Форте (1,5 л/га). Проти шкідників використовували інсектицид Енжіо (0,18 л/га).

Досліди закладали за методом послідовних ділянок, систематичним способом. Площа елементарної облікової ділянки 25 м². Повторність у дослідах – триразова.

Одним із найважливіших показників активності азотофіксування в ризосфері є кількість бульбочок на коренях рослин. Підрахунок їх кількості у фазі цвітіння показав, що найбільше бульбочок утворювалось в ризосфері кореневої системи рослин в разі обробки насіння перед сівбою фунгіцидом та інокулянтом одночасно – 34,4 шт/рослину, що на 29,35 шт/рослину більше порівняно з контролем. У варіантах з інокуляцією та передпосівною обробкою насіння з послідовним нанесенням фунгіциду і інокулянту кількість бульбочок на коренях однієї рослини сої варіювала від 15,61 до 34,35 шт і перевищувала контроль на 10,26–29,00 одиниць.

Таблиця 1

Кількість бульбочок залежно від передпосівної обробки насіння сої

Варіант	Кількість бульбочок
	шт/рослину	± до контролю
Контроль (без обробки насіння)	5,35	-
Фунгіцид	6,12	+ 0,77
Інокулянт	15,61	+ 10,26
Послідовне нанесення: Фунгіцид+Інокулянт	34,35	+ 29,00
Одночасне нанесення: Фунгіцид+Інокулянт	34,70	+ 29,35

Обробка насіння фунгіцидом, не мало негативного впливу на утворення бульбочкових бактерій і навіть підвищувало на 14,39% їх кількість за рахунок того, що рослини були більш розвинутими в порівнянні з варіантом, де насіння взагалі не обробляли.

Таблиця 2

Формування показників структури урожаю сої

Варіант	Кількість бобів на рослині, шт	Кількість насінин на рослині, шт
Контроль (без обробки насіння)	19,3	30,2
Фунгіцид	19,7	33,4
Інокулянт	20,1	31,6
Послідовне нанесення: Фунгіцид+Інокулянт	21,7	34,9
Одночасне нанесення: Фунгіцид+Інокулянт	26,5	35,7

Встановлено, що обробка насіння чистим інокулянтом стимулює розвиток бульбочкових бактерій і забезпечує збільшення кількості бобів на рослині на 4,1% , а насінин на – на 4,6% в порівнянні з контролем.

Під час проведення досліджень максимальна кількість бобів і насінин на рослині сформувалася при обробці насіння бактеріальним препаратом і фунгіцидом одночасно – 26,5 та 35,7 шт/рослину відповідно.

Отже, нанесення інокулянту та протруйника на насіння сої одночасно (в баковій суміші) сприяє ефективності процесу інокуляції за рахунок кількості та активності бульбочкових бактерій і покращує показники індивідуальної продуктивності рослин сої.

Література:

1. Чинчик О.С. Продуктивність сої залежно від удобрення, добору сортів та способів основного обробітку ґрунту в умовах південної частини Лісостепу західного/ О.С. Чинчик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету / За ред. М. І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський, 2013. – Вип. 21. – С. 12-17.

2. Шувар І. Проблема азотного живлення рослин. / І. Шувар // Агробізнес Сьогодні. №9(280), 2014. – С. 21-27.