|
М .Г. Могилат, аспірант Полтавська державна аграрна академія |
ЕКОНОМІЧНІ ПРОТИРІЧЧЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Необхідною передумовою сталого розвитку аграрного сектору економіки є
збалансованість інтересів суб’єктів соціально-економічних відносин. Як констатують
представники ЄБРР, “Україна реалізувала безліч економічних реформ першого
покоління, таких як лібералізація цін , торгівлі та приватизація , більше
десяти років тому. Тим не менш, більш глибокі інституційні реформи так і не здійснилися” [1]. Функціонування агропромислового комплексу держави,
зокрема, галузі сільського господарства, містить найбільше суперечностей
розвитку. Це стосується, насамперед, процесів трансформації земельних відносин,
оскільки загальна тривалість земельної реформи згідно п. 15 Перехідних
положень Земельного Кодексу України фактично пролонгована до 24 років [2; 3].
Жоден економічний процес щодо ресурсного забезпечення виробництва не має
таких неузгодженостей, як в частині відносин власності на землю, оскільки
де-юре відсутній механізм забезпечення правомочності розпорядження землею. На
даний час купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні
заборонена, тому основним способом залучення земельних ресурсів у
сільськогосподарське виробництво є оренда.
У цьому аспекті розвиток національної економіки залишається на перехідному
періоді, оскільки задекларовані в Конституції та Земельному кодексі положення
про приватну власність не врівноважені та перебувають на етапі становлення економічної
системи. Заперечення землі як товару зумовлює дестабілізацію процесів
розширеного відтворення, відбувається подальша деградація економічного
потенціалу підприємств галузі.
Орендні відносини не здійснюють вплив на становлення
ринку землі в Україні, оскільки, як зазначають Л. Ю. Мельник,
П. М. Макаренко, оренда землі прямого відношення не має до її
купівлі-продажу, бо власник землі не змінюється [4, с. 11].
Водночас при оренді земель сільськогосподарського призначення спостерігаються
суттєві протиріччя економічних інтересів суб’єктів господарської діяльності
(рис. 1).


Рис. 1. Класифікація економічних протиріч у відносинах
оренди земель сільськогосподарського призначення
Джерело: авторська розробка
Сільськогосподарські підприємства змушені нести значні витрати щодо набуття
та документального забезпечення прав оренди на землі сільськогосподарського
призначення внаслідок значної кількості власників земельних ділянок (колишніх
паїв). Одночасно необхідно вирішувати проблеми землевпорядкування, такі як
парцеляція та черезсмужжя.
Суттєвого значення набувають проблеми відсутності налагодженої системи
моніторингу якісних параметрів земель сільськогосподарського призначення. На
даний час більшість орендодавців та орендарів не мають повних та достовірних
відомостей про стан земельних ділянок – об’єктів угод. Внаслідок цього перші
ризикують необґрунтованим зниженням вартості земельних ділянок через
недобросовісне землекористування та відсутність контролю за базисними
показниками якості земель; другі – невиконанням виробничої програми у разі
невідповідності параметрів фізико-хімічного стану ґрунту, вмісту поживних
речовин, рівня забрудненості тощо, вимогам технології, що застосовується.
Крім цього, значні суперечності у розвитку відносин оренди земель
сільськогосподарського призначення спостерігаються в частині встановлення
розміру орендної плати. Орендні платежі позбавлені ринкових ознак, і залежать
від встановлених державою величин: нормативної вартості відповідних земельних
угідь та орендної ставки. Регулювання фактичних значень вказаних величин не
завжди залежить від економічних передумов, а часто здійснюється з огляду на
політичні завдання.
Нарешті, певна частина сільськогосподарських підприємств при здійсненні
операційної діяльності не завжди досягає балансу ресурсного забезпечення виробництва,
залучаючи надлишкову кількість земельних масивів або відчуваючи нестачу земель.
При цьому спостерігається неузгодженість у співвідношенні між людськими,
матеріально-технічними, фінансовими та земельними ресурсами підприємств.
Список використаних джерел
1. Benito-Martinez A. Scenarios for Ukraine at the EBRD / A. Benito-Martinez [Електронний ресурс] // Веб-сайт Европейського банку реконструкції і розвитку. – Режим доступу : http://www.ebrd.com/pages/news/press/2013/ 130912c.shtml.2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/print1365093885243700.
3. Закон України “Про внесення змін до Земельного кодексу України” від
20.11.2012 р. № 5494-VI [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5494-17.
4. Мельник Л. Ю.
Наукові аспекти ринку земель / Л. Ю. Мельник,
П. М. Макаренко // Економіка АПК. – 2012. – № 9. –
С. 10-15.