Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Кулініч О.А., Нікітіна О.В.

 

Харківський державний університет харчування та торгівлі

 

Контролінг як інструмент координації менеджменту логістичних операцій торгівельного підприємства

 

В сучасному розумінні контролінг являє собою управлінську технологію, що забезпечує досягнення місії та стратегічних цілей підприємства, охоплює усі напрями діяльності, бізнес-процеси та бізнес-об’єкти, дозволяє здійснювати ефективне управління суб’єктом підприємництва не  тільки  в  реальному  режимі  часу,  а  і  його  майбутньою  діяльністю.

Сучасні умови функціонування господарських суб’єктів  висувають вимоги удосконалювати процеси менеджменту на підприємстві торгівлі в частині оптимізації та упорядкуванні управлінських впливів на економічну сферу, постійного дослідження варіантів досягнення визначених цілей. Рівень оперативності й надійності обліку та контролю, глибина аналізу при цьому повинні бути настільки високими, що існує жорстка необхідність в утворенні єдиного інформаційного забезпечення даних функцій управління та їх інтеграції в єдину систему [1].

Області менеджменту, такі як планування, контроль, аналіз, облік є не тільки складовими частинами (підсистемами) контролінгу, а й інструментальними областями  та організаційними механізмами, на основі інформації від яких реалізується функція контролінгу на підприємстві. Система контролінгу лише використовує дані методи в своїй діяльності й оперує інформацією – результатами, що сформувались в ході реалізації на підприємстві відповідних функцій управління. Суть контролінгу полягає в інтеграції інформаційних потоків і на основі їхньої координації, визначення спрямування впливу на внутрішнє і зовнішнє середовище для досягнення мети й своєчасного доведення інформації до осіб, що приймають управлінські рішення (керуючій підсистемі). Тобто,  контролінг виконує роль компасу в процесі діяльності торгівельного підприємства, виявляє вектори необхідного менеджменту на навколишнє середовище.

Основною задачею контролінгу у відношенні реалізації стратегії стабільності, за думкою Круссер Н.Г., є розробка варіантів управлінських рішень з метою мінімізації відхилень у розвитку підприємства та її досягнення на основі інтеграції та координації інформаційних потоків (див. таб. 1).

Впровадження на підприємстві системи контролінгу дозволяє підвищувати ефективність всього процесу управління його економічною діяльністю. При незначних витратах можна отримати спеціалізовану, системно-організовану інформацію для оперативного та стратегічного управління.

Таблиця 1.

Елементи системи контролінгу

Система контролінгу

Методологія

контролінгу

Процес контролінгу

Структура контролінгу

Техніка контролінгу

·         мета, задачі;

·         принципи;

·         методи, функції;

·         технології, практика

·         комунікації;

·         схеми, алгоритми;

·         розробка та реалізація рішень;

·         інформаційне забезпечення.

·         функціональні підрозділи і структури;

·         схема організаційних відносин;

·         організаційні структури;

·         професіоналізм кадрів.

·         комп’ютерна, оргтехніка;

·         мережі зв’язку;

·         система документообігу.

Успішність функціонування підприємства торгівлі залежить від якості технологій менеджменту його комерційною діяльністю, де провідна роль відводиться саме контролінгу.  Найбільш актуальними на сьогодні є технології управління матеріальними потоками в сфері логістики, що досліджують фінансові потоки як такі, що забезпечують функціонування вже існуючих систем. Перспективним підходом, який дозволяє орієнтуватися на фінансовий аспект діяльності торгівельного підприємства протягом всього логістичного процесу, є вплив на матеріальні потоки через управління рухом грошових засобів в логістичних системах.

Розглянемо місце контролінгу через призму основних логістичних концепцій, які з успіхом використовуються на практиці. До них відносять: концепцію TQM (Total Quality Management), концепцію RP (Requirements/resource planning), концепцію (модель) JIT (Just-in-Time), концепцію «Lean production» та         концепцію QR (Quick Response) [2, с. 31].

Базовою концепцією в логістиці за різними джерелами вважають концепцію TQM (концепція «комплексного управлення якістю» або «тотального управлення якістю».

Принцип TQM (загальний контроль якості) – один з головних в логістиці, під яким розуміють «забезпечення надійності функціонування та високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що постачаються кінцевим споживачам».

Головна ідея TQM полягає в тому, що крім управлення якістю продукції необхідно працювати і над якістю організації в цілому, включаючи роботу персоналу. Постійне одночасне удосконалення трьох складових - продукції, організації, персоналу – дозволяє досягти більш швидкого та ефективного розвитку бізнесу. Якість визначається досягненням задоволеності клієнтів, покращенням фінансових результатів, зростанням задоволеності робітників своєю роботою в компанії.

TQM підвищує успіх підприємства за наступними напрямками: всебічний облік споживчих вимог, зниження кількості скарг з боку споживачів, збереження постійної клієнтури, залучання нових споживачів, підвищення ефективності організаційних процесів, зниження витрат за рахунок зменшення збитків, підвищення прибутковості; захоплення більшої ринкової частки, підтримка конкурентної переваги, орієнтація на персонал.

На основі концепції TQM утворена і використовується модель, яка на сьогодні популярна за кордоном, особливо в Японії, а саме модель JIT або «точно в строк».

Появі цій моделі, за словами А. С. Гордієнко, І. Ю. Квятковської, сприяло впровадження на багатьох виробничих підприємствах Японії, а потім і США, мікрологічної системи KANBAN, що була представлена системою організації безперервного виробничого потоку, яка здатна на швидку перебудову й практично не потребує страхових запасів.

Модель (концепція) JIT - «точно в строк» - приймає участь у розробці стратегії управління запасами підприємства. Її суть полягає в тому, що в любій ланці логістичної системи не повинно відбуватися накопичення матеріальних запасів більше, ніж може ця ланка переробити саме в цей час. Таким чином, запаси в логістичній ланці не з’являються до тих пір, поки в них не виникає потреби. Всі ресурси за принципом «точно в строк» повинні поступати в необхідне місце, в необхідній кількості і точно в строк. В даному випадку відсутній такий витратний показник, як страховий запас будь-якого ресурсу, який примушує підприємство до додаткових витрат на його купівлю та зберігання. Не потрібно також  забувати й про вигоду, що була втрачена підприємством, яке могло б  не витягувати з грошового обігу засоби  на формування запасу, а повернути їхнє застосування на додатковий прибуток.

В характеристиках моделі «точно в строк» під матеріальними ресурсами  торгівельного підприємства ми розуміємо товари, напівфабрикати, готову продукцію, тощо  –  все те, що може утворювати запас матеріальних оборотних засобів підприємства.

Визначення потреб в матеріальних ресурсах при використанні стратегії управлення запасами «точно в строк» на підприємстві може здійснюватися двома методами: за допомогою визначення потреб на основі заказів або шляхом визначення потреб на основі витрат. Обидва методи передбачають елемент прогнозування: у першому випадку прогнозування здійснюється виходячи з існуючих заказів, в другому – на основі аналізу витрат матеріальних ресурсів за минулі періоди часу.

Таким чином, впровадження моделі JIT обумовлює підвищення вимог до якості всіх елементів логістичної системи. Це доводить, що управління товарно-матеріальними запасами «точно в строк» тісно пов’язане з реалізацією концепції TQM [2].

Для оцінки ефективності логістичних процесів зазвичай використовують вартісні критерії, звертають увагу на витрати і отриманий прибуток, розраховують показники прибутковості та рентабельності. Значення даних показників будуть значно змінюватися при різноманітних схемах руху матеріало- і, пов’язаних з ними, фінансових потоків. В залежності від умов поставок,  параметрів систем складування і обраних каналів розподілу продукції змінюються вартість, обсяг та час матеріальних потоків. Останні визначають обсяг і час необхідного фінансування. Обравши в якості  першочергової задачі раціоналізацію руху фінансових потоків, є можливість побудувати такі схеми руху матеріальних ресурсів, при яких логістичні витрати в процесах постачання, виробництва і розподілу будуть оптимальними. Чим більш масштабними є схеми руху матеріальних потоків, тим більш складними будуть відповідні їм ланцюги руху фінансових потоків і тим трудоємнішим є процес управління. Підвищити прозорість потокових процесів як в елементарних, так і в комплексних логістичних системах (міжнародні логістичні системи, складські термінали, розподільчі логістичні центри) можливо шляхом дослідження середовища обігу фінансів підприємства [3]. 

В’язучою ланкою між фінансовими та матеріальними потоками виступають інформаційні потоки. Це дані про умови, строки і характер взаємовідносин учасників логістичного процесу, інформація про рух матеріалопотоків, що використовується для побудови схем руху фінансових потоків. При цьому переміщення грошових засобів від підприємства до інших учасників логістичного процесу (споживачам і постачальникам, між складськими, портовими терміналами та ін. ) представлено у вигляді спрямованого руху фінансових засобів. Такі схеми дозволяють визначити послідовність включення фінансування, порядок ресурсів, що поступили, та з’ясувати вузькі місця у русі потоків [4].

Знову ж таки, важливе місце займає контроль фінансових потоків і середовища: аналіз кон’юнктури фінансових ринків, оцінка вартості та ризику джерел фінансування, визначення можливих проблем з джерелами фінансування. Наприклад, зміна вартості ресурсів може викликати необхідність додаткового фінансування або, навпаки, урізання їх кількості.

Задача управління фінансовими та матеріалопотоками значно спрощується при наявності єдиного інформаційного середовища. Існує ряд технологій з управління потоковими процесами: системи автоматизації перевозок, управління транспортом, організації документообігу та інші інформаційні логістичні  технології та корпоративні системи автоматизації.

До функцій управління потоками необхідно також віднести контроль на відповідність параметрів фінансових та матеріальних потоків, їхній вплив на ефективність логістичної діяльності, перевірку оптимальних схем руху ресурсопотоків торгівельного підприємства. 

Таким чином, з впровадженням системи контролінгу у сферу управління торгівельне підприємство отримує сучасні  методи та інструменти логістичного менеджменту, що необхідні для передбачення майбутніх небезпек і досягнення передбачених перспектив на основі системи адаптації до мінливих умов.

Література:

1. Кулініч, О. Формування логістики в ринкових умовах [Текст] / О.А. Кулініч, Я.Г. Ковальова //Економіка, підприємництво та бізнес-культура: трансформації в умовах розвитку інновацій: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 13-14.03.2015р.) – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2015. –  С. 251-254

2. . Семененко А. И., Сергеев В. И. Логистика. Основы теории: учеб. для вузов. - СПб.: Союз, 2001. - 554 с.

3.       Иванов В. В, Кусакин С. П., Гутарева Е. Ю. Механизмы управления финансовыми потоками в системе узловых воздействий // Экономика и коммерция. - 2000. - Вып. 2. – С. 15-20.

4. Чирская, М.А. Тактическая реорганизация финансового менеджмента предприятия [Текст] / М.А. Чирская // Инновации в современном мире: сб. статей междунар. науч.-практ. конф. (20.02.2015г.). – Москва: РИО ЭФИР, 2015. – С. 146-148