«Экономические науки»/ 10.Экономика предприятия

 

Студент Бондарук О. А.

Проф. Тюріна Н. М.

Хмельницький національний університет

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

 

У статті проаналізовані та згруповані методичні підходи до оцінювання ефективності санації на підприємствах, виконана  характеристика їх переваг та недоліків

 

Актуальність дослідження. Криза  в економіці України посилює кризові явища на українських підприємствах та  зумовлюють гостру необхідність проведення  фінансового оздоровлення їх. Однак прийняття рішення  про виконання санації потребує економічного обґрунтування.  Інвестувати кошти у санаційні процедури є доцільним лише тоді, коли можна оцінити ефективність їх використання. Науковцями та практиками напрацьована чимала кількість різноманітних підходів до оцінювання ефективності проведення санації на підприємствах.  Для спрощення відбору необхідного інструментарію  потрібно   систематизувати  та узагальнити  існуючі методичні  підходи. Це і обумовлює актуальність даного  дослідження.   

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями  оцінювання ефективності санаційних процесів  займались такі науковці, як  Терещенко О.О., Мозенков О.В., Клебанова Т.С., Бондар О. М., Бланк І. О., Гриньова В. М., Коюда В. О.  та інші.  Вони  пропонують власні підходи до визначення  ефективності санації. Однак важко однозначно  визначитись та надати перевагу якійсь конкретні методиці.  Для вирішення питання вибору оптимальної методики  принаймні існуючі  необхідно систематизувати, узагальнити, визначити переваги та недоліки, сферу застосування.  

Саме тому метою дослідження є систематизація та характеристика існуючих методичних підходів до оцінювання  ефективності фінансового оздоровлення підприємств.

Виклад основного матеріалу. Визначення ефективності санаційних заходів є важливим етапом, прописується в санаційному плані та дозволяє обрати найоптимальніший варіант санаційної програми.

Законодавство України про банкрутство (ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») визначає, що успішною процедура санації є в разі відновлення платоспроможності підприємства та при відсутності ознак банкрутства.[1] Проте, на нашу думку, це не є в повній мірі обґрунтованим твердженням, оскільки платоспроможність не завжди є  ознакою повного фінансового оздоровлення, що сприяє або створює  умови для формування конкурентоздатності підприємства. Вона лише характеризує здатність оплачувати боргові зобов’язання  в короткостроковому (поточному) періоді, але не гарантує відповідний рівень  конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Бланк І. О. [3] пропонує користуватися для оцінки ефективності санації ті ж самі методи, при яких відбувається оцінца ефективності реальних інвестицій. Ефективність санації автор пропонує визначати шляхом співвідношення результатів і витрат на її реалізації, тобто оцінка санації визначається розміром додаткового прибутку.

Гриньова В. М. та Коюда В. О.[5] зазначають, що підприємство є платоспроможним та конкурентоспроможним, тобто санаційні заходи вдало завершеними при умові забезпечення «золотого правила економіки підприємств». Дане співвідношення має такий вигляд:

                            Топ > Тр > Так > 100%,                                            (1.1)

де Топ, Тр, Так – відповідно темп зміни операційного прибутку, реалізації та авансованого капіталу.

Отже, більшість вітчизняних науковців оцінюють ефективність санації  за позитивною динамікою фінансових показників діяльності та співвідношенням  між доходами отриманими після санації та затраченими на неї ресурсами.

Найбільш точно, на нашу думку, оцінку ефективності санації встановив у своїй роботі  Мозенков О.В.[2]. Він розглядає ефективність реалізації санації із позиції цілей санації на підприємстві та застосуванні кількісних і якісних змін, що відбулися на підприємстві. Він показує, що «…сама суть завдання оцінки ефективності   якогось результату передбачає комплексний аналіз якісних та кількісних змін, що відбулися внаслідок впливу певних дій, визначення міри змін, що відбулися». Тобто методи оцінки ефективності визначаються не тільки через визначення фінансових результатів (кількісних методів) та якісних змін, але із використанням комплексного підходу до аналізу ефективності санації.

На основі проведеного дослідження методів  оцінки ефективності проведення санації  вважаємо за доцільне  розділити їх  на три групи: кількісні, якісні та змішані (рис. 1). Такий поділ дозволить систематизувати основні методичні підходи до оцінки ефективності санації підприємств і спростить процес вибору необхідного методу оцінювання ефективності санації підприємств.

Рисунок 1 – Методи оцінки ефективності санації підприємств

 

Розглянемо коротку характеристику визначених груп, в які ми об’єднали існуючі методи оцінювання.  Для кількісних  методів  характерним є  застосування фінансово-економічних, статистичних та математичних методів та моделей. Економіко-статистичні методи та методи фінансово-економічного аналізу є найбільш популярними та переважають в проведенні санаційних процесів на підприємстві. Найчастіше використовуються  показники рентабельності, додатково отриманого прибутку та платоспроможності. Проте ці  показники не в повній мірі характеризують ефективність санаційних процесів. По-перше, варто використовувати не лише статистичні показники до та після санації, а і застосувати  індекси, що дозволить  спостерігати  зміни в процесі виконання кожного етапу санації. По-друге, варто додатково визначати ефективність використання ресурсів підприємства, що є складовою виробничого процесу та підприємства в цілому. По-третє, дані показники не враховують причинно-наслідковий зв’язок та не використовують якісні (експертні) показники. До того ж  відсутній  єдиний  інтегральний  показник ефективності санації.

Економіко-математичне моделювання (ЕММ), на відміну від фінансово-економічних показників, використовує інструменти для визначення причинно-наслідкових зв’язків (дисперсійний, факторний і регресійний аналізи, економетричні методи),  для пошуку оптимальних рішень та прогнозування впливу різних чинників (методи оптимізації), для прогнозування на основі тенденції (методи прогнозування на основі часових рядів методи статистичного та імітаційного моделювання). Для реалізації найчастіше використовують такі комп’ютерні програми, що здатні здійснювати прогнозування діяльності на підприємстві (в тому числі й санацію): Project Expert та Альт-инвест. Вони найуживаніші в країнах пострадянського простору[4]. Однак, необхідно відмітити, ЕММ не передбачає використання якісних показників.

Окремо, серед економіко-математичних моделей, варто виділити дискримінанту модель інтегральної оцінки фінансового стану,  що була розроблена Терещенко О.О.  Ця модель використовується   для діагностики банкрутства вітчизняних підприємств. Її можна також можна використовувати для оцінки ефективності санації. До переваг моделі можна віднести таке: зручна в застосуванні; сформована на основі міжнародної практики та адаптована до вітчизняних умов функціонування; вирішує проблему критичних значень показників та враховує галузеві особливості підприємств. Однак, їй  характерні певні недоліки, а саме: недосконалість систематизації стійкості фінансового стану, яка визначає лише  задовільний і незадовільний фінансовий стан[7].

Якісні (експертні) показники ефективності визначаються  на основі індивідуальної чи колективної експертної думки. Зрозуміло, що більш точний аналіз можна одержати, використовуючи   колективну оцінку. Ці показники  характеризуються оцінкою різних якісних ефектів, які не підлягають вимірюванню формальними способами. До них відносяться вимірювання рівня синергетичного ефекту, конкурентних переваг на підприємстві та інших відносних показників. Аналіз проводиться за рахунок формування системи показників, які вибираються експертами, що на їхню думку найточніше характеризуватимуть ефективність проведення санації.

Змішані методи поєднують кількісні та якісні показники. Обчислення ефективності санації за допомогою даного методу здійснюється за рахунок методів багатомірного шкалювання, непараметричної статистики, нечіткої логіки (множин). Тобто, використовується велика кількість критеріїв, що дають найбільш точну оцінку ефективності санації на підприємстві.

Окремо виділимо метод аналізу нечітких множин, який на думку Клебанової  Т. С. [6], найкраще підходить для визначення результату, адже про ефективність санації можна говорити лише з певною вірогідністю, тобто можна віднести до класу нечітких. Метод  дозволяє  виконувати  узагальнену оцінку ефективності санації з певною ймовірністю для більш точного результату. Він  не потребує використання статистичних даних, а використовує сукупність нечітких правил, що задаються в процесі аналізу. Проведення оцінки передбачає використання комп’ютерної програми MATLAB, а саме пакет нечітких множин «Fuzzy Logic Toolbox», який включає FIS-редактор[6].

Висновки. Наші дослідження показали, що всі  методи оцінки ефективності можна поділити  на кількісні, якісні та змішані. Більше застосування мають кількісні методи, що  включають економіко-статистичні методи, методи фінансово-економічного аналізу та економіко-математичне моделювання.  Ці методи реалізуються шляхом використання  програмного продукту Microsoft Office або за допомогою спеціалізованих програм (Project Expert та Альт-инвест). Якісні методи базуються  на основі експертних оцінок спеціалістів. Більш точні результати оцінювання ефективності санації можна одержати використовуючи змішані методи, що  об’єднують зазначені якісні і кількісні методи. Точність та швидкість оцінювання можна досягнути, використовуючи спеціалізоване  програмне забезпечення (MATLAB та  пакет нечітких множин «Fuzzy Logic Toolbox»).

 

Література

1.        Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VІ

2.        Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління: Монографія / Клебанова Т.С., Бондар О.М., Мозенков О.В. та ін. / За ред. О.В.Мозенкова. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 272 с.

3.        Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, 1999. - 400 с.

4.        Войнаренко, М.П. Управлінський облік: підр./ М. П. Войнаренко, Л. П. Радецька, Л. В. Овод. – Хмельницький: ХНУ, 2013. – 363с.

5.        Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.

6.        Моделі оцінки ефективності санації підприємства на основі нечітких множин / Клебанова Т. С., Панасенко О. В. // Актуальні проблеми економіки -2007. - №7. – с.158-165

7.                 Рзаєва Т.Г. Зарубіжні методики визначення ймовірності банкрутства підприємства / Т.Г. Рязаєва, І.В. Стасюк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - №3. Т.1. – С.177 – 181.

8.        Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 412 с.