Кисіль Світлана Вікторівна

 

Український державний університет залізничного транспорту,

 м. Харків, Україна

 

розробка нової методики оцінки  додаткових послуг залізничних підприємств

 

Показником ефективного функціонування підприємства залізничного транспорту є його самоокупність. Головним видом діяльності пасажирського сектору є надання послуг. Тому правильна організація послуг на підприємстві є актуальною проблемою сучасності.

Основною послугою пасажирського комплексу є безпосередньо перевезення [1]. Та зростаючу роль в останні роки набувають додаткові послуги, як невичерпне джерело отримання додаткових прибутків з мінімальними витратами на їх впровадження або удосконалення.  Це стає можливим через те, що потенціал розвитку додаткових послуг не повністю вивчений та вичерпаний.

Розробка нової методики оцінки додаткових послуг обумовлена тим, що існуюча система управління додатковими послугами застаріла та потребує оновлення та впровадження сучасних, прогресивних методів відповідно до пріоритетних напрямів розвитку.

Нова методика оцінки додаткових послуг включає:

1.     Процедуру оцінки додаткових послуг.

2.     Алгоритм оцінки додаткових послуг.

У свою чергу, процедура оцінки додаткових послуг містить наступні етапи:

А) Виявлення  «кризових послуг» та послуг-еталонів.

Б) Формування алгоритму оцінки додаткових послуг.

В) Оцінка результатів та прийняття управлінських рішень.

Необхідно відзначити, що формування процедури оцінки проводиться на основі раніше отриманих результатів досліджень застосування рейтингового методу для повного складу додаткових послуг залізничних підприємств.

На рис. 1 зображений перший етап процедури оцінки, а саме виявлення «кризових послуг» та послуг-еталонів.

 

Рис. 1. Виявлення «кризових послуг» та послуг-еталонів.

 

Таким чином, «кризова послуга» - це послуга, що має одночасно наступні властивості:

А) Не користується попитом.

Б) Не приносить дохід.

В) Має низьку якість.

Для кризових послуг є два шляхи вирішення проблеми:

1. Вилучення.

2.  Удосконалення та подальше впровадження.

Також необхідно відзначити, що послуга-еталон – це послуга, яка за всіма оцінюваними показниками має найвищі значення.

         Але виявлення «кризових послуг» та послуг-еталонів  містить деякі недоліки:

1.     Необхідність обробки великих об’ємів інформації.

2.     Процедура охоплює тільки послуги, що мають граничні значення (або мінімальні або максимальні), тобто послуги з середніми значеннями в дослідженні не враховуються.

Врахувавши ці недоліки, а саме відсутність оцінки послуг з середніми значеннями, був розроблений алгоритм  для оцінки всіх додаткових послуг за трьома показниками (параметрами), що зображений на рис. 2, де:

показник 1 – доходи;

показник 2 – кількість пасажирів, що скористалися послугою;

показник 3 – якість послуги.

Таким чином, схематично зображені наступні складові алгоритму:

         Оцінка додаткових послуг проводиться послідовно від першого показника до другого, від другого - до третього. Даний алгоритм дозволяє оцінити всі послуги, що існують на підприємстві та зробити висновки про їх ефективність з метою рекомендувати подальші заходи.

Рис. 2. Алгоритм оцінки додаткових послуг за трьома параметрами (показниками)


Таким чином, виникнення даної процедури обумовлено створенням нових методів оцінки додаткових послуг залізничних підприємств, що були  розглянуті в попередніх роботах.

Розробка нової методики оцінки додаткових послуг залізничних підприємств процес трудомісткий, але і ефективний.

Запропонована методика включає процедуру оцінки додаткових послуг залізничних підприємств, яка має одну суттєву перевагу – універсальність. З її допомогою можна аналізувати стан додаткових послуг будь-якого підприємства незалежно від кількості існуючих послуг, та з легкістю пристосувати для будь-якої кількості показників у разі необхідності.

А розглянутий вище алгоритм дозволяє аналізувати весь набір послуг та формує рекомендації для кожної з них. Він сприяє виявленню проблем ще до того, як послуга стане кризовою та акцентує увагу на слабких ланках підприємства, або на тих аспектах діяльності, які не були раніше взяті до уваги.

Систематичне використання такого алгоритму дає можливість оперативно впливати на стан послуг та підвищувати їх якість, конкурентоспроможність та тим самим і прибутковість.

 

Література:

1.     Орієнтир-пасажир: підсумки V Міжнародної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту на залізничному транспорті" [Електронний ресурс] / О.Плотнікова // Газета "Магістраль". - 2015. - №78. - с.3. - Режим доступу: http://www.magistral-uz.com.ua/file/708.pdf.