Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

Домінуюча система поглядів побудови функціональної структури підсистеми економічного моніторингу в системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери

Виконані теоретичні дослідження і передовий практичний досвід створення функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери свідчить про те, що побудова блок-схеми функціональної структури підсистеми економічного моніторингу повинна базуватися на апріорних знаннях і зводиться по суті до пристосування її апріорної структури до встановлених цілей. Структура підсистеми може бути отримана тільки на основі системного підходу до висвітлення та вивчення економіки регіональної структури і територіальної організації та встановлення характеру зв’язків між багаточисельними техніко-економічними показниками і критеріями, напрямками розвитку та факторами підвищення ефективності. При цьому функціональна структура підсистеми повинна бути побудована шляхом диференціації елементів її найвищого рівня, які формують базову структуру, на елементи нижчого рівня. У всіх випадках топологія схеми функціональної структури підсистеми повинна відповідати топології побудування дерева цілей.

Виходячи із цих методологічних посилок можна представити укрупнену функціональну структуру підсистеми економічного моніторингу функціонально розвинутої системи стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери і інше.

Підсистема моніторингу функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери складається із двох частин – групи блоків економіко-аналітичних завдань, які забезпечують дослідження виробничо-господарської діяльності регіональної структури і територіальної організації в цілому, та групи блоків економіко-аналітичних задач, які забезпечують дослідження діяльності суб’єкта господарювання і внутрішніх структурних підрозділів інше.

Перша та друга частини підсистеми регулювання містять по шість економіко-аналітичних блоків: перспективного моніторингу, ретроспективного (періодичного) моніторингу, оперативного моніторингу, порівняльного моніторингу, проблемно-орієнтованого моніторингу і функціонально-вартісного моніторингу. Сучасний рівень розвитку галузі підсистеми економічного моніторингу накопичений в області формування та впровадження економіко-аналітичних розрахунків, дозволяють в кожному із вказаних вище синергестичних блоків виділити ряд комплексів економіко-аналітичних завдань, функціональне розвинення яких уявляється цілковито доцільним, інше.

Незалежно від ступеня агрегування, сучасний економічний моніторинг на рівні регіональної структури і територіальної організації базується на реалізації принципу комплексності економіко-аналітичних розрахунків, тобто дослідження діяльності виходячи з цілей видів моніторингу охоплення об’єктів.

Наявність в підсистемі моніторингу блоків економіко-аналітичних задач, орієнтованих, по-перше, на дослідження діяльності регіональних структур і територіальних організацій в цілому, та, по-друге, на дослідження діяльності підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, повністю відповідає принципам регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери і сприяє їх найбільш ефективної реалізації ін.

Задачі та окремі економіко-аналітичні показники і критерії виступають елементами нижчого рівня функціональної структури моніторингу в складі блоків та комплексів задач. Економіко-аналітична задача в загальному вигляді – це сукупність обчислювальних і логічних операцій обробки інформації, які забезпечують можливість її використання для об’єктивного висвітлення та оцінки результатів діяльності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, прогнозу на перспективу і інше з метою вироблення та прийняття оптимальних регулюючих рішень. Економіко-аналітичний показник і критерій являють собою мінімальний обсяг результатної інформації, яка отримується в межах однієї із задач підсистеми регулювання, за допомогою якої забезпечується хоча б часткова реалізація цілі функції моніторингу. Структура підсистеми моніторингу визначається взаємозв’язком задач та показників і критеріїв, які утворюють її на усіх рівнях ієрархії економічного моніторингу, ін.

Склад завдань підсистеми формується з позицій реалізації її генеральної цілі. При цьому диференціація задач за окремими економіко-аналітичними блоками та комплексами здійснюється виходячи із принципу їх відповідності цілі цього блоку або комплексу. Кожна задача розглядається як окремий контур функції економічного моніторингу, тільки синтез яких утворює комплекси, блоки і підсистему в цілому. До того ж, до задач, які включаються в підсистему економічного моніторингу, висувається ще ряд вимог: вирішення задач підсистеми економічного моніторингу повинне бути спрямоване на підвищення ефективності регулювання та виробництва в регіональних структурах і територіальних організаціях; модель вирішення економіко-аналітичних задач повинна будуватися на сам перед виходячи із їх взаємозв’язку з задачами планування та обліку; повинна бути забезпечена безперервність моніторингу шляхом взаємозв’язку задач різних блоків (перспективного, ретроспективного, оперативного моніторингу і інших); ті, що застосовуються для вирішення економіко-аналітичних задач математичний апарат та машини електронні цифрові повинні відповідати економіко-організаційної сутності цих задач та ін.

Викладена вище концепція побудови функціональної структури підсистеми моніторингу функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації агропродовольчої сфери, як показує практика, найбільш повно задовольняє вимогам функціонально-об`єктного підходу, із яких випливає, що кожна економіко-аналітична задача, з однієї сторони, повинна виступати органічною компонентою функції моніторингу, а з іншої – бути одночасно складовою частиною визначеного функціонально-управлінського блоку із повним контуром системи регулювання: планування, моніторинг та регулювання, інше.