Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н., доцент Гузенко О. П., Соверткова В. М.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ», Україна

Окреслення чинників низького рівня інвестиційного кредитування в Україні

Сучасність доводить банківське інвестиційне кредитування доцільно визначати як фактор впливу на стан національної економіки. Доведено в умовах наявних кризових явищ виникає потреба у перерозподілі фінансового та підприємницького капіталу. Зазначена проблема повинна вирішуватися як з позиції банківського сектору економіки так і з позиції підприємницьких структур. Цілком зрозумілим є той факт, що на даний час перед підприємствами гостро постає проблема нестачі фінансових ресурсів, які потрібні для розвитку їх власної діяльності, що викликає потребу в кредитному інвестиційному ресурсі, який здатен забезпечити їх рівень розвитку.

Чисельні наукові праці засвідчили, що проблема інвестиційного кредитування є доволі значним питанням, яке потребує відповіді. Варто зазначити, що дану проблему доволі змістовно досліджували такі науковці: І. Бланк, Л. Гітман, С.Грін, В. Гейця, В. Герасимчук, Т. Майорова, А. Пересада та ін.. Однак цілий ряд питань стосовно організації банківського інвестиційного кредитування в Україні залишається відкритим.

Зокрема, варто звернути увагу на те, що в українській економіці банківська система відіграє ключову роль у сфері акумулювання фінансових ресурсів та їх перерозподілу в ті сфери національної економіки, які відчувають гостру потребу у додаткових грошових коштах. Скерування у ті напрямки, які забезпечують прискорення економічного розвитку країни. Головним інструментом реалізації даної функції банківської системи є інвестиційне кредитування, потреба у розширенні якого вже досить давно назріла в українській економіці.

Дослідженнями доведено необхідність активізації банківського інвестиційного кредитування, що обумовлено наступними чинниками:

- застарілістю матеріально-технічної бази на великих підприємствах, що призводить до підвищеної матеріало- та енергомісткості, а як внаслідок - до зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

- нестачею власних фінансових ресурсів для початку та розширення підприємницької діяльності для малих підприємств, що, враховуючи складність кредитування малого бізнесу за традиційними програмами, призводить до нерозвинутості малого бізнесу та виродження середнього класу в країні;

- нерозвинутістю вітчизняного фондового ринку, яка концентрує коло пошуків інвестиційного капіталу з боку підприємств саме на банківській системі [2].

Звернення до статистичної бази України показала, що найбільшу питому вагу серед джерел капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств та організацій, які на початок 2014 року становили 63,74 % від загального обсягу фінансування. На другому місці знаходяться кредити банків та інші позики, частка яких склала 15,26 % у тому ж 2014 році. Водночас, вивчення активності різних галузей у здійсненні капітальних інвестицій, показало лідерство переробної промисловості (14,4 %), будівельної галузі (13,8 %), підприємств транспорту та зв’язку (13,16 %) та добувної галузі (11,6 %) [1]. Найменш активними у здійсненні інвестицій у власну діяльність є сільське господарство, підприємства готельного та ресторанного бізнесу, фінансові організації та діяльність у сфері державного та комунального управління.

Безумовно дані сфери діяльності є найбільш соціально значущими та потребують значних обсягів інвестицій для модернізації основних фондів та матеріально-технічної бази. В цілому по Україні рівень зносу основних засобів становить понад 74 %, що є дуже високим показником, підвищення якого може призвести до критичних наслідків для вітчизняної економіки. При цьому в Україні залишається надзвичайно низьким рівень інноваційної активності суб’єктів господарювання. Так, за останні 13 років фінансування інноваційної діяльності в Україні не перевищувало 2 % від ВВП, сягнуло свого найвищого значення у 2007 році і склало 1,51 % від ВВП, проте протягом наступних 5 років ця цифра скоротилася майже у 2 рази - до 0,81 %. [1].

Враховуючи вищевикладене можемо зробити висновок, що інвестиційне кредитування може стати одним з ключових ресурсів здатних вирішити не лише проблеми підприємств, а й забезпечити в певній мірі впровадження інновацій. Інноваційний розвиток в Україні знаходиться на дуже низькому рівні. Наявність структурних проблем значно ускладнює ситуацію, вирішення яких потребує системного підходу, оскільки всі вони взаємопов’язані. Ключовими причинами низької питомої ваги банківських кредитів серед джерел фінансування капітальних інвестицій вважаються: висока вартість інвестиційних кредитів та вимоги банків щодо їх забезпечення; небажання банків кредитувати інноваційні проекти через їх високу ризиковість; відсутність у банків довгострокової ресурсної бази для активізації інвестиційного кредитування; відсутність чіткої реальної державної програми інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості, яка б передбачала певні механізми захисту кредиторів та позичальників від інвестиційних ризиків. Відповідно, все це обумовлює потребу в подальших наукових дослідженнях.

Література:

1. Статистика. Реальний сектор / Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua.

2. Карамишева Г.М. Проблеми кредитування малого та середнього бізнесу в умовах посткризового стану економіки / Г.М. Карамишева, А.Г. Новікова // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 1. - С. 34-38.