Катерина Курочка
Харківський торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного
університету, Україна
Науковий керівник: к.е.н., доц. Буднік М. М.
ПРОБЛЕМА ЗАВЧАСНОЇ ПОІНФОРМОВАНОСТІ СУБ’ЄКТІВ
ПЕРЕВІРКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КОНТРОЛЮ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Однією з суттєвих проблем контролю як функції
менеджменту на практиці є завчасна поінформованість суб'єктів, які підлягають
перевірці, про час її здійснення. Це надає їм змогу підготуватися: звільнити
заднім числом чи відправити у відпустку працівників, які певним чином не
відповідають займаному місцю, привести до ладу виробничі структури, тимчасово
поліпшити якість умов праці, вироблених товарів чи послуг та приховати інші
недоліки в робочому процесі чи в діяльності керівників структури, що
перевіряється. Саме тому в ході здійснення загального контролю операційної
діяльності виникає необхідність застосування таких методів, що дoзвoлять розглянути
операційний процес без коректив. У цьому випадку доцільним є використання
менеджерами вищих чи середніх ланок раптового контролю.
Завчасна поінформованість дає змогу
приховати:
– економію коштів на інвентарі, зокрема на його оновленні
чи ремонті, та інших засобах, що
забезпечують якісний операційний процес;
– економію коштів на створенні належних умов для
працівників, передбачених Кодексом законів про працю та іншими нормативними
актами, у тому числі специфічними для виду діяльності організації;
– нестачу ресурсів через їх присвоєння співробітниками та
заміну їх більш дешевим та менш якісним сурогатом;
– необґрунтованого відхилення від інструкцій, стандартів,
нормативів, їх ігнорування, що негативно позначається на результатах діяльності
тощо.
Метою даної роботи є пошук шляхів отримання
достовірних результатів контролю в оперативній діяльності, кращого дослідження
ситуації, в якій здійснюється процес виробництва товарів чи послуг.
Раптовий контроль і необхідність його
проведення не знайшли широкого відображення в літературі. В більшості випадків
автори дають лише коротке визначення даного поняття. Зокрема, Національний банк
стандартизованих науково-технічних термінів дає визначення раптового контролю
як контролю, що проводиться зненацька у випадкові моменти часу. В свою чергу Е.
Л. Драчова дає більш змістовне визначення даного поняття, посилаючись на
причину виникнення даного виду контролю. На її думку, раптовий контроль - це
контроль, здійснюваний при отриманні негативних сигналів з внутрішнього
середовища підприємства [1]. Проте негативні сигнали можуть стримуватися на
рівні нижчої ланки керівництва чи залишатися не поміченими, при цьому не
створюючи помітних проблем, але заважаючи розвитку організації.
На сьогодні чиннi нормативно-правoві акти рeгулюють питання державнoго контролю і не торкаються питань внутрішньoго контролю
підприємcтв,
оскільки він здійcнюється тільки за ініціативoю влаcника. Тому не існує обмежень з боку законодавства у
здійсненні раптового контролю вищим керівництвом організації. Проте в даному
випадку існують інші обмеження, пов'язані з економічною доцільністю та
психологічним фактором. Зокрема, Г. Шредер визначив такі негативні емоції, як
роздратування, страх, емоційне напруження, недовіру до керівника, що виникають
у співробітників в ході контролю і можуть загостритися із застосуванням
раптового контролю, що в подальшому може відобразитися на роботі особи [2].
Саме тому раптовий контроль операційної діяльності має
проходити з дотриманням певних принципів (табл. 1).
Таблиця 1
Принципи здійснення раптового контролю
операційної діяльності
|
№ |
Принцип |
Сутність принципу |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Поєднання планового та
раптового контролю |
Раптовий контроль має бути лише частиною загального
внутрішнього контролю. |
|
2 |
Не нанесення шкоди |
Необхідно попередньо отримувати відомості про
складність і напруженість трудового процесу в момент здійснення перевірки у
безпосереднього керівника об'єкту, що
перевіряється, щоб не
відволікати працівників від напруженої чи небезпечної роботи |
|
3 |
Відкритості |
Працівники повинні знати про хід перевірки та її
результати. |
Закінчення
таблиці 1
|
1 |
2 |
3 |
|
|
4 |
|
Правильно організований контроль спрямований на
відстеження появи ситуацій, що
призводять до зміни
стандартів, тому |
|
|
Підготовленості |
контролюючий
повинен знати нормативи, що регулюють певний вид
діяльності, розуміти сутність та технологію виконання певних операцій. Він
повинен бути достатньо компетентним в
питаннях, пов'язаних з діяльністю, що перевіряється. |
||
|
5 |
Об'єктивності |
Уникати суб'єктивної оцінки діяльності окремих
робітників. Висновки робити керуючись нормативними положеннями (інструкціями,
стандартами, законодавчими актами тощо). |
|
|
6 |
Повноти |
Вивчати всі факти, що мають
відношення до об’єкта контролю. |
|
|
7 |
Пошуку існуючих проблем |
Ситуацію не варто вважати проблемою, якщо вона не
приносить реальної шкоди по відношенню до якості товарів чи послуг, умов
праці чи діяльності організації взагалі. |
|
|
8 |
Виявлення причин |
Контролюючий повинен визначати корінь проблеми, а не
бачити факт її наявності. Позбавитися проблеми можна лише ліквідувавши її
причину. |
|
|
9 |
Пошуку шляхів оптимізації
з допомогою працівників |
Контроль має бути направлений не лише на пошук проблем,
а й на пошук шляхів підвищення ефективності діяльності. При цьому не варто ставитися прискіпливо
до індивідуальних способів виконання роботи робітником. Індивідуальні методи
робітника інколи можуть стати способом оптимізації діяльності його
співробітників. |
|
|
10 |
Доброзичливості |
Потрібно ставитися до працівників не як до
досліджуваного об'єкта, проявляти привітність, доброзичливість,
зацікавленість щодо умов їх праці, до їх побажань та пропозицій. Це
дозволить, зокрема, знизити опір контролю з боку підлеглих. |
|
|
11 |
Зацікавленості
контролюючого в покращенні операційної діяльності |
Контролюючий має бути зацікавлений у покращенні роботи
організації, а не в отриманні винагороди за факт здійснення контролю.
Найкраще, коли його дохід буде залежати від результатів діяльності
організації, а не від кількості виконаної роботи, в тому числі здійснених
перевірок. |
|
|
12 |
Нерегулярності |
Раптовий контроль має здійснюватися не на постійній
основі, притаманними йому мають бути спонтанність та значні проміжки часу між
перевірками. Велика частота раптового контролю може призвести до зростання
його економічної неефективності. |
|
|
13 |
Дієвості |
Оперативне забезпeчення
виправлення своєчаcно виявлених поpушень. |
|
Застосування раптового контролю, що базуватиметься на
вищезазначених принципах, дозволить виявити проблеми, які можуть бути приховані
у випадку завчасної поінформованості співробітників структури, що
перевіряється, а отже вчасно прийняти рішення, необхідні для їх вирішення.
Література:
1. Драчева Е.
Л. Менеджмент. Учебник
для студентов учреждений среднего / Е. Л. Драчева, Л. И. Юликов. ̶ М.: «Академия». ̶ 2002.
̶ 288 с.
2. Шредер Г. А.
Руководить сообразно ситуации: Пер. с немец. – М. : СП “Интерэксперт”, 1994. –
160 с.