Экономические науки/ 7. Учет и аудит

Клепакова М.О., д.э.н. Іонін Є.Є.

Донецький національний університет, Україна

Підходи до обліку гудвілу у міжнародній практиці

З розвитком ринкових відносин стає все більш очевидним, що велика роль на підприємстві відводиться не тільки тим активам, які мають речову форму і напряму задіяні в процесі виробництва, але й іншим, невідчутним компонентам, які мають суттєвий вплив на результати діяльності. Таким активом є гудвіл, який являє собою оцінку ділової репутації підприємства. Він є одним із принципово нових об'єктів бухгалтерського обліку, які з'явилися в її теорії і практиці на етапі становлення та розвитку ринкових відносин в Україні.

Метою дослідження є порівняння основних принципів ведення обліку гудвілу у світовому аспекті та виокремлення загальних принципів його ведення.

Дискусійний характер гудвілу є причиною різних підходів до відображення його в обліку: як нематеріального активу; у складі інших активів; як витрат звітного періоду; як витрат майбутніх періодів; як зміни капіталу.

Порівняльна характеристика основних принципів організації обліку гудвілу в міжнародній практиці представлено у таблиці 1 [1-5].

Таблиця 1. Порівняльна характеристика обліку гудвілу

Країна	Основні засади обліку
1	2
Україна	Відображення гудвілу, сформованого протягом своєї діяльності самим підприємством не передбачено, він стає об'єктом бухгалтерського обліку тільки на момент здійснення продажу (перетворення) підприємства в цілому або його частини. Це необоротний нематеріальний актив. Не амортизується, а періодично переоцінюється на предмет знецінення. Активи, які відповідають поняттю негативного гудвілу мають визнаватися доходом.

Продовження табл.. 1

1	2
Данія	Капіталізація без амортизації і списання тільки при очевидній і істотної втрати вартості. Позитивний гудвіл може списуватися з резервів; проводитися через звіт про прибутки і збитки; визнаватися як нематеріальний актив та амортизуватися протягом встановленого терміну дії. Негативний гудвіл показується як резерв і зіставляється з будь-якими очікуваними збитками дочірнього підприємства; погашатися іншим, позитивним, гудвілом; окремо вказуватися як частину капіталу у вигляді резерву, що перерозподіляється.
Великобри-танія	Не може вважатися активом, при ліквідації компанії не має вартості, а період корисності визначити практично неможливо. Позитивний гудвіл може негайно списуватися в резерв; бути амортизованим протягом економічно обґрунтованого терміну життя активів. Негативний гудвіл повинен надходити безпосередньо в резерв.
МСФЗ	1. Гудвіл - джерело додаткових надходжень прибутку. Він припускає пряме зіставлення рівнів прибутковості оцінюваного підприємства та інших підприємств-аналогів галузі з подальшою капіталізацією тієї частини різниці між ними, що не пояснюється впливом матеріальних активів. 2. Величина придбаної ділової репутації приймається в розмірі різниці між сумою, фактично сплаченою підприємство, і сукупною вартістю окремих активів та пасивів цього підприємства.. У цьому випадку, покупець повинен визнати отриманий дохід у складі прибутку або збитку на дату придбання. Набутий гудвіл не амортизуються, а перевіряються на предмет знецінення як мінімум щорічно. Збиток від знецінення гудвілу поверненню не підлягає. Активи, які відповідають поняттю негативного гудвілу мають визнаватися прибутком і відображатися в день придбання.

З проведеного порівняння можна зробити висновок, що відображення в бухгалтерському та податковому обліку у різних країнах відрізняється. Так, практично скрізь прийнято, що ділова репутація - це нематеріальний актив, але у Великобританії він таким не визнається. Також існують кілька способів прийняття до обліку. Згідно МСФЗ, його можна враховувати або як джерело прибутку, або як результат угоди. Різниця полягає в підходах до списання та амортизації. Можна помітити, що П(С)БО та МСБО регламентують облік гудвілу практично однаково, різниця полягає лише в способі прийняття та обліку. Ні в одному із зазначених підходів не відбувається оподаткування ділової репутації. В Україні та згідно з МСФЗ гудвіл оцінюється на знецінення. У Данії і Великобританії існують кілька варіантів, і виходячи з них, кожне підприємство має право вибрати найбільш оптимальний в залежності від особливостей виробництва або системи обліку. Також можна відзначити, що в МСФЗ та, як наслідок, в П(С)БО було виключено поняття негативного гудвілу, а його сума приймається як дохід, у той час як в інших країнах це рівноцінна категорія і її списують в резерв.

Таким чином, у міжнародній практиці питання відображення гудвілу є досить важким, і повністю всі принципи і особливості цієї категорії ще не визначені, з чим пов'язані відмінності в її обліку.

З огляду на приведені методи обліку гудвілу, доцільно виділити загальні рекомендовані принципи організації його обліку:

1. Оцінка та надання інформації щодо гудвілу незалежно від наявності факту купівлі або продажу підприємства. Це дає доступ зацікавленим користувачам (інвесторам) до інформації щодо справедливої або ринкової вартості підприємства, а також урахування надлишкової частини прибутку, яка утворюється завдяки наявності гудвілу. Важливо зазначити, що ведення суцільного обліку гудвілу з моменту його виникнення на підприємстві суперечить принципу історичної собівартості, тому доцільно виокремлювати гудвіл як економічний показник фінансового стану підприємства.

2. Виокремлення гудвіла зі складу нематеріальних активів через його специфічність та не повну відповідність цій категорії.

3. Постійна переоцінка гудвілу на предмет знецінення. Важливо наголосити, що амортизація гудвілу не є оптимальним методом його списання, бо він не відповідає сутнісній природі гудвілу.

4. Відображення негативного гудвілу при придбанні як доходів періоду. Негативний гудвіл не є активом, який може в майбутньому приносити прибуток, крім того, значною мірою не впливає на існуючий гудвіл підприємства-покупця. Тому доцільно визнавати різницю між справедливою та ринковою вартістю чистих активів підприємства, що покупається, як дохід періоду без подальшого обліку та переоцінки.

Приведені принципи можуть використовуватися суб’єктами господарювання під час формування облікової політики з метою точного відображення гудвілу виходячи з його сутності. Крім того, важливим є використання показника гудвілу не тільки як облікової категорії, а й як аналітичного показника, на основі якого можуть ґрунтуватися управлінські рішення стосовно шляхів підвищення частки ринку, залучення інвестицій, вдосконалення виробництва тощо.

Література:

1. Бортник Н.Н., Бортник Н.А. Бухгалтерська справа / Н.Н. Бортник., Н.А. Бортник – М.: Дашков и К. - 2008. – 400 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах / Ф.Ф. Бутинець Л.Л. Горецька - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.

3. Міжнародний стандарт фінансової звітності 3 «Об’єднання бізнесу».

4. Міжнародний стандарт фінансової звітності 36 «Знецінення активів».

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» від 07.07.1999 №163.