Економічні науки/ 9. Економіка промисловості

ШАДУРА-НИКИПОРЕЦЬ Н.Т.

к.е.н., доцент, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки, Чернігівський національний технологічний університет,

м. Чернігів, Україна

БОВА А.В.

магістр

Чернігівський національний технологічний університет,

м. Чернігів, Україна

БОВА В.В.

магістр

Чернігівський національний технологічний університет,

м. Чернігів, Україна

РОЛЬ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

У сучасній реальній практиці господарювання рідко зустрічаються види діяльності, що представлені підприємствами одного розміру. Переважна більшість реально функціонуючих галузей сформовані як сукупність різних за масштабами виробників, поєднаних у певній пропорції. Диференціація таких пропорцій поєднання підприємницьких структур є безкінечною. Мікроекономічні теорії виробництва та ринків товарів дане явище пояснюють з точки зору концепції мінімально ефективного масштабу виробництва. Функціонування у галузі підприємницьких структур різного розміру має цілком логічне пояснення її технологічних та масштабних трансформацій у процесі історичного формування і розвитку. Однак слід пам’ятати, що за таких умов немає уставлених догм щодо найбільш раціонального розміру підприємств. Не доцільно проводити програму “тотальної” підтримки та стимулювання малого бізнесу, адже для ряду видів діяльності це означатиме крок у минуле, підтримку застарілих технологій, зниження ефективності господарювання та втрату конкурентних позицій.

Дослідження теоретичних аспектів та методичних питань функціонування різних за розмірами підприємницьких структур викликає широке коло полемічних питань та досліджень. Даній проблематиці присвячені праці, зокрема таких провідних науковців, як Ю.М. Бажал, В.В. Баліцька, О.І. Благодарний, М.П Бутко, З.С. Варналій, Л.І. Вороніна, В.М. Геєць, З.В. Герасимчук Б.М. Данилишин, П.В. Єгоров, О.І. Карпова, В.І. Кредісов, Е.М. Лібанова, Г.М. Рижакова, Л.Г. Чернюк та ін.

Оскільки на державному рівні поставлено завдання модернізації усіх сфер життя, для реалізації стратегії структурної перебудови національної економіки необхідно визначити не тільки, які пріоритетні види діяльності необхідно розвивати та надавати їм державну підтримку, а й які форми підприємництва (великі, середні, малі) необхідно стимулювати та створювати для їх ефективної роботи економічні, інституціональні та правові основи [1]. Важливо регулярно проводити оцінку результативності підприємницьких структур в видовому розрізі, порівнювати їх параметри з загальногалузевими та загальногосподарськими характеристиками.

В рамках нашого дослідження сконцентруємося на оцінці раціональності структури сфери виробництва харчових продуктів (ВХП). Як базу для порівняння оберемо переробну промисловість та промисловість загалом, складовою котрих і виступає ВХП. Варто відзначити, що аналіз за загальними показниками не відбиває глибинного змісту раціональності формування галузі, оскільки фактично відображає самі класифікаційні ознаки підприємницьких структур за їх розмірами. З метою оцінки раціональності залучення до виробництва малих підприємницьких структур вважаємо, що доцільно скористатись показником виробітку, котрий узагальнено характеризує ефективність використання особистого фактору та, як відомо, опосередковано відображає прогресивність залученого до виробництва речового фактору і технології (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників виробітку підприємств за їх розмірами

	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. до 2010 р.
Виробництво харчових продуктів
Великі, тис.грн./чол.	941,62	1135,7	1093,56	1271,1	1,35
Середні, тис.грн./чол.	357,39	349,42	395,30	413,81	1,16
Малі, тис.грн./чол.	200,19	239,05	271,10	308,79	1,54
Коефіцієнт випередження малих підприємств: відносно великих	4,70	4,75	4,03	4,11	0,87
відносно середніх	1,79	1,46	1,46	1,34	0,75
Промисловість
Великі, тис.грн./чол.	531,38	688,13	665,80	683,39	1,29
Середні, тис.грн./чол.	270,94	327,47	370,92	380,74	1,41
Малі, тис.грн./чол.	150,02	180,51	212,19	223,52	1,49
Коефіцієнт випередження малих підприємств: відносно великих	3,54	3,81	3,69	3,06	0,86
відносно середніх	1,81	1,81	1,75	1,70	0,94
Переробна промисловість
Великі, тис.грн./чол.	743,20	931,43	889,42	893,36	1,20
Середні, тис.грн./чол.	241,51	273,62	295,73	306,68	1,27
Малі, тис.грн./чол.	152,01	183,31	218,12	230,16	1,51
Коефіцієнт випередження малих підприємств: відносно великих	4,88	5,08	4,08	3,88	0,79
відносно середніх	1,59	1,49	1,36	1,33	0,84

Протягом аналізованого періоду у всіх досліджуваних виробничих сферах виробіток на малих підприємствах характеризувався відносно нижчими показниками у порівнянні з середніми та малими. Вказані пропорції можна пояснити гіршими характеристиками технологічного укомплектування, адже малий бізнес має менші можливості інноваційно-інвестиційного розвитку.

Варто відзначити все ж, що продуктивність праці на малих підприємствах у сфері ВХП в середньому на 30% вища, ніж у промислових підприємств.

Доповнимо наш аналіз характеристиками фондовіддачі (табл. 2). Аналіз вказує, що для сфери ВХП фондовіддача прямо пов’язана з розмірами підприємства, у той час як для переробної промисловості ця залежність набуває оберненого характеру з незначним варіюванням показників. Для промисловості загалом найвищий рівень фондовіддачі характерний для середніх підприємств, а найнижчий – для великих. Порівнюючи величину фондовіддачі малих підприємств сфери ВХП помічаємо, що вони перевищують загальнопромисловий рівень, однак відстають від рівня по переробній промисловості.

Таблиця 2

Динаміка показників фондовіддачі та частки доданої вартості

	Фондовіддача, грн./грн.		Частка доданої вартості у вартості продукції, %
	2012 р.	2013 р.	2012 р.	2013 р.
Виробництво харчових продуктів: Великі	5,74	5,42	13,64	25,83
Середні	3,58	3,26	39,82	24,03
Малі	2,95	3,14	20,03	19,73
Промисловість: Великі	1,66	1,52	26,53	27,44
Середні	2,84	2,68	36,54	31,35
Малі	2,48	2,05	26,30	29,02
Переробна промисловість: Великі	3,16	2,71	15,44	16,89
Середні	2,85	2,72	33,65	28,24
Малі	3,51	3,56	24,84	27,25

Ще однією важливою характеристикою, котра дозволяє провести коректні порівняння різномасштабних підприємств є питома вага доданої вартості у ціні продукції. Вивчення даної характеристики вказує, що залучення до сфери ВХП малих підприємницьких структур носить низькоефективний характер (19,73%), відстаючи як від середніх (24,03%) та великих (25,83%) підприємств за подібною характеристикою, так і від рівня малих для переробної промисловості (27,25%) та промисловості загалом (29,02).

Проведений аналіз виявив особливості результативності залучення до сфери ВХП малих підприємств на основі порівняння їх показників з параметрами середніх та великих підприємств даного виду діяльності та середньогалузевими характеристиками. Це дозволяє дійти висновку, що на сучасному етапі функціонування сфери продовольчого забезпечення населення продуктами харчування залучення малого підприємництва є не результативним, що вимагає або його докорінного техніко-технологічного оновлення або переорієнтації зусиль на стимулювання середнього бізнесу. Слід враховувати, що результати дослідження носять агрегований характер, тобто для прийняття остаточних рішень існує необхідність деталізації аналізу за запропонованими характеристиками за окремими видати діяльності.

Література:

1. Баліцька В.В., Дерун А.М. Вклад різних за розмірами суб’єктів підприємництва у розвиток національної економіки: оцінка ресурсів, витрат, результатів / В.В. Баліцька, А.М. Дерун // Інвестиції: практика та досвід. – 2013. – №17. – С. 31-36.

3. Гальцова О.Л. Малий бізнес: стан та перспективи розвитку в агропромисловому комплексі / О.Л. Гальцова // Держава та регіони. – 2013. – №2. – С. 243-248.

4. Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва 2013: Статистичний збірник. – К.: Державна служба статистики України, 2014. – 471 с.