Педагогические
науки /2. Проблемы подготовки специалистов
Новіна Н.Н.
Харьковский
национальный автомобильно-дорожный университет, Украина
Думбур О.А.
«ООО» АН «Рестриелт», Україна
Психолого-педагогічні
аспекти підготовки та перепідготовки майбутніх фахівців дизайнерських
спеціальностей
Швидкий розвиток науково-технічного прогресу, сучасні вимоги до підготовки та перепідготовки
висококваліфікованих фахівців потребують нового підходу. Істотні зміни засобів
і умов праці у зв'язку з науково-технічним прогресом і соціально-економічними
трансформаціями, ведуть до змін і переформатування змісту професійної освіти.
Зокрема, збільшення престижності деяких дизайнерських спеціальностей (розробка
комп'ютерних ігор; реклама, медіадизайн, індустріальний дизайн), призводить до
актуальної задачі обґрунтування нових методик перепідготовки фахівців
технічного і гуманітарного сектора в дизайнерські спеціальності. Зокрема,
необхідно виявити існуючі проблеми і окреслити шляхи їх вирішення, сформувати
уявлення про основні напрями роботи з перепідготовки фахівців в області
дизайну.
Згадаємо деякі загальновідомі особливості структури мозку людини з
урахуванням професійних якостей.
У переважної більшості людей (у правшів) ліва півкуля виконує функції
аналізу, синтезу, порівняння, встановлення взаємозв'язків між предметами і
явищами, окремими сторонами об'єктивної дійсності. Його діяльність
пов'язана з роботою другої сигнальної системи, мови людини, слова, понятійного,
категоріального апарату людини. Це раціональне, логічне, розумове півкуля.
Інформація в це півкулю надходить дискретно, дискретна і його аналітична
діяльність. У такому разі актуальною стає проблема діалектики мислення, його
логічності. Саме ліва півкуля
головного мозку допомагає в виконанні професійних завдань людям інженерних
спеціальностей.
Ліва півкуля у більшості людей здатне здійснювати аналітичну діяльність та
виявляти, встановлювати внутрішні, стійкі зв'язки і відносини об'єктивної
реальності. Вона функціонально зорієнтована переважно на пізнання істини, на
придбання людиною об'єктивного знання.
Права півкуля у більшості людей наочно-образна, емоційна. Ця півкуля є
ведучою у роботі людей творчих спеціальностей, зокрема, дизайнерів. Інформація
надходить сюди через безпосереднє сприйняття людиною дійсності за допомогою
першої сигнальної системи (зір, слух, нюх, дотик та інші органи чуття) цілісно
і у всій сприйманої сукупності зовнішніх зв'язків і проявів навколишнього
людини світу. Обсяг інформації, що йде в праву півкулю через органи почуттів
людини, незрівнянно більший, ніж обсяг інформації, що надходить у ліву півкулю.
При цьому значна кількість інформації надходить у праву півкулю, минаючи
свідомість людини, на несвідомому рівні сприйняття. Коли відбувається
нагромадження в цій півкулі тієї чи іншої інформації про навколишню дійсність
людини і про неї саму, людина може здійснити несвідомо правильне орієнтування у
відповідних обставинах, на інтуїтивному рівні.
В цілому у більшості людей права півкуля забезпечує цілісне і системне
сприйняття зовнішніх предметів, явищ, подій і зв'язків дійсності, розуміння
правди життя, всього того, що існує, виникає як факт, як реальна ситуація.
При перепідготовці фахівців інженерних спеціальностей в дизайнерські необхідно перепрограмувати
діяльність з лівої півкулі головного мозку на праву. Для цього необхідно
використовувати методики з розвитку уяви, творчого мислення, розвитку творчої
особистості.
Розроблено велику кількість навчальних планів підготовки та перепідготовки
фахівців дизайнерських спеціальностей. Окрім планів та освітніх стандартів,
позитивно впливають на процес самоорганізованого навчання і розвитку нові
комунікаційні технології і інноваційні функції засобів масової інформації.
Формується парадигма «персоніфікований навчальний простір – особисте середовище
навчання» [1], у рамках якої і мають розроблятися методики перепідготовки
фахівців, проте відсутні методики, які сприяли б швидкій і результативній
адаптації людей, що здобули первинну технічну освіту при переході в гуманітарно-технічну сферу діяльності.
Необхідно проаналізувати вміст перепідготовки майбутніх фахівців
дизайнерських спеціальностей і окреслити шляхи удосконалення методики навчання
проектуванню дизайн-об'єктів і питань психологічної адаптації в нових умовах
творчої діяльності.
Необхідною передумовою в перепідготовці фахівців є вивчення психологічних
умов і шляхів встановлення взаємної відповідності особистих якостей людини і
вимог професії (самовиховання і саморегуляція професіоналів, їх консультування;
психологічні питання перепідготовки працівників, проектування засобів праці і
виробничого середовища згідно психологічним особливостям і життєвим орієнтаціям
людини та інш.) та психологічних
аспектів зміни професій, способів оптимізації внутрісуб'єктних станів (стосовно
випадків вимушеної зміни виду праці істотних змін звичних трудових постів,
засобів і умов праці у зв'язку з науково-технічним прогресом і
соціально-економічними трансформаціями), що виникають при цьому;
Методики підготовки та перепідготовки майбутніх
дизайнерів, об’єднані у певну систему, повинні мати істотний вплив на процес
розвитку суспільства і національної культури в певних педагогічних умовах при
створенні варіативних програм з малюнку, живопису, композиції,
декоративно-ужитковому мистецтві; розвитку творчого потенціалу майбутніх дизайнерів
в творчій діяльності; орієнтації на психологічну адаптацію.
Також необхідно розробляти методики, що дозволяють вирішувати завдання
адекватної оцінки результатів навчання, оскільки широкого поширення набули такі
форми, як форуми в соцмережах з метою об'єктивної оцінки. Проте, існує явище
«розмитості» критеріїв оцінки, можливість дуже широкого діапазону відгуків з
боку непрофесіоналів за відсутністю підтримки початківця. Внаслідок чого
погіршується якість дизайн-об'єкту і, кінець кінцем, не набуває розвитку творча
діяльність.
Тенденції розвитку дизайну на Україні ставлять завдання, яке полягає у
зміні концепції, перенесенні мотиваційної домінанти, цілей і завдань перепідготовки
фахівців дизайнерських спеціальностей в сферу творчої логіки. Загальна схема (основні етапи роботи)
діяльності фахівця з дизайну виглядає таким чином:
-
прийом і
сприйняття інформації, побудова попереднього
образу ситуації;
-
оцінка і
переробка; декодування інформації;
-
ухвалення
рішення, відповідного уявленням про мету і результат;
-
реалізація
прийнятого рішення, залежна від готовності виконувати складні дії. Спеціальні
заняття сприяють підтримці такої готовності.
Аналізуючи діяльність дизайнерів, спостерігаємо, що відбувається виділення «простору дії» і «простору
сприйняття», які є пов'язаними, але не співпадаючими явищами. В процесі
дизайн-діяльності зміна «простору
сприйняття» виявляється в структуризації речей, що раніше не сприймалися,
усвідомленні часу як гнучкого чинника, що впливає в керованому просторі на образ.
Специфіка дизайнерських
спеціальностей: індустріального дизайну, інфо- та медіадизайну, полягає
в тому, що ефективна робота неможлива
без профільної бази – уміння реалізувати об'ємно-просторові ідеї і
образи в малюнку, програмному забезпеченні тощо, оскільки дизайнер зобов'язаний
створювати відповідний міжнародним принципам естетики об'єкт у
інтелектуально-образній сфері, втілений матеріально.
В більшості випадків у ситуаціях, коли особа не може відповідним чином
виразити своє уявлення про форму, просторову глибину, колористичні, фактурні
властивості, виникає тривога і дискомфорт, які блокують навчання і навіть
можуть зробити його взагалі неможливим. Вирішення дизайнерських завдань включає
психологічні процеси побудови образу; виконання розумових перетворень; переходи
від однієї системи відліку простору образів до іншої. Образ дизайн-об'єктів
залежить від професійного досвіду фахівця. Велике значення мають методи, які
дозволяють керувати віртуальним простором образу шляхом накладення на
геометричний простір варіантів образів, що вимагає особливої уваги в навчанні
майбутніх фахівців дизайнерських спеціальностей. Створення дизайн-об'єкта передбачає зміну уявлень про простір і час, що склалися в попередній
діяльності, систем перцептивних світів (актуальне сприйняття).
Хотілося б звернути увагу на формування навичок управління віртуальним
простором в 3D програмному забезпеченні, або в
його класичному прототипі – зображенні на площині. Перетворення, що виконуються
в процесі підготовки до проектування, дозволяють погоджувати просторові
складові образу і змушують функціонувати динамічну частину створюваного
дизайну-об'єкту. Проблема «точки відліку», системи координат у «просторі перетворення» об'єкту (його зрушення, обертання,
стискування і розтягування), також потребує досліджень і нових методик, що
передбачали б отримання здатності
використовувати будь-яку вільно обрану точку відліку. Перешкодами в
перекваліфікації фахівців в дизайнерські спеціальності стає складена раніше
єдина можлива система бачення простору, недостатня фахова підготовка.
Розвиток навичок навчання основам образотворчого мистецтва (малюнок, живопис, композиція) в актуальному
суспільно-культурному середовищі у процесі перепідготовки дизайнерів призводить
до формування у майбутнього фахівця концепції особистого керованого простору
образу. Цьому сприяє розширення можливостей, набуте в заняттях з фахівцем
(знання, отримані вербально, марні без розвитку навиків, що формують характер
дотиків до аркуша паперу, які визначають результат), з цього виходить необхідність
безпосередньої взаємодії викладача і майбутнього спеціаліста, що можливо або в
безпосередньому, індивідуальному спілкуванні, або в малих групах. Цьому також
сприяють використання 3D програмного забезпечення з визначенням індивідуальних цілей, інтернет-навчання.
Фахівці, які здобули спочатку технічну освіту, зазвичай критичніше відносяться
до он-лайн сприйняття кольорового простору, що помітно впливає на формування
образу. В області кольоровідтворення мають бути результативними вправи і
методики, метою яких є зняття
стереотипів («біле» – завжди світле, «чорне» – завжди темне), які спрямовані на
розширення бачення тональної основи кольору; тепло-холодності, – так званих
«стосунків»; надбання знань в галузі ергономіки. Необхідно розвивати методики,
що дають можливість вирішити конкретне
дизайнерське завдання.
В концепції особистої побудови образу велике значення має творчий потенціал
майбутнього фахівця, сформовані цілі і завдання. Практично, не існує перешкод
для творчої роботи в просторі образів, перенесеному і з зовнішнього світу в
область активної уяви з подальшим втіленням на носіях інформації.
В процесі перепідготовки фахівців-дизайнерів важливим є створення концепції
особистого керованого простору образу, що потребує трансформації пріоритетів та
розвиток методик з надання профільних знань та професійних навичок. Метою
подальших досліджень є в розробка методик, що дозволяють в процесі
перепідготовки майбутніх фахівців дизайнерських спеціальностей розширювати
обсяг необхідних знань, набувати уміння, навички і створювати сприятливі умови
психологічної адаптації; у формуванні концепції особистого керованого простору
образу, креативності і відповідальності всіх тих, хто причетний до створення
дизайн-об'єкту в будь-якій дизайнерській спеціальності; дослідження
психофізіологічної складової в професійній діяльності дизайнера як
багатовимірного і динамічного явища.
Література:
1.
Веселова Ю.В. Основные направления
профессиональной прдготовки дизайнеров. Сборник научных трудов НГТУ. – 2010 - №
2(60) –М., 2007- 188с.
2.
Арефьева О.Н. Профессиональная
подготовка студентов-дизайнеров в процессе обучения компьютерной графике. ВАК
13.00.08 thttp://www.dissercat.com/content/professionalnaya-podgotovka-studentov-dizainerov-v-protsesse-obucheniya-kompyuternoi-grafike#ixzz3MouZscGg
3. Бурдуковская Е.А., Шкиль О.С. Профессиональная подготовка дизайнеров как объект педагогического исследования: ретроспективный анализ. Народное образование и педагогика.Вып.4(20) /2013.ВАК 13.00.00 http://cyberleninka.ru/article/n/professionalnaya-podgotovka-dizaynerov-kak-obekt-pedagogicheskogo-issledovaniya-retrospektivnyy-analiz#ixzz3Mov7xZ00
5. Ковешникова Е.Н., Ковешников П.А. К проблеме методов профессиональной подготовки дизайнеров: теоретико-методологический аспект.13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» http://nauka2020.ru/Koveshnikova_090114.pdf
6. Близнюк С.А. Психолого-педагогические аспекты оценки знаний. Народное образование № 8, с. 48-50.
7. Brown, A.L. (1997). Transforming schools into communities of thinking and learning about serious matters. American Psychologist , 4, 399-413.