Педагогические науки /2. Проблемы подготовки специалистов

Новіна Н.Н.

Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, Украина

Думбур О.А.

«ООО» АН «Рестриелт», Україна

Підготовка та перепідготовка майбутніх фахівців дизайнерських спеціальностей: психолого-педагогічні аспекти

Швидкий розвиток науково-технічного прогресу, сучасні вимоги до підготовки та перепідготовки висококваліфікованих фахівців потребують нового підходу. Істотні зміни засобів і умов праці у зв'язку з науково-технічним прогресом і соціально-економічними трансформаціями, ведуть до змін і переформатування змісту професійної освіти. Зокрема, збільшення престижності деяких дизайнерських спеціальностей (розробка комп'ютерних ігор; реклама, медіадизайн, індустріальний дизайн), призводить до актуальної задачі обґрунтування нових методик перепідготовки фахівців технічного і гуманітарного сектора в дизайнерські спеціальності. Зокрема, необхідно виявити існуючі проблеми і окреслити шляхи їх вирішення, сформувати уявлення про основні напрями роботи з перепідготовки фахівців в області дизайну.

Згадаємо деякі загальновідомі особливості структури мозку людини з урахуванням професійних якостей.

У переважної більшості людей (у правшів) ліва півкуля виконує функції аналізу, синтезу, порівняння, встановлення взаємозв'язків між предметами і явищами, окремими сторонами об'єктивної дійсності. Його діяльність пов'язана з роботою другої сигнальної системи, мови людини, слова, понятійного, категоріального апарату людини. Це раціональна, логічна, розумова півкуля. Інформація в цю півкулю надходить дискретно, дискретна і її аналітична діяльність. У такому разі актуальною стає проблема діалектики мислення, його логічності. Саме ліва півкуля головного мозку допомагає в виконанні професійних завдань людям інженерних спеціальностей.

Ліва півкуля у більшості людей здатна здійснювати аналітичну діяльність та виявляти, встановлювати внутрішні, стійкі зв'язки і відносини об'єктивної реальності. Вона функціонально зорієнтована переважно на пізнання істини, на придбання людиною об'єктивного знання.

Права півкуля у більшості людей наочно-образна, емоційна. Ця півкуля є ведучою у роботі людей творчих спеціальностей, зокрема, дизайнерів. В цілому у більшості людей права півкуля забезпечує цілісне і системне сприйняття зовнішніх предметів, явищ, подій і зв'язків дійсності, розуміння правди життя, всього того, що існує, виникає як факт, як реальна ситуація.

При перепідготовці фахівців інженерних спеціальностей в дизайнерські необхідно перепрограмувати діяльність з лівої півкулі головного мозку на праву. Для цього необхідно використовувати методики з розвитку уяви, творчого мислення, розвитку творчої особистості.

Розроблено велику кількість навчальних планів підготовки та перепідготовки фахівців дизайнерських спеціальностей. Окрім планів та освітніх стандартів, позитивно впливають на процес самоорганізованого навчання і розвитку нові комунікаційні технології і інноваційні функції засобів масової інформації. Формується парадигма «персоніфікований навчальний простір — особисте середовище навчання» [1], у рамках якої і мають розроблятися методики перепідготовки фахівців, проте відсутні методики, які сприяли б швидкій і результативній адаптації людей, що здобули первинну технічну освіту при переході в гуманітарно-технічну сферу діяльності.

Необхідною передумовою в перепідготовці фахівців є вивчення психологічних умов і шляхів встановлення взаємної відповідності особистих якостей людини і вимог професії та психологічних аспектів зміни професій, способів оптимізації внутрісуб'єктних станів (стосовно випадків вимушеної зміни виду праці істотних змін звичних трудових постів, засобів і умов праці у зв'язку з науково-технічним прогресом і соціально-економічними трансформаціями), що виникають при цьому;

Методики підготовки та перепідготовки майбутніх дизайнерів, об’єднані у певну систему, повинні мати істотний вплив на процес розвитку суспільства і національної культури в певних педагогічних умовах при створенні варіативних програм з малюнку, живопису, композиції, декоративно-ужитковому мистецтві; розвитку творчого потенціалу майбутніх дизайнерів в творчій діяльності; орієнтації на психологічну адаптацію.

Також необхідно розробляти методики, що дозволяють вирішувати завдання адекватної оцінки результатів навчання, оскільки широкого поширення набули такі форми, як форуми в соцмережах з метою об'єктивної оцінки. Проте, існує явище «розмитості» критеріїв оцінки, можливість дуже широкого діапазону відгуків з боку непрофесіоналів за відсутністю підтримки початківця. Внаслідок чого погіршується якість дизайн-об'єкту і, кінець кінцем, не набуває розвитку творча діяльність.

- Тенденції розвитку дизайну на Україні ставлять завдання, які полягають у зміні концепції, перенесенні мотиваційної домінанти, цілей і завдань перепідготовки фахівців дизайнерських спеціальностей в сферу творчої логіки.

Аналізуючи діяльність дизайнерів, спостерігаємо, що відбувається виділення «простору дії» і «простору сприйняття», які є пов'язаними, але не співпадаючими явищами. В процесі дизайн-діяльності зміна «простору сприйняття» виявляється в структуризації речей, що раніше не сприймалися, усвідомленні часу як гнучкого чинника, що впливає в керованому просторі на образ.

Специфіка дизайнерських спеціальностей: індустріального дизайну, інфо- та медіадизайну, полягає в тому, що ефективна робота неможлива без профільної бази — уміння реалізувати об'ємно-просторові ідеї і образи в малюнку, програмному забезпеченні тощо, оскільки дизайнер зобов'язаний створювати відповідний міжнародним принципам естетики об'єкт у інтелектуально-образній сфері, втілений матеріально.

В більшості випадків у ситуаціях, коли особа не може відповідним чином виразити своє уявлення про форму, просторову глибину, колористичні, фактурні властивості, виникає тривога і дискомфорт, які блокують навчання і навіть можуть зробити його взагалі неможливим. Вирішення дизайнерських завдань включає психологічні процеси побудови образу; виконання розумових перетворень; переходи від однієї системи відліку простору образів до іншої. Образ дизайн-об'єктів залежить від професійного досвіду фахівця. Велике значення мають методи, які дозволяють керувати віртуальним простором образу шляхом накладення на геометричний простір варіантів образів, що вимагає особливої уваги в навчанні майбутніх фахівців дизайнерських спеціальностей. Створення дизайн-об'єкта передбачає зміну уявлень про простір і час, що склалися в попередній діяльності, систем перцептивних світів (актуальне сприйняття).

Хотілося б звернути увагу на формування навичок управління віртуальним простором в 3D програмному забезпеченні, або в його класичному прототипі — зображенні на площині. Перетворення, що виконуються в процесі підготовки до проектування, дозволяють погоджувати просторові складові образу і змушують функціонувати динамічну частину створюваного дизайну-об'єкту. Проблема «точки відліку», системи координат у «просторі перетворення» об'єкту, також потребує досліджень і нових методик, що передбачали б отримання здатності використовувати будь-яку вільно обрану точку відліку. Перешкодами в перекваліфікації фахівців в дизайнерські спеціальності стає складена раніше єдина можлива система бачення простору, недостатня фахова підготовка.

Розвиток навичок навчання основам образотворчого мистецтва (малюнок, живопис, композиція) в актуальному суспільно-культурному середовищі у процесі перепідготовки дизайнерів призводить до формування у майбутнього фахівця концепції особистого керованого простору образу.

Фахівці, які здобули спочатку технічну освіту, зазвичай критичніше відносяться до он-лайн сприйняття кольорового простору, що помітно впливає на формування образу. В області кольоровідтворення мають бути результативними вправи і методики, метою яких є зняття стереотипів («біле» – завжди світле, «чорне» – завжди темне), які спрямовані на розширення бачення тональної основи кольору; тепло-холодності. Необхідно розвивати методики, що дають можливість вирішити конкретне дизайнерське завдання.

В процесі перепідготовки фахівців-дизайнерів важливим є створення концепції особистого керованого простору образу, що потребує трансформації пріоритетів та розвиток методик з надання профільних знань та професійних навичок. Метою подальших досліджень є розробка методик, що дозволяють в процесі перепідготовки майбутніх фахівців дизайнерських спеціальностей розширювати обсяг необхідних знань, набувати уміння, навички і створювати сприятливі умови психологічної адаптації; у формуванні концепції особистого керованого простору образу, креативності і відповідальності всіх тих, хто причетний до створення дизайн-об'єкту в будь-якій дизайнерській спеціальності; дослідження психофізіологічної складової в професійній діяльності дизайнера як багатовимірного і динамічного явища.

Література:

1. Веселова Ю.В. Основные направления профессиональной прдготовки дизайнеров / Веселова Ю.В. // Сборник научных трудов НГТУ. — 2010, № 2(60) —М., 2007. — 188с.

2. Ковешникова Е.Н., Ковешников П.А. К проблеме методов профессиональной подготовки дизайнеров: теоретико-методологический аспект. — URL: http://nauka2020.ru/Koveshnikova_090114.pdf

3. Brown, A.L. (1997). Transforming schools into communities of thinking and learning about serious matters. American Psychologist, Vol. 4. — P. 399-413.