Райхман Є.І.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Упровадження форм і методів науково-дослідної роботи задля формування професійної креативності майбутніх магістрів педагогічної освіти

Забезпечення якості науково-дослідної роботи (далі НДР) майбутніх магістрів педагогічної освіти задля формування в них професійної креативності залишається актуальною проблемою. Для її вирішення нами розроблено відповідні форми і методи НДР. Упровадження в освітній процес форм і методів науково-дослідної роботи задля формування професійної креативності майбутніх магістрів педагогічної освіти ми пропонуємо реалізовувати поетапно. Це й стало метою нашої статті.

Упровадження форм і методів розглянуто нами в контексті Стратегії реалізації дослідницького навчання магістрантів педагогічної освіти. Цей комплекс дій визначає стратегічний напрямок розвитку науки молодих дослідників, розкриває технологію вирішення поставлених науково-педагогічних завдань і постає своєрідним орієнтиром перспективного планування наукової роботи для структурних підрозділів. За своїм змістом заходи Стратегії, що розкривають конкретні форми і методи НДР магістрантів, охоплюють різні сфери їх життєдіяльності в університеті, ґрунтуються на принципах наукової творчості, відкритості, рівності прав, добровільності та можуть бути умовно розподілені на три рівні: організаційний, змістово-методичний та інформаційний.

Форми і методи НДР подані в межах трьох етапів: адаптаційному (переважно в І-му семестрі навчання в магістратурі), мобільно-дослідницькому (для магістрантів І року навчання) та науково-дослідницькому (для магістрантів ІІ року навчання).

Перший етап – адаптаційний, він полягає передусім у вивченні та аналізі наявного рівня розвитку дослідницьких умінь, формування знань про інновації в системі НДР, стійкої мотивації до науково-дослідної діяльності та розв’язання креативних завдань, а також розширення знань з фаху за допомогою залучення майбутніх магістрів до активної НДР, що дозволяє розкрити їхній творчий, дослідницький потенціал.

У межах першого етапу ми застосовуємо усталені форми НДР задля формування професійної креативності майбутніх магістрів педагогічної освіти: робота магістрантів у наукових осередках, заохочення їх до участі в науковому житті університету; участь у заходах наукової конкуренції (конференціях, семінарах, виставках, круглих столах, лекціях, дебатах, інтелектуальних іграх, зустрічах з відомими науковцями, презентаціях наукових проектів, конкурсах, олімпіадах), а також інноваційну форму НДР – участь у роботі школи магістранта-дослідника. Серед методів ми використовуємо наступні: сутнісного бачення, порівняння, фактів, помилок, цілепокладання та планування, стимулювання.

Зрозуміло, що вибір зазначених форм і методів НДР є умовним і залежить від рівня сформованості дослідницької компетентності магістрантів. Реалізація зазначених форм і методів НДР здійснюються через конкретні заходи „Стратегії реалізації дослідницького навчання магістрантів педагогічної освіти”, а саме: проведення презентацій наукових досліджень кафедр і структурних підрозділів університету з метою залучення магістрантів до наукової роботи; створення університетського банку міждисциплінарних дослідницьких проблем, що надає можливості у рамках змістового наповнення освітніх програм передбачати міждисциплінарні теми, до виконання яких залучені магістранти; оновлення тематики індивідуальних науково-дослідних завдань, магістерських робіт, яка відповідає напряму науково-дослідної роботи кафедри, результатом чого є залучення переважної більшості магістрантів до виконання практико зорієнтованих наскрізних досліджень у межах науково-дослідної роботи кафедр; доповнення предметів з методології та методики проведення наукових досліджень темами: „Етика наукових досліджень” та „Психологічні особливості творення наукових текстів”; оновлення критеріїв оцінювання магістерських робіт, зокрема враховуючи питому вагу дослідницького компоненту, створення елементів нових знань; активізацію роботи магістрантських наукових гуртків при кожній кафедрі через актуалізацію дослідницьких питань відповідно до профілю кафедри; налагодження співпраці між викладачами кафедр, співробітниками науково-дослідних лабораторій, центрів і відповідними магістрантськими науковими гуртками, створення наукових творчих колективів; проведення методологічних семінарів для науково-педагогічних працівників з роз’яснення реальних шляхів переходу до нової парадигми навчання на дослідницькій основі та ін.

Другий етап – мобільно-дослідницький, його завдання полягає у подальшому формуванні в магістрантів умінь, навичок і досвіду дослідницької діяльності, основ методології педагогічного дослідження через організацію їхньої взаємодії з викладачами в процесі університетської підготовки, зокрема в процесі вирішення дослідницьких педагогічних завдань.

До усталених форм НДР, які ми використовували в межах попереднього етапу, додаємо наступні: апробація результатів досліджень у наукових виданнях, а також здійснення досліджень під час науково-педагогічної та науково-дослідної практик, до інноваційних форм НДР – участь у розробці та реалізації практико зорієнтованих проектів на замовлення закладів освіти, організацій та установ.

Крім зазначених у межах попереднього етапу методів ми використовуємо наступні: евристичних питань і спостережень, конструювання правил, гіпотез та теорій, вигадування або образної картини, „Мозковий штурм”, гіперболізації та аглютинації, самоорганізації навчання, взаємонавчання.

Визначимо основні заходи „Стратегії реалізації дослідницького навчання магістрантів педагогічної освіти”, які розкривають перелічені форми і методи НДР: започаткування електронного видання „Наукові розвідки магістрантів: пошуки та ініціативи” Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених для апробації наукових здобутків, що передбачає наявність різних серій (секцій) відповідно до напрямів підготовки магістрантів; розширення мережі баз практик за рахунок включення ЗНЗ, ДНЗ, які здійснюють експериментальну діяльність, науково-дослідних інститутів, наукових бібліотек, інших наукових установ; розвиток серед магістрантів міжкультурного діалогу та обміну знаннями в межах програми „Erasmus Mundus” та інших міжнародних програм; участь магістрантів у міжнародних заходах наукової конкуренції (конкурсах, семінарах, грантах та ін.); запровадження в межах навчальних дисциплін нових форм організації науково-дослідної діяльності (виступ на міні-конференції; виконання групових дослідницьких проектів; підготовка наукових есе, аналітичної записки; доповідь удвох; конкурс рефератів; ділова, рольова гра тощо), спрямованих на розвиток наукового та критичного мислення; оновлення змісту навчальних програм (семінарські та практичні заняття), програм виробничих практик завданнями дослідницько-пошукового характеру; проведення інформаційних занять і семінарів задля формування у магістрантів навичок роботи з наукометричними базами даних, використання ресурсів, що входять до наукометричних баз даних, при підготовці кваліфікаційних і наукових робіт; орієнтація магістрантів на використання внутрішніх електронних інформаційних ресурсів університету (електронних каталогів, репозиторіїв, електронних навчальних курсів тощо) при написанні кваліфікаційних та наукових робіт та ін.

Засобами досягнення названих вище закладів є передусім розвиток дослідницьких компетентностей у рамках навчальних дисциплін, уведення елементів науково-дослідної роботи в їхній зміст, розробка та проведення спецкурсів із питань НДР, наприклад, спецкурсу „Новітні інформаційні технології в наукових дослідженнях”, „Досягнення сучасної науки”, „Інтеграційні процеси в гуманітарних науках”, „Наукові студії” та ін.

У межах другого етапу ми прагнемо до розробки та функціонування дієвих форм реалізації навчання на дослідницьких засадах. Так, учені університету активно застосовують свої наукові розробки в навчальному процесі, здійснюють перегляд наявних робочих навчальних програм, які корегують з урахуванням останніх наукових досліджень. У навчальні програми більшості кафедр уведено завдання дослідницького характеру до практичних занять і контролю за самостійною роботою з урахуванням загального рівня підготовки майбутніх магістрів, ці завдання диференційовано за першим і другим роками навчання.

Магістрантів залучають до виконання комплексних кафедральних тем, дисертаційних і госпдоговірних робіт. Молоді науковці здійснюють за вибором дослідження з актуальної проблематики в межах навчальних дисциплін і здійснюють апробацію результатів досліджень у формі доповідей, науково-дослідних проектів, статей, тез та ін. У межах семінарських і практичних занять упроваджують активні методи навчання: ділові ігри („Стартап-проекти – інновації молодих дослідників”, „Наука – інвестиція в майбутнє”), навчальні дискусії („Дослідницький потенціал – рушій до сталого розвитку”, „Освіта та наука в університеті: разом чи окремо?”), конкурсні розробки проектів у межах запитів на отримання грантів, круглі столи, педагогічні ситуації, мозковий штурм („Педагог і креативність: точки перетину”) та ін. Отже, умова реалізації ідей реалізації навчання, заснованого на дослідженнях, полягає в розробці процедури оптимального вбудовування такого навчання в усі елементи процесу підготовки сучасного магістра педагогічної освіти, а насамперед – у зміст навчального матеріалу.

Останній етап упровадження розроблених нами форм і методів НДР задля формування професійної креативності майбутніх магістрів педагогічної освіти в практику – науково-дослідницький. Його основним завданням є набуття досвіду впровадження власних наукових, науково-методичних розробок, а також провідного педагогічного досвіду в практику.

У межах етапу ми використовуємо всі перелічені вище усталені форми НДР, до яких додаємо наступну – апробація результатів дослідження в наукових виданнях, що є актуальним саме на останньому етапі навчання в магістратурі, коли вже отримано певні наукові результати. До наявних інноваційних форм НДР у межах науково-дослідницького етапу ми додаємо наступну – участь у грантових програмах та в інших заохочувальних заходах, спрямованих на стимулювання наукових пошуків. Серед нових методів, які не застосовували на попередніх етапах, ми виділяємо метод рецензування та рефлексії.

Перелічені форми та методи НДР ми пропонуємо реалізовувати за допомогою комплексу заходів: створення наукових груп магістрантів для підготовки та захисту магістерських робіт у формі спільних наукових проектів, спрямованих на вирішення проблем освіти; презентація проектів, спрямованих на вирішення проблем (зокрема, освіти), внесення пропозицій на Вчену раду університету; проведення конкурсу магістрантських інноваційних ідей; інформування магістрантів про необхідність перевірки магістерських досліджень через систему „Антиплагіат” та внесення до банку магістерських робіт університету; залучення магістрантів до участі в існуючих і нових Вікі-проектах; доповнення структури навчального портфоліо магістранта запитаннями, які відображають його наукові здобутки та ін.

У процесі впровадження форм і методів НДР у практику у магістрантів відбувається систематизація та поглиблення знань теоретичного та практичного характеру, формування компетентностей застосування зазначених знань для вирішення наукових, педагогічних, професійних проблем, розвиток навичок мобільної дослідницької діяльності та оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень, набуття досвіду рефлексії результатів досліджень, формулювання загальних висновків і перспектив подальших досліджень, набуття навичок оформлення наукової роботи відповідно до існуючих вимог, досвіду її оприлюдненого захисту.

У процесі реалізації розроблених нами форм і методів НДР задля формування професійної креативності нами виділено основні напрямами підготовки магістрантів до науково-дослідної та педагогічної діяльності є: опанування методів, прийомів і процедур виконання наукової роботи та проведення навчальних занять; удосконалення навичок організації наукової та педагогічної праці; вивчення й освоєння методів і процедур роботи з науковою інформацією; оволодіння комп’ютерними та іншими технічними засобами, які застосовують у науково-дослідній діяльності; накопичення досвіду планування й організації дослідницької діяльності у процесі здійснення науково-дослідної практики; накопичення досвіду планування та проведення викладацької роботи у процесі здійснення науково-педагогічної практики; набуття досвіду підготовки до публікації наукових робіт, підручників, навчальних і методичних посібників; виконання науково-дослідних робіт у межах освітнього процесу; участь у заходах наукової конкуренції; участь у виконанні науково-дослідних робіт у наукових колективах паралельно з навчальним процесом та ін.

Зазначимо, що найважливіше завдання під час навчання в магістратурі – підвищення іміджу науки, який досягають через формування готовності магістрантів до дослідницької діяльності, підвищення їхньої дослідницької компетентності, рівня науково-педагогічного мислення, внутрішньої дослідницької мотивації та посилення довіри до науки та її привабливості. Підвищення іміджу науки досягається також через міцний зв’язок НДР із майбутньою педагогічною діяльністю, а також упровадження отриманих науково-методичних результатів у практику роботи навчальних закладів. При цьому ми робимо наголос на підтримці молодих дослідників у межах заходів наукової конкуренції, а також стимулювання дослідницьких результатів.

Третій етап (рефлексивно-оцінний) забезпечує професійне усвідомлення магістранта як педагога-дослідника на основі оволодіння необхідним досвідом науково-педагогічної діяльності, тут формується самооцінка її результативності, зміцнюється потреба в подальшому науково-професійному самовдосконаленні.

Отже, відповідно до мети дослідження нами реалізовано впровадження розроблених форм і методів НДР задля формування професійної креативності майбутніх магістрів педагогічної освіти у практику університетського навчання. Узагальнення результатів дослідження стане наступним кроком нашої дослідницької роботи.