Особливості матеріальної відповідальності роботодавця

Клочкова К.О., студентка

Науковий керівник:

Омельянчик С. В., к. ю. н., доцент

Запорізький національний університет

Проголошення України демократичною, соціальною та правовою державою, найвищою соціальною цінністю якої є людина, вимагає реформування чинного законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними нормами і стандартами. Потребує реформування i трудове законодавство. Безумовно, велику увагу слід приділити питанню матеріальна відповідальність роботодавця у трудових правовідносинах. У чинному КЗпП України в главі "Гарантії при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації" передбачена лише відповідальність однієї сторони трудового договору - працівника і немає самостійного інституту, який знаходив би відображення в окремій главі Кодексу, де врегульовувалися б питання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником.

У сучасній науковій літературі проблеми матеріальної відповідальності в трудовому праві досліджували : Н. Ю. Дом’юк, Д. Г. Мурару, К. С. Рудик, С.М. Прилипко, Ю.В. Пожаров, Н.М. Хуторян, В.С. Венедиктов, В.Г. Ротань, М.П.Стадник, Л.І. Суровська, Г.І. Чанишева та ін.

Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов’язок однієї сторони трудового договору – працівника або власника (уповноваженого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі й порядку. Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юридичної відповідальності. Суб’єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві в усіх випадках є працівник і роботодавець (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа), з яким він перебуває в трудових правовідносинах [1].

Отже, необхідним на сьогодні є дослідження матеріальної відповідальності роботодавця за чинним законодавством і проектом нового Трудового кодексу України.

Чинним трудовим законодавством України передбачена матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові. У ст.ст. 117, 235, 236 передбачений обов'язок роботодавця відшкодувати працівникові шкоду, завдану затримкою розрахунку при звільненні, незаконним звільненням, переведенням працівника на іншу роботу, неправильним формулюванням причини звільнення у трудовій книжці ,затримкою видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу,затримкою виконання рішення про поновлення на роботі працівника. Статтею 237 передбачена матеріальна відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника. Крім того, слід враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові, порушенням його законних прав. Тому матеріальна шкода, як у роботодавець відшкодовує працівникові, може складатися з двох частин: майнового та немайнового характеру.

В основі матеріальної відповідальності роботодавця лежить його обов'язок створити умови, необхідні для нормальної роботи; забезпечити здорові та безпечні умови праці, а також впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки та санітарно-гігієнічні умови, які запобігають виробничому травматизмові і виникненню професійних захворювань працівників (ст.153 КЗпП ).

У проект нового Трудового кодексу України включено окрему книгу восьму «Відповідальність сторін трудових відносин». Глава 2 містить норми про відповідальність роботодавця. Проектом передбачені такі випадки матеріальної відповідальності роботодавця: 1) матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду,заподіяну майну працівника (ст.415). Незабезпечення роботодавцем охорони майна працівника, а також пошкодження майна працівника в наслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов'язок відшкодувати у повному обсязі вартість майна або оплатити суму,на яку його вартість зменшилась; 2) матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов'язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг (ст.416). Йдеться про відповідальність роботодавця за невиконання ним передбачених колективним або трудовим договором обов'язків щодо надання працівникові або членам його сім'ї матеріальних благ і послуг; 3) матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором (ст.417); 4) відповідальність роботодавця за заподіяну моральну шкоду (ст.418).

Матеріальна відповідальність роботодавця може бути як компенсаційною, так і штрафною.

Так, ст. 116 КЗпП покладає на роботодавця обов’язок виплатити працівнику всі суми, що належать йому, в день звільнення. Якщо роботодавець не виконав цю вимогу, то працівнику завдається шкода у розмірі невиплачених сум , а також у тому, що вказані кошти втрачають свою купівельну здатність у зв’язку зі зростанням індексу інфляції. І якщо ми говоримо про компенсаційну відповідальність, то вона повинна бути у вигляді компенсації індексу інфляції. Але ст. 117 КЗпП передбачає принципово іншу відповідальність: роботодавець повинен виплатити працівнику середній заробіток за весь час такої затримки. Можна вва-жати , що такий підхід обумовлено тим , що є випадки, коли така відповідальність буде компенсаційного характеру.

Також слiд вiдзначити, що матеріальна відповідальність роботодавця не має персонального характеру. Шкоду, заподіяну роботодавцем, може відшкодувати як сам роботодавець , так і ліквідаційна комісія, власник (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступник), про що свідчить ч. 2 ст. 240-1 КЗпП.

Підставами матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові є такі трудові майнові правопорушення:

1) порушення права працівника на працю (у випадках порушення правил прийому на роботу, законодавства про переведення на іншу роботу, незаконного відсторонення від роботи, при порушенні законодавства про підстави і порядок звільнення працівника);

2) незабезпечення власником здорових і безпечних умов праці (у випадку ушкодження здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків, каліцтва, у разі смерті працівника);

3) порушення обов'язків власника або уповноваженого ним органу щодо видачі документів про його працю і заробітну плату (у разі неправильного заповнення, оформлення і затримки видачі трудової книжки, документів про працю і заробітну плату);

4) незабезпечення збереження особистих речей працівника під час роботи (у випадках їх зіпсуття, знищення, крадіжки) [1].

Отже, умови матеріальної відповідальності роботодавця складають елементи відповідного трудового майнового правопорушення, вчиненого цим суб'єктом трудових правовідносин. Умови матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівнику мають певні особливості порівняно із загальними умовами матеріальної відповідальності та умовами матеріальної відповідальності працівників.

Враховуючи вище зазначене, можна дійти до таких висновків , що окремі норми, які визначають матеріальну відповідальність власника перед працівником за порушення трудового законодавства, що призвело до заподіяння шкоди, розпорошені по всьому Кодексу. Матеріальна відповідальність роботодавця, так само як і матеріальна відповідальність працівників, має трудово-правову природу і , отже, повинна бути врегульована трудовим законодавством. Тому, на нашу думку, існує гостра необхідність у прийнятті нового Трудового кодексу України, в якому були б повно і всебічно врегульовані питання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником.

Лiтература

1. Болотіна Н. Б. Трудове право: підручник / Н. Б. Болотіна, Г. І. Чанишева. – К.: Знання, 2001 [Електронний ресурс] // Электронная библиотека Князева. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/TPravo/11-15/9131.htm. – Назва з екрану.

2. Пожаров Ю. В. Відповідальність роботодавця у трудових правовідносинах [Електронний ресурс] / Ю. В. Пожаров. – Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/1346/115/ – Заголовок з екрану.

3. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

4. Проект Трудового кодексу України від 15.09.2015 № 677-VIII [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 _1?pf35 11=53221

5. Кодекс законів про працю України з постатейними систематизованими матеріалами / Упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко. — К.:Істина, 2001. —800 с.

6. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. — Харків: Консум, 1998