Физическая культура и профессиональный спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н. Бочкова Н.Л., Мусієнко В. І.

Національний технічний університет України «КПІ»

Сучасні підходи до реабілітації постінсульних хворих

В останні десятиліття з розвитком науки та техніки у практиці фізичної реабілітації хворих з’явились технічні можливості [3,5,6], які дозволяють знизити навантаження на медичний персонал і дають додаткові можливості з відновлення втрачених функцій. Особливо велике значення це має для реабілітації постінсультних хворих, оскільки інсульт, як і раніше, є однією з найбільш частих причин інвалідізації, втрати працездатності, смерті [1,2].

Серед найбільш значимих інноваційних технологій, що використовуються при відновлювальному лікуванні інсульту, виділяють наступні: апаратна вертикалізація, роботизована механотерапія, біологічний зворотний зв'язок (БОЗ), віртуальна реальність, центральні і периферичні стимуляційні методи, дистанційна реабілітація [3,4,5]. Раніше вертикалізація хворих, які перенесли інсульт, була можлива тільки за умови відновлення рівня свідомості і стабілізації хворого. Після появи поворотного столу ці обмеження перестали існувати - для вертикалізації більше не потрібне співробітництво з хворим, плавна зміна кута нахилу столу не приводить до настільки різких, як при одномоментному підйомі, гемодинамічних змін. Як наслідок, вертикалізація стала можливою з перших днів після інсульту [6].

Наступним кроком стала розробка тренажерів типу Erigo, в яких підйом хворого поєднується з пасивною або активною тренувальною ходьбою [3]. Елементарну механотерапію виконують з користуванням моторизованих циклічних тренажерів, наприклад типу Тheravital і Motomed. За суттю вони являють собою велотренажери з поручнями для роботи рук і педалями для роботи ніг. Вони обладнані спеціальними фіксаторами для кріплення кінцівок при наявності виражених рухових розладів. Тренажери дозволяють проводити пасивну розробку рухів (обертання і протиобертання) у верхніх і нижніх кінцівках незалежно від вираженості парезу в індивідуалізовану темпі, з дозованим опором. Згідно з даними досліджень, роботизована механотерапія сприяє відновленню функції ходьби, проте її переваги в порівнянні з методами лікувальної фізкультури не доведені; в той же час вона значно покращує відновлення сили проксимальних відділів руки і оптимізує функціональний стан верхньої кінцівки [3].

У більш складних приладах механотерапія поєднується з методом БОЗ. Наприклад, у системі Армео рука закріплюється на спеціальній підставці-ортезі. Пристрій реєструє активні рухи руки, за рахунок чого пацієнт може управляти різноманітними комп'ютерними іграми — технологія БОЗ. Крім того, тренажер може допомагати пацієнту здійснювати рухи – проводиться роботизована механотерапія. Як наслідок, можливо відновлення точних рухів верхньої кінцівки навіть при глибокому парезі. Використання візуальної та аудіальної БОЗ достовірно підвищує ефективність відновлення функції ходьби [7], і моторики руки [5].

Ще одна технологія, представленна в апаратних системах нейрореабілітації
- це віртуальна реальність. Її суть полягає у створенні віртуального комп'ютерного середовища для тренування втрачених функцій. Наприклад, в ході тренування точних рухів верхніх кінцівок пацієнт може грати у волейбол в комп'ютерній грі. Такого роду завдання роблять тренування більш цікавими, підвищують залученість пацієнтів в процес реабілітації [5]. Комп’ютерні технології зробили можливим надзвичайно перспективне використання методів дистанційної реабілітації, особливо при лікуванні пацієнтів у віддалених регіонах. При дистанційній реабілітації зв'язок між спеціалістами і пацієнтом здійснюється через інтернет. Для проведення лікувальної фізкультури, логопедичних і нейропсихологічних занять досить наявності у пацієнта комп'ютера з вебкамерою, мікрофоном і доступом в інтернет [6]. Крім того, до пацієнта додому може доставлятися компактне обладнання - роботизовані тренажери, установки з БОЗ, системи віртуальної реальності. Контроль за проходженням тренувань і корекцію їх параметрів здійснюють дистанційно.

Слід зазначити, що в даний час існує багато технологічних методик, що дозволяють підвищити ефективність нейрореабілітації [3,4,5,6]. Однак жодна з них окремо не вирішує проблеми відновлення втрачених функцій після інсульту. Для більшої ефективності нейрореабілітація повинна представляти собою комплексне і індивідуалізоване втручання [4,6,7]. В кожному конкретному випадку команда фахівців обирає для пацієнта найбільш ефективні методи лікувальної фізкультури, логопедичної та нейропсихологічної корекції, технологічної реабілітації і фармакологічної підтримки [4]. Їх поєднане застосування і забезпечує досягнення максимально можливого результату з мінімальним ризиком.

Література

1. Винничук С.М. Ишемический инсульт: эволюция взглядов на стратегию лечения / Винничук С.М., Черенько Т.М. - Киев, 2003. – 120 с.

2. Волошин П.В. Профилактика мозгового инсульта/ Волошин П.В., Мищенко Т.С. // Здоров’я України, 2002. - №5. - С. 14.

3. Даминов В.Д., Реабилитация больных в остром периоде ишемического инсульта с применением роботизированной системы Erigo./ Даминов В.Д., Рыбалко Н.В., Горохова И.Г., Короткова И.С., Кузнецов А.Н. //Вестник восстановительной медицины, 2008. -№6. -С.50—53.

4. European Stroke Initiative Recommendations for Stroke Management-Udate 2003 // Cerebrovasc Dis. -2003. -№ 16. - P. 311-337.

5. Laver K. Cochrane review: virtual reality for stroke rehabilitation/ Laver K., George S., Thomas S., Deutsch J.E., Crotty M.//Eur. J. Phys. Rehabil. Med., 2012.-№ 48.- P.523-530.

6. Legg L. Rehabilitation therapy services for stroke patients living at home: Systematic review of randomised trials/Legg L., Langhorne P.//Lancet, 2004-№ 363-Р.352-356.

7. Stanton R. Biofeedback improves activities of the lower limb after stroke: a systematic review/ Stanton R., Ada L., Dean C.M., Preston E.// J Physiother., 2011.-№ 57. -Р. 145—155.