Экология/4.Промышленная экология и медицина труда

Пономаренко К.В., доц. Семенова О.І.

Національний університет харчових технологій, Україна

Використання осадів стічних вод для отримання органо-мінеральних добрив

У взаємодії суспільства і природи технічний прогрес, як правило, відіграє подвійну роль. З одного боку, за його допомогою, людина задовольняє свої потреби, але з іншого – він є головною причиною негативних змін, що відбуваються в природі (антропогенні зміни), які є небажаними для всього живого на Землі. Екологічна безпека системи водовідведення та очищення комунальних стічних вод є однією з пріоритетних екологічних та технологічних завдань міського господарства, щоб забезпечити високий рівень життя населення.

Найбільш складно в системі житлово-комунального господарства вирішується проблема утилізації, що утворюються при очищенні міських стічних вод, твердих відходів - осадів стічних вод (ОСВ), що представляють собою надлишковий активний мул і осади первинних відстійників. Відомо, що ОСВ біологічних очисних споруд (БОС) являють собою складний органо-мінеральний комплекс, який містить біогенні елементи - фосфор і азот, в кількостях, що дозволяють розглядати відходи як потенційне органо-мінеральне добриво в сільському господарстві і є досить актуальним питанням у наш час [1].

Використання осадів за умови відповідності їх складу технічним вимогам має велике народногосподарське значення: усуває забруднення навколишнього середовища; скорочує витрати хімікатів для добрив і води для поливу, знижує витрати на дорогі водоохоронні об’єкти; суттєво допомагає підвищити врожайність сільськогосподарських культур [2].

Осади містять усі основні живильні речовини, необхідні для добрива, поступаючись перегною лише по кількості калію. Доцільність утилізації осадів в якості добрива визначається комплексним вмістом у них біогенних елементів на підставі показників станції аерації (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст основних біогенних елементів в осадах стічних вод, % від маси сухої речовини.

Біогенний елемент	Сирий осад	Зброджений осад	Активний мул
Азот загальний	1,6 -6	1,7-7,5	2,4-10
Фосфор загальний у перерахунку на Р2О5	0,6-5,2	0,9-6,6	2,3-8
Калій загальний у перерахунку на К2О	0,1-0,6	,2-0,5	0,3-0,4

З табл.1 бачимо, що найціннішим органічним добривом, особливо багатий азотом і фосфором, є активний мул, а також вміст удобрювальних речовин в осадах коливається в широких межах. Це пояснюється відмінністю складу стічних вод, що очищаються [2] . Органіка складає близько 65 – 75 % по сухій речовині. Потрапляючи в ґрунт, осад мінералізується, при цьому азот, фосфор та інші елементи живлення переходять в доступні для рослин сполуки [3].

Подача на міські очисні станції різноманітних виробничих стоків обумовлює присутність ряду мікроелементів. Орієнтовний вміст яких, мг на 1 кг сухої речовини осадів: бор до 15, кобальт (2-114), марганець (60-715), мідь (55-3200), молібден (0,5-11), цинк (40-500) [2].

Проте основними перешкодам для використання ОСВ як добрива є високий вміст в них важких металів, ароматичних вуглеводнів, бензапірену, патогенної мікрофлори, нестабільністю (запах, схильність до загнивання) відходів, що зумовили ряд проблем, вирішення яких відкриває перспективу залучення їх до масштабного виробництва високоефективних поживних композицій багатоцільового призначення: утилізація відходів, дотримання екобезпеки, технічне рослинництво, сільськогосподарське виробництво, ландшафтна інженерія, адекватне врахування можливих техногенних порушень структури потоків біогенних речовин [4].

Тому, при внесенні у сільськогосподарські угіддя ОСВ з мулових майданчиків очисних споруд, потрібно робити попередні дослідження осаду на концентрацію ВМ, вміст біогенних елементів, визначати санітарно-гігієнічні показники і вже на підставі аналізу цих даних робити висновки про придатність використання конкретних ОСВ у якості добрива, яке не буде завдаватиме ніякої шкоди ґрунтам.

Завдяки тісній взаємодії науки і цивілізації, запровадження сучасних технологій (очищення ОСВ і видалення ВМ) дозволяє забезпечити галузь сільського господарства дешевими органо-мінеральними добривами а також зменшити площі мулових карт [2].

Література:

1. Бондар О.І. та інші. Утилізація та рекуперація відходів. – К.-Х., ДЕІ – ГТІ, 2005. – 460с., с.350-355.

2. Петрук В.Г. Природоохоронні технології. Навчальний посібник. Ч.З: Методи переробки осадів стічних вод / Петрук В. Г., Васильківський І. В., Безвозюк І. І., Петрук Р. В., Турчик П. М. / - Вінниця: ВНТУ, 2013. – 324с.

3. Артюшин А.М., Державин Л.М. Краткий справочник по удобрениям. – М.:Колос, 1984. – 208с.

4. Шевчук В.Я., Чеботько К.О., Разгуляєв В.М. Біотехнологія одержання органо-мінеральних добрив із вторинної сировини. – К.: Видавництво УАННП „Фенікс”, 2001. 205с.