Економічні науки/10. Економіка підприємства

Портнягина В., магістр 6 курсу

Национальный фармацевтический университет, Украина

Особливості управління конкурентоспроможністю підприємств парфумерної галузі

На сучасному етапі економічного розвитку конкуренція, як рушійна сила, змушує виробників постійно шукати нові шляхи підвищення своєї конкурентоспроможності [1].

Питання конкурентоспроможності підприємства розглядали іноземні дослідники: Е. Альтман, П. Друкер, М. Портер,а також вітчизняні вчені В.Д. Базилевич, Б.М. Данілішин, Р.А. Фатхутдінов, А.Ю. Юданов та ін.

Конкурентоспроможність товару і конкурентоспроможність підприємства, взаємно обумовлюють і доповнюють один одного. Тому цілі, реалізовані в рамках систем управління конкурентоспроможністю товару і конкурентоспроможністю підприємства, не повинні суперечити один одному.

Система управління конкурентоспроможністю організації являє собою механізм впливу на фактори, що забезпечують їй той чи інший рівень конкурентоспроможності - фактори конкурентоспроможності (рис. 1).

Основні функції, реалізовані в системі управління конкурентоспроможністю підприємства:

• технічна (виробництво);

• комерційна (закупівля і продаж);

• обліку (облік);

• фінансова (фінансування);

• забезпечення безпеки (збереження матеріальних благ і персоналу);

• адміністративна.

Основними функціями, реалізованими в системі управління підприємством, є виробнича, комерційна та фінансова. Вони присутні у всіх класифікаціях і охоплюють мінімально необхідний набір операцій, які виконуються на підприємстві. Вирішальний вплив на долю підприємства надає функція адміністрування (А. Файоль), або управління, а комерційна функція при нормальних умовах підрозділяється на дві великі групи операцій - збут і закупівлі [2].

Рис.1 Етапи управління конкурентоспроможністю підприємства парфумерно-косметичної галузі

У процесі управління конкурентоспроможністю підприємства необхідні систематична робота з дослідження ринку[3], аналізу можливостей і загроз; зіставлення потенціалу підприємства і умов зовнішнього середовища з урахуванням динаміки в цілях подальшого довгострокового планування; визначення сильних і слабких сторін підприємства щодо конкурентів, вибір ринкових рішень з урахуванням можливої їх реакції.

Відповідно до цього в якості базового набору основних функцій доцільно застосовувати перелік основних функцій, до складу яких включені: збут, виробництво, фінансування

Додаткові функції спрямовані на підвищення ефективності виконання основних функцій. До них відносяться:

- забезпечення безпеки;

-облік;

-управління персоналом;

-дослідження, що допомагають управлінню своєчасно зрозуміти виникаючі проблеми.

Здатність підприємства ефективно виконувати всі основні функції в системі управління конкурентоспроможністю підприємства визначається розташовуваним їм виробничим потенціалом.

Таким чином, завдання управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою завдання управління конкурентоспроможністю його потенціалу.

Література:

1. Портер, М. Конкуренція / М. Портер; Пер. с англ. − М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. − 608 с.

2. Гарачук, Ю. О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю / Ю. О. Гарачук // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – N 2. – C. 60-66.

3. Панасенко, Д.А. Системний підхід до показників конкуренто-спроможності / Д. А. Панасенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – N 3. – C. 19-25.