Ткаченко Сергій Анатолійович
к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ
МТУ «Миколаївська політехніка», Україна
Впровадження
універсального проектного рішення на рівні підсистеми моніторингу в системах стратегічного регулювання регіональної
структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери
Організація комплексу
робіт із проектування і впровадження функції економічного моніторингу в
системах стратегічного регулювання
регіональної структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої
сфери диктує негайну необхідність пошуку шляхів вирішення даної проблеми із
мінімальними витратами і в найкоротші терміни. Один із шляхів – індивідуальне
проектування, нарощування числа організацій та установ, що проектують
функціонально розвинуту підсистему економічного моніторингу, і підготовка
спеціалістів потрібного освітньо-кваліфікаційного профілю. Цей екстенсивний
шлях, природно, повинен передбачатися у спільних проектах створення
функціонально розвинутих територіально-виробничих
систем стратегічного регулювання спеціального призначення, однак він не
вичерпує проблеми створення в системах стратегічного
регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів
агропродовольчої сфери підсистеми економічного моніторингу. По-перше, розширення
проектної бази пов`язане з великими витратами на розробку кожного проектного
рішення, і, по-друге, в цьому випадку неминучим виступає відносно невеликі та низькі
якісні характеристики і технічні параметри процесу проектування. Тому, більш
кращим, на наш погляд, виступає інтенсивний шлях проектування та впровадження обліково-економічних
і аналітичних розрахунків, що ґрунтується на підвищенні науково-технічного
рівня робіт, який полягає в універсалізації проектних рішень і функціональному
розвиненні самого процесу проектування.
Досвід сучасного
проектування та впровадження функції економічного моніторингу надав змогу
визначити кілька рівнів універсальних елементів методу, які можуть бути
багаторазово використані в системах стратегічного
регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів
агропродовольчої сфери в процесі створення підсистеми економічного моніторингу.
Зокрема, універсалізація проектних рішень в області функції економічного моніторингу
може бути досягнута: на рівні підсистеми регулювання в цілому; на рівні таких,
що забезпечують елементів методу; на рівні комплексів задач та окремих завдань;
на рівні окремих частин завдань і ін.
Розробка
універсальних проектних рішень всіх рівнів підсистеми економічного моніторингу будується
на таких основних принципах: єдиної методології (основою має бути єдина
структура системи стратегічного регулювання, яка задовольняє головним принципам
функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної
структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери і не
залежить від специфіки конкретних суб’єктів як об’єктів регулювання); цільової
спрямованості (початковим пунктом створення підсистеми повинні бути чітко
сформульовані цілі, які узгоджуються із цілями системи стратегічного регулювання
в цілому); системності (підсистема повинна представляти органічний компонент
всієї системи стратегічного регулювання); перспективності (підсистема повинна
бути розрахована на можливість зміни в перспективі цілей системи стратегічного регулювання
та окремих її частин); варіантності (підсистема стратегічного регулювання
повинна передбачати можливість модифікації, виходячи із специфіки різних територіально-виробничих систем);
етапності (підсистема повинна враховувати створення систем стратегічного регулювання
по стадіях і етапах формування та впровадження); економічної ефективності
(рентабельності) (підсистема стратегічного регулювання повинна забезпечувати
отримання економічного ефекту при її формуванні і впровадженні) і таке інше.
Розглянемо
більш детально змістовну характеристику універсальних проектних рішень у
підсистемі економічного моніторингу в системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної
організації агропродовольчої сфери за їх окремими рівнями регулювання і інше.
Універсальне
проектне рішення на рівні підсистеми – найбільш загальний рівень
універсалізації – включає комплекс універсальних проектних рішень, що регламентують
загальні положення із організації функції економічного моніторингу в
функціонально розвинутих системах стратегічного
регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів
агропродовольчої сфери. Зокрема, на цьому рівні потрібною виступає
універсалізація цілей і критеріїв ефективності (якості) функціонування
підсистеми стратегічного регулювання, її функціональної структури, складу задач
та їх інформаційного взаємозв`язку, механізму і процедур обробки інформації,
найважливіших компонентів методологічного, економетричного, інформаційного,
технічного та організаційного забезпечення. Універсальне проектне рішення на
рівні підсистеми економічного моніторингу в цілому повинне передбачати
використання універсальних методів і форм представлення обліково-економічних та
аналітичних даних, застосування універсальних алгоритмів і програм вирішення
задач економічного моніторингу, використання стандартних елементів методу
обчислювального комплексу та універсальної схеми технологічного процесу збору,
передачі і обробки даних, застосування універсальних структур та положень про
служби, що займаються економічним моніторингом, а також універсальної схеми
організації робіт із проектування і впровадження підсистеми регулювання та ін.
Як показав
сучасний передовий досвід універсального проектування, впровадження
універсального проектного рішення на рівні підсистеми економічного моніторингу в
системах стратегічного регулювання
регіональної структури і територіальної організації суб’єктів агропродовольчої
сфери у цілому можливо в галузевому та навіть міжгалузевому масштабах не тільки
для територіально-виробничих систем,
що мають однаковий тип виробничо-господарської діяльності і системи
внутрішньогосподарського планування і ін.
Література: 1. Якунин В.И. Цивилизационно-ценностные основания
экономических решений [Текст]: [монография] / В.И. Якунин, В.Э. Багдасарян, С.С.
Сулакшин. – Москва: Научный эксперт, 2008. – 150, [1] с.: ил., табл.; 21 см.