Абрамов М.Д. ст. гр. ЕП-01-14

Леонідов І.Л., к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ

Активізувати діяльність іноземних інвесторів або вітчизняного населення у національну економіку досі не вдається. Оскільки в перших послабився інтерес до України як інвестиційного середовища внаслідок несприятливого інвестиційного клімату та незадовільної політичної ситуації. Населення неохоче зберігає заощадження на депозитах. Традиційно активність інвесторів обмежена щоденною сумою у 100-150 млн. грн. на ринках: цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо), кредитних інструментів (боргових зобов’язаннь), а також інвестиційних посередників (депозити, ощадних сертифікатів, страхових полісів, пенсійних фондів тощо). Пропонується розширити активність інвесторів за рахунок сфери капіталізації інтелектуального продукту. Основним джерелом підвищення інтересу інвесторів є ефект масштабу за рахунок розширення ринку інформаційно-інтелектуального продукту та послуг.

Ринковий механізм стимулює інвестиції у інтелектуальний продукт через проведення патентно-кон’юктурних досліджень у наукових установах, організаціях та підприємствах дослідно-виробничої бази НАН України. Головною споживчою якістю, якою інвесторів залучає капіталізований інтелектуальний продукт є його здатність створювати додатковий дохід. Негативом у свою чергу виступає гальмування обігу капіталізованих форм інтелектуального продукту через нерозвинену правову базу.

Найбільш дієвою у спрямуванні активності інвесторів на капіталізацію інтелектуального продукту є саме держава. Вона покликана переорієнтувати вектор творчих інтересів державних науковців, винахідників, творців на створення конкурентоспроможної, цікавої для інвестування продукції. Суперечність держрегулювання розвитку капіталізованого інтелектуального продукту постає між формами загальної регламентації прав власності та економічними інтересами окремих інвесторів.

Нажаль, відбувається розпорошення при капіталізації інтелектуального продукту за нелегальними каналами та мають місце випадки недотримання законодавства. При цьому сторона, «що розпорошує», може і не бути володарем прав на інтелектуальний продукт, а лише розпоряджатися необхідними відомостями про нього. Таким чином, вона одержує чисту вигоду (в обсязі витрат на пошук інформації). Для суб’єктів попиту володіння капіталізованим інтелектуальним продуктом нелегальним способом дешевше, ніж офіційне придбання і реєстрація.

Допомогти розв’язанню цієї проблеми могла б національна програма, підпорядкована не швидкоплинним інтересам тих чи інших політичних та комерційних сил, а стратегічним національним інтересам. Фінансування спеціальних програм доцільно збільшити з витрат на фінансування наукових та науково-технічних робіт, що наближається до 1 % ВВП за рахунок коштів від зборів за дії, пов’язані з охороною власності на інтелектуальний продукт, розміри яких визначає Кабінет міністрів України. Такий порядок використання коштів зазначених відповідає світовій практиці та рекомендаціям Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а також Європейського патентного відомства та Міжнародної торгової палати.

Стимулюванню притоку інвестування до ринку інтелектуального продукту сприятиме отримання державою від Всесвітньої організації інтелектуальної власності статусу міжнародного пошукового органу та центру попередньої експертизи міжнародних заявок на винаходи, створення Державної електронної патентної бібліотеки, розширення інфраструктури та виробничих площ державної системи правової охорони власності на інтелектуальний продукт. Впровадження електронного документообігу забезпечить можливість кваліфікованої роботи з базами даних, постійне проведення відповідних тренінгів для експертів, навчання в режимі он-лайн та використання інтернет банків, сервер технологій та ін.

Зростаючий обсяг інвестиційних ресурсів, за цих умов може набути втілення в інвестиційно привабливих формах капіталізації інтелектуального продукту, що призведе до активізації емісійної діяльності українських акціонерних товариств, залучення прямих інвестицій в економіку. Запропонована активізація інвесторів спроможна наростити капіталізацію інтелектуального продукту, підвищити привабливість інвестиційного середовища тощо.