Економічні науки/ Економіка промисловості

к.е.н. Волот О.І., Страхова А.А., Чернієнко М. С.

Чернігівський національний технологічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Поняття "реальний сектор економіки" на даний час починає все частіше і частіше використовуватись. У економічній літературі його здебільшого трактують, як сукупність галузей економіки, які виробляють матеріальні та нематеріальні товари і послуги, за винятком фінансово-кредитних і біржових операцій, що відносяться до фінансового сектору економіки. Головними функціями реального сектору економіки є формування ВНП та національного доходу шляхом створення та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), задоволення національних та суспільних потреб, формування конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки національного господарства [2].

Проблеми, які з`являються у реальному секторі економіки дуже сповільнюють економічний розвиток країни, погіршують її конкурентну позицію в системі міжнародного поділу праці.

Дуже важливим фактором ефективного розвитку реального сектору економіки є достатній рівень фінансового забезпечення, до якого входить наявність необхідного обсягу як власних, так і позикових фінансових ресурсів. Фінансове забезпечення потреб реального сектору є дуже проблематичною складовою його розвитку, так як проблем залишається досить багато, і вони потребують особливої уваги щодо їх вирішення. Забезпечення оптимальних умов та економічне зростання розвитку реального сектору економіки буде досягнуте лише за ефективного сприяння банківської системи, про що і свідчить зарубіжний досвід. Тому, від ефективної взаємодії банківського та реального секторів економіки залежить вирішення проблеми забезпечення сталого зростання всієї економічної системи України.

На сьогоднішній день, дуже актуальним є питання збільшення обсягу фінансових ресурсів до реального сектору економіки. Для ефективного його функціонування необхідне залучення інвестиційних ресурсів, іноземних інвестицій, кредитних ресурсів. Можемо зазначити, що в останні роки спостерігається збільшення інвестицій, проте вони надходять у дуже обмежених обсягах і мають незначний вплив на розвиток реального сектору економіки. Це може бути пов’язане з слаборозвиненою інфраструктурою, неефективністю виробництва, слабким ресурсним забезпеченням банківської системи та високим рівнем процентних ставок, з бюрократичним механізмом, хабарництвом і з нестабільністю законодавства. Всі ці чинники негативно впливають на забезпеченість економіки фінансовими ресурсами.

Необхідною в Україні для розвитку реального сектору економіки є модернізація державного фінансового контролю, який є елементом на шляху до підвищення ефективності управління державними фінансами. Модернізація державного фінансового контролю за визначеними напрямками створить необхідні підстави на рівні державного управління рішуче і ефективно протистояти будь яким проявам шахрайства з державним майном та фінансами, втратам фінансових ресурсів, неефективного їх використання та ухилення від відповідальності перед суспільством.

Фундаментом модернізації є модернізація реального сектора, що містить два взаємозалежних напрямки: модернізацію виробничо-технічної бази економіки і модернізацію структури виробництва. "Лише за умови модернізації української промисловості є майбутнє", - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко [1].

У ході неоголошеної війни Україна втратила щонайменше 20 % економічного потенціалу [1]. Для реального сектору, як і для економіки у цілому, 2014-2015 рр. стали періодами значних випробувань. Саме реальний сектор відчув нищівного удару в ході збройного протистояння – розташовані у східних регіонах виробництва вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, що забезпечували значну частину внутрішнього промислового виробництва та експорту, зазнали величезних втрат, знищено низку транспортно-логістичних об’єктів. За підсумками 2014 року промислове виробництво в Україні знизилося на 10,7%. Криза торкнулася всіх базових галузей, починаючи від металургії та хімічної промисловості - і закінчуючи машинобудуванням і видобутком корисних копалин, як повідомив прем’єр-міністр України А.Яценюк.

Отже, на даний момент для України модернізація стала ключовим терміном. Проблема модернізації реального сектору економіки стає дуже значимою, її вирішення забезпечить підвищення технологічного рівня експорту та якісних характеристик вітчизняної продукції, яка постачається на внутрішній ринок, що необхідно для забезпечення конкуренції з імпортованими товарами не тільки за ціновими, але й за якісними характеристиками. Саме на виконання цього стратегічного завдання має бути спрямована інноваційна політика України. Питання вироблення та реалізації довгострокової антикризової програми розвитку, спрямованої на структурну модернізацію економіки, вирішення важливих соціально-економічних проблем, розвиток внутрішнього ринку, підтримку широкомасштабного підприємництва потребує нагального вирішення.

Література:

1. Гончаренко С. Модернізація реального сектору економіки є основою успішного розвитку України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/analytics/modernizatsiya-realnogo-sektora-ekonomiki-yavlyaetsya-osnovoy-03032015164300.

2. Іляш Н. І. Концептуальні підходи до визначення поняття "реальний сектор економіки” / Н. І. Іляш // Інноваційна економіка. - 2013. - № 8. - С. 59-62.

3. Національна економіка: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л. Желюк, Т.М. Попович : за ред. А.Ф. Мельник. – К. : Знання, 2011. – 463 с.