Пилипчук Еліна Ігорівна

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, викладач кафедри математики, інформатики та методики навчання, Україна

Ефективність вільного програмного забезпечення в різних країнах

На сьогодні програмне забезпечення проникло в усі сфери сучасного життя людини. Телефони, касові та платіжні термінали, камери спостереження та багато іншого – усі ці пристрої пов'язані між собою глобальною мережею й управляються спеціальними програмами. Програмне забезпечення, яке керує цими пристроями, стає все складнішим, у будь-якої програми тепер є багаторічна історія.

Програмне забезпечення застосовується в державних установах, в армії, в освіті, на пошті, в офісах, в магазинах тощо, так і в повсякденному житті людини. У цих установах програми дозволяють прискорити обмін інформацією, підвищити його надійність і якість.

Програ́мне забезпе́чення – сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм [3, с.100].

Ми говоримо саме про вільне програмне забезпечення. Вільними називаються програми, автор яких опублікував їх у супроводі так званої «вільної ліцензії», що дозволяє:

1) користуватися програмою для будь-яких цілей і на необмеженій кількості комп'ютерів або місць в мережі;

2) безперешкодно отримувати доступ до її вихідних кодів;

3) виготовляти необмежену кількість додаткових її примірників, як для власного користування, так і для розповсюдження або здачі в прокат на тих же умовах, за плату або безоплатно;

4) модифікувати її як для власного користування, так і для поширення на тих же умовах [1, с.35].

Тим часом, виробники диктують користувачам, коли потрібно змінювати програми свого виробництва, на які комп'ютери їх ставити, як ними користуватися, штучно обмежують доступ до можливих аналогів своїх розробок, не кажучи вже про додаткову оплату цих продуктів. Також варто відмітити про вільне програмне забезпечення, яке розроблене спеціально для освітніх цілей або придатне для використання у школах та інших освітніх установах для ведення та підтримки освітнього процесу. Питання переходу на вільне програмне забезпечення в останній час усе частіше виникає як у колах користувачів, так і на рівні виконавчої та законодавчої влади. А з урахуванням посилення ситуації з контролю за ліцензійною чистотою використання програмного забезпечення завдання переходу на ліцензійне програмне забезпечення, яке не потребує істотних вкладень і володіє достатньою функціональністю, стає все більш актуальною.

В багатьох країнах передусім державні заклади переходять на відкриті програмні продукти. Такі процеси відбуваються у Франції, де ухвалено рішення про використання для документообігу офісного пакета OpenOffice.org. У Чехії постановили перевести поштове відомство на операційну систему SuSE Linux. Нині ж на вільне програмне забезпечення в Німеччині переходять цілі міста. Міська влада Мюнхена віддала розпорядження про перехід на SuSE Linux. Міська адміністрація столиці Мексики завершує процес переходу на відкриті комп’ютерні системи і широке їх поширення. Влада бразильського штату Ресиф ухвалила таке ж рішення. Китайська Народна Республіка вже кілька років поспіль адаптує відкритий код і зробила це державною політикою. Відповідні рішення прийняті в Індії та Перу. Те ж саме відбувається в країнах Скандинавії. Ці процеси вже поширюються і серед наших найближчих сусідів. Так, білоруські вчені розробляють операційну систему на базі відкритого початкового коду. Проект підтримано Європейським Союзом, науковим комітетом НАТО і Єврокомісією, що готові цілком або частково його оплатити. Вартість білоруської операційної системи (буде створена і білоруською мовою) та її супроводу може складати близько 15 дол [2, с.22-23].

В результаті дослідження було також встановлено, що регіоном з найвищим рівнем комп'ютерного піратства є Східна Європа (в середньому 80%). Найнижчий регіональний показник у Північній Америці. Однак найвищий показник збитків внаслідок комп'ютерного піратства також належить Північній Америці - 2,7 млрд. доларів США (тільки за 1996 рік).

Серед країн з найбільш високим рівнем комп'ютерного піратства можна назвати В'єтнам (99%), Китай (96%), Оман (95%), Росію (91%). Найнижчі показники у США (27%), Великобританії (34%), Данії (35%), Нової Зеландії (35%) і Німеччини (36%).

Отже, зробимо такий висновок, що багато країн світу визнали доцільність використання вільного програмного забезпечення та виділяють кошти на розробку власних програмних продуктів на базі існуючого програмного забезпечення своїми розробниками. Це дає змогу розвивати та підтримувати у себе в державі власних спеціалістів, та залишити велики кошти в економіці власної держави. В Україні, навпаки, поки що переважає постійна закупівля та підтримка закордонного програмного забезпечення, а спеціалісти в галузі програмного забезпечення, які вивчені за кошт держави, працюють на закордонні компанії, все це призводить до постійного відтоку державних коштів в економіку інших держав.

Література:

1. Дмитришин В.С. Інтелектуальнавласність на програмне забезпечення в Україні. – К.: «Вірлен» , 2005. – 311с.

2. Кравчина О.Є. Основні напрями використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти зарубіжжя. – Україна, 2011. – с.22-24.

3. Пушкаря О.І. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : посіб. / за ред. О. І. Пушкаря. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 263 с.