Давиденко І.С., Зелінська
Н.В., Давиденко О.М.
ДЕЯКІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ У ПОЛЯХ НЕУРАЖЕНОГО ПУХЛИНОЮ ЕНДОЦЕРВІКСУ ТА
АДЕНОКАРЦИНОМИ ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ПАПІЛОМАВІРУСНІЙ ГЕНІТАЛЬНІЙ ІНФЕКЦІЇ (ГІСТОХІМІЧНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ)
Вищий державний
навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м.
Чернівці
Вступ. Методика забарвлення з бромфеноловим синім на
«кислі» та «основні» білки за Mikel Calvo дозволяє за кольором диференціювати
білки, в яких переважають карбоксильні групи (так звані «кислі» білки) –
червона ділянка спектру, від білків, в яких аміногрупи переважають над
карбоксильними («основні» білки) – синя ділянка спектру. Сучасні можливості
об’єктивної оцінки кольору (комп’ютерна мікроспектрофотометрія) дають змогу
отримувати високоточні та відтворювані результати вимірювань кольору. На основі
комп’ютерної мікроспектрофотометрії, використовуючи комп’ютерну систему аналізу
кольору RGB (від англ. “Red” - червоний, “Green” - зелений, “Blue”- синій)
отримують коефіцієнт R/B, який власне і є кількісною відносною мірою оцінки
такої властивості білків, як переважання в них карбоксильних груп чи аміногруп.
Без сумніву, властивості білків у цитоплазмі пухлинних клітин, які є паренхімою
пухлини, залежать, у першу чергу, від конкретних порушень генетичного матеріалу
клітин певного типу пухлини. Отже, різні властивості білків, продукованих
клітинами різних типів пухлин, потенційно мають діагностичне значення. Це
перший можливий аспект використання методики Mikel Calvo при пухлинах. З іншого
боку, відомо, що співвідношення між карбоксильними та аміногрупами білків
міняється при процесах окиснювальної модифікації білків тому з урахуванням
принципової можливості використання протиоксидантів у лікуванні хворих на
пухлини, визначення показника R/B може
бути використаним в удосконаленні методів лікування пацієнтів, хворих на те чи
інше пухлинне захворювання. Це другий аспект застосування методики
Мікель-Кальво. Ще один із аспектів застосування методики з бромфеноловим синім
на «кислі» та «основні» білки за Mikel Calvo при пухлинах є оцінка стану
волокнистого компонента строми пухлини. Підґрунтям для цього є те, що у
протеїнах «молодих» (недавно утворених) сполучнотканинних волокон хоч і
переважають карбоксильні групи над аміногрупами, все ж це переважання не є таким
відчутним, як у зрілих сполучнотканинних волокнах, тобто співвідношення між
карбоксильними та аміногрупами білків дає кількісне уявлення про зрілість
колагенових волокон. Оцінка зрілості стромального компонента пухлини є одним з
цінних показників стану пухлинної тканини.
Матеріали
та методи дослідження. Папіломавірусну інфекцію встановлювали на підставі виявлення
діагностичної кількості койлоцитів плоского епітелію в неуражених пухлинним
процесом ділянках ектоцервіксу при його дослідженні в гістологічних препаратах,
пофарбованих гематоксиліном і еозином. На серійних гістологічних зрізах
біоптатів неуражених пухлиною ділянок ендоцервіксу та аденокарциноми G1, G2 чи
G3 ставили гістохімічну методику з бромфеноловим синім на «кислі» та «основні»
білки за Mikel Calvo. Цифрові зображення, отримані з дотриманням процедур
стандартизації [1] за допомогою мікроскопа Delta Optical Evolution 100
(планахроматичні об'єктиви) та цифрової камери Olympus SP-550UZ, аналізували за
допомогою комп'ютерної програми ImageJ (1.48v, вільна ліцензія, W.Rasband,
National Institute of Health, USA, 2015) [2], зокрема, зондовим методом в
системі аналізу кольору RGB, отримували величини «R» та «B», на основі яких
обраховували коефіцієнт R/B. Далі обраховували середню арифметичну та її
похибку, а розбіжність у середніх тенденціях оцінювали за допомогою непарного
критерію Стьюдента (комп'ютерна програма PAST 3.10, вільна ліцензія, O.Hammer,
2015) [3].
Результати
досліджень. Результати досліджень разом зі
статистичною обробкою цифрового матеріалу представлені у таблиці.
Таблиця
Коефіцієнт R/B у гістологічних зрізах тканин пофарбованих бромфеноловим
синім на «кислі» та «основні» білки за методом Mikel Calvo у ділянках нормального епітелію та в
ділянках пухлинного поля аденокарциноми шийки матки при папіломавірусній генітальній
інфекції
|
№ з/п |
Групи дослідження |
Коефіцієнт R/B |
||
|
У цитоплазмі не пухлинних чи пухлинних епітеліальних клітин |
У слизу цервікального каналу |
У сполучнотканинних волокнах пухлини |
||
|
1. |
Нормальний циліндричний
епітелій ендоцервіксу позапухлинного поля (n =24) |
1,39±0,012 |
1,30±0,022 |
2,97±0,019 |
|
2. |
Аденокарцинома G1 (n =16) |
1,26±0,018 Рц=0,002 |
1,28±0,017 Рц>0,05 |
1,84±0,012 Рц<0,001 |
|
3. |
Аденокарцинома G2 (n =14 ) |
1,22±0,019 Рц<0,001 PG1>0,05 |
1,29±0,018 Рц>0,05 PG1>0,05 |
1,83±0,014 Рц<0,001 PG1>0,05 |
|
4. |
Аденокарцинома G3 (n =15) |
1,14±0,014 Рц<0,001 PG1=0,002 PG2=0,008 |
1,27±0,015 Рц>0,05 PG1>0,05 PG2>0,05 |
1,85±0,019 Рц<0,001 PG1>0,05 PG2>0,05 |
Примітка: Рц – у порівнянні з
нормальним циліндричним епітелієм; PG1, PG2 –
у порівнянні з відповідним гістологічним варіантом аденокарциноми.
Як свідчать вказані в таблиці дані, при аденокарциномах
за умов папіломавірусної генітальної інфекції в пухлинних епітеліоцитах суттєво
зменшується коефіцієнт R/B у порівнянні з епітеліоцитами позапухлинного ендоцервіксу, при цьому в
слизу цервікального каналу коефіцієнт R/B не показує статистично значущих змін.
Слід відмітити, що середні величини коефіцієнту
R/B в цитоплазмі пухлинних епітеліоцитів при аденокарциномі G3 суттєво
відрізняються від таких даних щодо аденокарцином G1 та G2, тоді коли між G1 та G2
розбіжності не виявлено (Р>0,05). Щодо сполучнотканинних волокон
з'ясувалося, що в них коефіцієнт R/B
при всіх аденокарциномах різко і вірогідно знижений, але диференціювання між
аденокарциномами G1, G2 чи G3 не спостерігається.
Висновок. Дослідження
коефіцієнту R/B при постановці гістохімічної методики з бромфеноловим синім на «кислі»
та «основні» білки за методом Mikel Calvo в епітеліальних клітинах та в
сполучнотканинних волокнах при папіломавірусній генітальній інфекції дозволяє
підсилити аргументацію щодо діагностики аденокарциноми з можливістю окремого
диференціювання аденокарциноми G3. Дослідження слизу цервікального каналу у
вказаних діагностичних аспектах виявилося неінформативним.
Література.
1. Давиденко І.С. Принципи стандартизації гістохімічної методики, придатної для кількісної оцінки, на прикладі
методики на окиснювальну модифікацію білків (лекція) / І.С.Давиденко,
О.М.Давиденко // Materiály XI mezinárodní vědecko -
praktická konference
«Přední vědecké novinky – 2015». - Díl 4.
Lékařství.
Biologické vědy.Ekologie.Zeměpis a geologie. Chemie a
chemická technologie. Zemědělství. Zvěrolékařství:
Praha. Publishing House «Education and
Science» s.r.o - 88 stran. Р. 12-14.
2. Ferreira T. ImageJ . User Guide / T. Ferreira, W. Rasband. – New York:
National Institute of Health. - 2012. – 187 p.
3. Hammer Ø. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference
manual / Ø. Hammer. – Oslo: Natural History Museum University of Oslo. –
2013. – 221 p.