Медицина/1.Акушерство і гінекологія

К.мед.н. Бирчак І.В.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Україна

Профілактика спайкового процесу після оперативних втручань з приводу позаматкової вагітності препаратом «Дефенсаль»

Проблема спайкової хвороби до теперішнього часу залишається актуальною, оскільки невирішені аспекти патогенезу, профілактики та лікування цього патологічного процесу [7, 8, 15, 19]. Особливо актуальними ці питання є в гінекології, а саме у жінок репродуктивного віку, що пов’язано з високою частотою розвитку трубно-перитонеального безпліддя. Традиційно основними чинниками, які призводять до спайкоутворення в малому тазі вважають оперативні втручання (лапаротомія, лапароскопія), запальні захворювання придатків матки та зовнішній генітальний ендометріоз [11, 12, 18]. Частота розвитку спайкової хвороби коливається в межах 65-80% після загальнохірургічних абдомінальних операцій і складає майже 95% після відкритих гінекологічних операцій [16, 17].

Післяопераційні спайки порушують якість життя пацієнтів, є причиною труднощів під час повторних доступів, непрохідності тонкої кишки, хронічного абдомінального і тазового болю, жіночої безплідності.

Особливої актуальності сьогодні набуває проблема реабілітації жінок після перенесених операцій з приводу трубної вагітності, адже число хворих, що госпіталізують у гінекологічний стаціонар з підозрою на ектопічну вагітність щорічно варіює в межах 1 - 12%. [1, 4, 5, 6]. Позаматкова вагітність є основною причиною смерті жінок в першому триместрі вагітності. Ризик летальності при позаматковій вагітності в 10 разів вищий, ніж при пологах, і у 50 разів вищий за цей показник під час штучного аборту. В даний час хворі з ектопічною вагітністю складають 2,4-3,5% всіх пацієнток гінекологічного стаціонару, що в 2 - 4 рази вище ніж 30 років тому [2, 3, 8, 9]. Особливої уваги вимагає проблема першої позаматкової вагітності, внаслідок якої у 50-80% хворих після її хірургічного лікування порушується репродуктивна функція, а частота повторних ектопічних нідацій становить 7-17%. Останніми роками ця патологія найчастіше зустрічається у підлітків та жінок у віці від 30 до 39 років [4, 5, 6, 13].

Трубна вагітність є однією з причин розвитку у 17-50% хворих трубно–перітонеального безпліддя після оперативного втручання [10]. Повторна позаматкова вагітність зустрічається у 2-21% хворих [8, 14].

Враховуючи вищевикладене, розробка нових методів лікування та реабілітації хворих з позаматковою вагітністю є актуальною проблемою сучасної гінекології. Найефективнішими протиспайковими препаратами сьогодні вважаються сполуки на основі карбоксиметилцелюлози та гіалуронової кислоти, полісахаридів, які утворюють бар'єр між органами черевної порожнини, запобігаючи випадінню на них фібрину та склеюванню. Основними властивостями гіалуронової кислоти є: бар'єр/лубрикація, зволожуючий та загоювальний ефекти, нормалізація міграції і проліферації клітин, заповнення простору дефектів, переривання запального каскаду. Метою роботи було розробити оптимальний метод лікування та реабілітації хворих після оперативного втручання з приводу позаматкової вагітності. Нами проведено вивчення ефективності профілактики розвитку спайкового процесу після інтраопераційного введення поліфункціонального протиспайкового засобу «Дефенсаль».

Дефенсаль – стерильна апірогенна рідина на основі гіалуронової кислоти нетваринного походження для одноразового застосування. Використовується у процесі хірургічного лікування в якості інстиляту з метою зменшення утворення зрощень після операцій на органах черевної порожнини, малого таза, плевральної порожнини тощо. Препарат складається з трьох компонентів, які впливають на основні ланки патогенезу спайок: гіалуронової кислоти (полісахариду, що входить до складу позаклітинної рідини сполучної тканини, забезпечує роз'єднання листків очеревини у критичний період утворення спайок), декаметоксину (антисептика широкого спектра дії, що чинить протизапальну та антиексудативну дію, забезпечує зниження локальної запальної відповіді в зоні оперативного втручання), сукцинату натрію (має високу буферну ємність, чинить антигіпоксичну та антиоксидантну дію).

Препарат має такі клінічні ефекти:

- вкриває і зволожує очеревину;

- захищає очеревину від висихання та інших пошкоджень;

- виконує регенераторну біологічну функцію;

- чинить виражену бактерицидну і фунгіцидну дію в широкому діапазоні рН;

- пригнічує синтез протеїнів мікроорганізмів, інактивує екзотоксини.

Матеріали і методи. 40 жінкам під час лапароскопічного втручання з приводу позаматкової вагітності після завершення основного етапу в черевну порожнину вводили 250 мл поліфункціонального протиспайкового засобу «Дефенсаль» з експозицією через 12 год та наступною аспірацією вмісту.

Аналіз перебігу післяопераційного періоду оперованих жінок виявив, що ускладнень не спостерігалося у жодної. Тривалість больового синдрому була в середньому на 2 доби меншою, температурна реакція на 1,5 доби коротшою, відновлення функції кишечника – на 2 доби швидшою у порівнянні з хворими з традиційним проведенням операції.

При бімануальному гінекологічному дослідженні ознаки спайкового процесу (зміщення, обмеження рухливості органів малого таза, болючість при зміщенні) спостерігалися у 2,2 раза рідше, за даними ультразвукового дослідження - у 1,9 раза рідше.

Використання запропонованого способу призводить до зменшення процесу спайкоутворення, сприяє кращому перебігу післяопераційного періоду, зниженню лікарського навантаження, скороченню тривалості температурної реакції, больового синдрому, відновленню функції органів черевної порожнини та порожнини таза, а, отже, і скороченню перебування хворих в стаціонарі, поліпшенню показників якості життя жінок.

Список літератури:

1. Вавринчук О.М., Юзько О.М., Юзько Т.А., Петранюк О.Я. Критерії відбору хворих для органозберігаючих лапароскопічних операцій при трубній вагітності// Шпитальна хірургія. - 2004. - №2. - С. 158-160.

2. Голота В.Я., Бенюк В.О., Колесник В.Л., Щерба O.A. Значимість ультразвукових критеріїв для ранньої діагностики позаматкової вагітності // Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України. - К: Інтермед, 2002. - С. 153-157.

3. Голота В.Я., Бенюк В.О., Мартинова Л.І. Визначення факторів ризику, які сприяють настанню ектопічної вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія 2002. - № 4 - С. 79- 82.

4. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство і гінекологія: Навчальний посібник. - К: Здоров'я; 1996. - С. 65-70.

5. Комличенко Э.В., Цивьян Б.Л., Уранова P.B. Внематочная беременность -современнне аспекты диагностики и лечения, клинико-экономический эффект использования современных медицинских технологий в лечении трубной беременности // Журн. акушерства и женских болезней-2003; вып.3:-С.28-33.

6. Кулаков В.И., Голубев В.А., Пиганова Н.Л.. Некоторые современные аспекты проблемы внематочной беременности // Акушерство и гинекология. - 1993. -№6. - С. 3-5.

7. Лазаренко В.А., Суковатых Б.С., Бежин А.И. и др. Первый опыт применения противоспаечного рассасывающегося полимерного средства «Мезогель» при остром аппендиците // Человек и его здоровье. – 2011. – №1. – С. 51-55.

8. Мартинова Л.І. Застосування сучасних методів дослідження для діагностики ектопічної вагітності // Вісн. наук. Досліджень - 2003. - №1. -С.5354.

9. Мартинова Л.І. Клініко-діагностичні аспекти позаматкової вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №1. - С. 52-55.

10. Мартинова Л.І. Сучасні методи діагностики ектопічної вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №1. - С. 86-88.

11. Мезогель: показания и противопоказания к применению [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.mesogel.ru/prod/mesogel6.htm.

12. Новый подход к профилактике и лечению послеоперационного спайкообразования / А.Л. Мирин гоф, В.В. Новиков, Б.С. Суковатых [и др.] // Эндоскоп. хирургия. – 2007. – № 6. – С. 34-36.

13. Палали Г.А. Современные аспекты развития, диагностики и лечения внематочной беременности // Акушерство и гинекология. - 1999. - №1 - С. 3-

14. Попиль И.И., Томич Н.В., Созанский A.M. Эндоскопия в гинекологии. -М. -1999.-С. 259-60.

15. Adept instruction for use [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.baxterbiosurgery.com/us/resources/pdfs/adept/ADEPT_Instructions_For_Use.pdf.

16. Brochhausen C., Schmitt V.H., Hollemann D. et al. Current strategies and future perspectives for intraperitoneal adhesion prevention // J. Gastrointest. Surg. – 2012. – Vol. 16. – P. 1256-1274.

17. Rajab T.K., Wallwiener M., Talukdar S., Kraemer B. Adhesion Ouassi M., Gaujoux S., Veyrie N. et al. Postoperative adhesions after digestive surgery: their incidence and prevention: review of the literature // J. Visc. Surg. – 2012. – Vol. 149. – P. 104-114.

18. Related complications are common, but rarely discussed in preoperative consent: a multicenter study // World J. Surg. – 2009. – Vol. 33 (4). – Р. 748-750.

19. Schreinemacher M.H., Ten Broek R.P., Bakkum E.A. et al. Adhesion awareness: A national survey of surgeons // World J. Surg. – 2010. – Vol. 34, № 12. – P. 2805-2812. Zeng Q., Yu Z., You J., Zhang Q. Efficacy and safety of Seprafilm for preventing postoperative abdominal adhesion: systematic review and metaanalysis // World J. Surg. – 2007. – Vol. 31, № 11. – P. 2125-2131.