Панченко В. В., Бахмат Л. В.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Функції педагогічного контролю у вищих навчальних закладах

Впроваджувані в теперішній час інтенсивні методи навчання ведуть до нових пошуків у галузі підвищення якості та ефективності педагогічного контролю. Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотним зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання. Виконуючи певні функції в навчально-виховному процесі, контроль, як його органічний компонент, впливає і на цей процес, і на діяльність студента, і на діяльність викладача. Функції класифікуються згідно тієї ролі, яку виконують у цьому процесі у відповідності до діяльності викладачів і студентства.

Дослідження функцій контролю показує, які конкретні педагогічні завдання реалізуються у процесі навчання за допомогою контролю.

Існує декілька точок зору щодо визначення функцій контролю. Б. Г. Іоганзев та Н. І. Кувшинова виділяють шість функцій перевірки та оцінки знань: контролюючу, навчальну, виховну, організаторську, розвиваюча та методичну [4]. А. В. Конишева вважає, що контроль виконує перевірочну, оціночну, мотиваційно-стимулюючу, навчальну, коригуючу, діагностичну, узагальнюючу, управлінську, розвиваючу і виховну [2]. На думку С. С. Вітвицької у вищій школі контролю притаманні освітня, діагностично-коригуюча, контролююча, виховна, розвиваюча, стимулюючо-мотиваційна, управлінська, прогностично-методична функції [1]. С. Ю. Ніколаєва серед функцій контролю у навчанні іноземної мови називає такі: зворотного зв’язку, оціночна, навчальна, розвиваюча, коригуюча, стимулююча, попереджуюча [3].

Контролююча функція передбачає визначення рівня досягнень окремого студента (групи), виявлення готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал. Дані про результати перевірки і оцінки знань студентів є основними показниками, за якими оцінюється робота не лише окремих студентів і викладачів, але і цілих академічних груп, курсів, факультетів і ВНЗ в цілому.

Викладач, перевіряючи перебіг і результати навчання, передусім перевіряє й оцінює, наскільки студент засвоїв дану дисципліну, тобто оволодів методами науки і засвоїв її основний зміст (її закономірності, основні проблеми тощо). При цьому об’єктами контролю з боку викладача виступають знання, вміння і навички.

Доцільно організований контроль служить як меті перевірки, так і меті навчання. Тому навчальна функція – важливе призначення контролю. Під час виконання контрольних завдань відбувається повторення і закріплення, удосконалення набутих раніше знань шляхом їх уточнення і доповнення. Студенти переосмислюють і узагальнюють пройдений матеріал, використовують знання в практичній діяльності.

Навчальна (або освітня) функція контролю великою мірою визначається його психологічними якостями, які сприяють більш глибокому засвоєнню матеріалу. Настанова на контроль спричиняє інтенсифікацію роботи мозку, підтримує його в активному стані, що забезпечує активне ставлення студентів до предмету засвоєння. У ситуації контролю студент знає, що йому доведеться звітувати про виконання завдання, тому він мобілізує усі свої сили, інтелектуальні, вольові та емоційні зусилля, виконує завдання з максимальною віддачею та відповідальністю, що забезпечує міцність і ретельність засвоєння.

Оцінка і перевірка знань студентів мають значний вплив на розвиток особистості студента, його духовне і фізичне зростання, формування пізнавальних здібностей і засвоєння прийомів розумової діяльності.

Контроль протікає в умовах загостреної роботи уваги, пам’яті, мислення, уяви. Контроль здатен розвивати інтелект студента, удосконалювати культуру його мислення, логіки. У ході перевірки студентам необхідно відтворювати засвоєне, перепрацьовувати і систематизувати засвоєне, робити висновки, узагальнювати, наводити докази, що ефективно сприяє розвиткові студента.

У процесі контролю відбувається розвиток спеціальних навчальних умінь, які дозволяють студентам найкращим чином виконати контрольне завдання шляхом визначення оптимальних стратегій його виконання. На цій основі розвиваються вольові якості особистості, почуття відповідальності, здатність до самодисципліни. Розвиваюча функція контролю реалізується також і в напрямі розвитку інтересу, мотивів студента до вивчення іноземної мови.

Оціночна функція охоплює і відображає різні аспекти контролю як компоненту педагогічного процесу. Оцінка діяльності студентів є для них досить важливим стимулом у їх подальшій навчальній діяльності. Безперечно, оцінка діяльності студентів важлива також і для педагога, якому необхідний аналіз рівня навченості кожного студента.

Важливо відзначити, що в оцінці діяльності студентів зацікавлені також і органи освіти, які можуть судити за її допомогою про діяльність викладача. Із усього оціночного арсеналу в якості головного інструменту викладач використовує в основному бал.

Деякі вчені (А. В. Конишева, Р. К. Мін’яр-Бєлоручев, та ін.) виділяють мотиваційно-стимулюючу (С. С. Вітвицька називає її стимулююче-мотиваційною, С. Ю. Ніколаєва – стимулюючою) функцію, одним із завдань якої є створення позитивних мотивів навчання [1, 2, 3]. Це пов’язано з тим, що контроль створює певну емоційну атмосферу на занятті, допомагаючи, у якості підтримки і стимулу, кожному студентові бачити власні успіхи, просування уперед.

Діагностико-коричуюча функція реалізується наступним чином. Викладач з’ясовує рівень сформованості навичок та вмінь у студентів та, за необхідності, вносить певні корективи до прийомів навчання, якщо він вважає, що ті прийоми, які він використовував, недостатньо ефективні для досягнення поставленої мети. У подальшому педагогу необхідно переконатися, що корекція дала позитивний ефект. Контроль дозволяє оцінити методи навчання, побачити сильні та слабкі місця своєї роботи, обрати оптимальний варіант навчальної діяльності.

Діагностичний контроль не потрібно розглядати як самоціль. Він проводиться викладачем задля правильного і своєчасного коригування своєї подальшої педагогічної діяльності, тобто діагностується ефективність обраної методики – прийомів і способів навчання.

У деяких методичних роботах виділяється узагальнююча функція контролю [4]. Сутність цієї функції полягає в тому, що контроль дозволяє виявити ступінь володіння іншомовними мовленнєвими вміннями та навичками наприкінці вивчення певної теми або по закінченні частини навчального курсу/семестру/року.

Контроль слід розглядати не як самостійну проблему, а як частину іншої – проблеми управління навчанням. У зв’язку цим виділяється наступна функція – управлінська.

Управлінська діяльність педагога повинна забезпечити організацію процесу навчання з урахуванням його закономірностей і особливостей.

Необхідно відзначити, що за умови успішної взаємодії навчаючої та управлінської функцій, має місце не лише більш ґрунтовне засвоєння знань, умінь і навичок, але й їх систематизація, логічне групування, а також підвищення загальної культури розумової діяльності студентів. Крім того, забезпечується профілактика негативних результатів навчання, зокрема – помилок. Помилка студента – це, головним чином, сигнал не того, що він не оволодів чимось, а того, що програма складена не зовсім вірно, не врахований певний фактор навчання [4].

З управлінською функцією тісно пов’язана організаторська функція контролю. Усім добре відома істина: від того, що і як питає викладач, багато в чому залежить, що і як вчать студенти, чи працюють вони систематично та наполегливо, чи відвідують заняття, чи уважно слухають лекції тощо. Перевірка та оцінка знань – завжди гарний спосіб організації систематичної щоденної роботи студентів по засвоєнню й удосконаленню знань.

Насправді, набуті в процесі вивчення того чи іншого предмету знання студентові суб’єктивно можуть здаватися правильними і достатньо глибокими, хоча насправді, об’єктивно, вони зовсім не відповідають поставленим вимогам. І лише в результаті перевірки та оцінки студент може з’ясувати, що він знає, а чого не знає, що йому слід зробити для покращення якості знань. Це неминуче підводить студента до самостійних висновків про необхідність засвоєння більш раціональних прийомів навчальної праці.

Методична (або прогностично-методична) функція контролю стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу [3].

Контроль вирішує і виховну функцію, оскільки він завжди торкається емоційної сфери особистості. Контроль дисциплінує студентів, виховує в них почуття відповідальності за свою працю, розвиває вміння швидкої концентрації зусиль для вирішення у визначений термін конкретного розумового завдання, виховує зосередженість, вміння мобілізувати внутрішні резерви психіки: мислення, увагу, сприйняття; привчає до систематичної навчальної праці, що особливо важливо при вивченні іноземної мови, оскільки мова потребує постійної роботи над нею. Окрім цього, виховна функція контролю полягає,за думкою вчених, у тому, що контроль є найважливішим видом звітності, які підлягає студент [4].

Отже, у педагогічному процесі всі функції контролю реалізуються у поєднанні, обумовлюючи одна одну, і завданням викладача є підготовка таких контрольних матеріалів, які б сприяли повноцінному вираженню усіх вищезазначених функцій.

Література:

1. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури / С. С. Вітвицька. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Конышева А.В. Контроль результатов обучения иностранному языку / Ангелина Викторовна Конышева. – Санкт-Петербург: КАРО, Минск: «Четыре четверти», 2004. – 144 с.

3.Методика викладання іноземної мови у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

4. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / М. М. Фіцула. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.