Осова О.О.

Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради, Україна

Витоки проблеми інноваційних методів навчання іноземних мов

Соціально-економічні перетворення в Україні визначили принципово нові пріоритети розвитку системи освіти і вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Відтак однією з важливих і складних проблем сучасної педагогічної теорії та практики вищої школи є застосування інноваційних підходів до організації навчально-пізнавальної діяльності студентів – майбутніх учителів іноземних мов, як основної умови успішного функціонування процесу, стимулу до активної комунікативної діяльності.

У зв’язку з цим, виходячи з мети навчання іноземних мов у вищому навчальному закладі, педагогічна наука в процесі пошуку варіативних систем і моделей підготовки майбутніх учителів іноземних мов звертається до вивчення і творчого використання цінного історичного досвіду навчання іноземних мов педагогами минулого.

Як відомо, одним із перших розробників оригінальної, «нової» на той час системи навчання іноземних мов , побудованої на відповідності природі дитини і врахуванні характеру пізнавальних процесів, був Я. Коменський.

У своїх творах «Велика дидактика» (1628 р.) та «Найновіший метод мов» (1648 р.) великий педагог висловив цілу низку нових ідей щодо правил навчання іноземних мов, способів полегшення засвоєння матеріалу, досягнення міцності знань.

Вивчення мов, за словами Я. Коменського, мало, насамперед, розвивальне, загальноосвітнє та енциклопедичне значення. Основну функцію мови педагог вбачав у пізнанні оточуючого світу і суті речей разом із вивченням їх назв.

У процесі вивчення іноземних мов учений рекомендував дотримуватися таких правил:

1. Кожну мову слід вивчати окремо, одна за одною, а не разом, щоб вони не заважали одна одній; починати треба з рідної, потім вивчати мову сусіднього народу, а затим – латину, грецьку та інші «наукові» мови.

2. На вивчення кожної мови слід відводити певний час, наприклад, для рідної мови слід відвести 8-10 років, потім перейти до іншої вживаної іноземної мови, для якої достатньо відвести 1 рік, вивчення латини можна завершити за 2 роки і т.п.

3. Кожну мову краще вивчати «не шляхом правил, а на практиці»; якомога більше читаючи, пишучи, наслідуючи усне і писемне мовлення.

4. Правила повинні підтримувати і закріплювати практику. Особливо це стосується «наукових» мов.

5. Правила повинні бути граматичними, а не філософськими; достатньо простого пояснення того, що відбувається і як відбувається – детальний розгляд причин і наслідків, схожостей і відмінностей буде тільки заважати.

6. Нормою для формування правил мови, яка вивчається, має бути раніше вивчена мова.

7. Перші вправи в оволодінні мовою повинні будуватися навколо вже відомих предметів, що сприятиме концентрації уваги на словах, не на названих предметах.

8. Усні мови можна вивчати за одним і тим самим методом [1, С. 399-401].

У контексті досліджуваної проблеми слід зазначити, що інноваційний підхід вченого спостерігалася і у висловлюваннях щодо особистості вчителя іноземних мов. Я. Коменський підкреслював, що вчитель іноземної мови повинен мати «хороші знання» того, чому він навчає, «вміння навчати інших», при цьому проявом дидактичних вмінь, на думку педагога, є, перш за все, «терпимість до помилок учнів чи їхнього незнання і здатність це незнання ефективно долати»; бажання навчити тому, що вчитель знає і може сам [3, С. 532-533].

З метою підвищення ефективності навчання іноземних мов чеський педагог розробив цілу низку методичних і дидактичних порад учителю щодо викладання іноземних мов:

· вивчати треба лише необхідні мови;

· обсяг, ступінь засвоєння мови і спосіб навчання залежить від дидактичної мети;

· вивчення мов повинно відбуватися паралельно з вивченням речей;

· засвоєння іноземної мови необхідно засновуватися на знаннях мови, що вивчалася раніше;

· навчати слід за допомогою прикладів, правил, шляхом практичного застосування або імітації («наслідування»); після закріплення знань на практиці корисно порівнювати словниковий склад мови, що вивчалася, з іншими вивченими мовами [3, С. 533].

Я. Коменському вдалося на той час одному із перших не тільки сформулювати нові ідеї стосовно методу навчання іноземних мов, а й втілити їх у життя, створити навчальні підручники нового типу. Так, в основу книг, за якими мало відбуватися послідовне, ступеневе вивчення мов, було покладено принцип зв’язку з життям. Зокрема, підручник латинської мови «Відкриті двері до мов та всіх наук» (1631 р.) включав такі розділи, як «Природа» (створення світу; елементи; небесна сфера; каміння; рослини; тварини), «Людина» (сутність тіла й душі; соціальні відносини: людська діяльність і життєві стосунки, шлюб, сім’я, народження; церква і держава; моральні стосунки: школа, наука, звички і чесноти, смерть і поховання), «Бог» (божий промисел, ангели). Цим його методика дуже відрізнялася від традиційної схоластичної, вербальної методики навчання латинської мови і більше наближала процес навчання іноземної мови до об’єктів реальної дійсності. Зазначимо, що перший в історії навчання ілюстрований підручник «Видимий світ у малюнках» (1658 р.) був одночасно і книгою для навчання рідної мови, і підручником латинської мови та усіх нових мов, на які він перекладався. А ілюстрована азбука, подана в передмові до цього підручника, започаткувала нову, «звукову» методику вивчення букв за зразком звуків, які відтворюють різні істоти, наприклад: «Ворона каркає – аа.» тощо [2, С. 12-13].

Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що саме Я. Коменський вперше окреслив сукупність наукових знань, умінь і нових підходів, якими може керуватися вчитель іноземних мов, і багато з яких періодично актуалізувалися у вітчизняній практиці навчання іноземних мов, а згодом відіграли важливу роль у науковому обґрунтуванні застосування наочності при розробці так званого «натурального» методу навчання іноземних мов наприкінці ХІХ століття

Література:

1. Коменский Я.А. Великая дидактика / Ян Амос Коменский // Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. [под. ред. А.И. Пискунова]. – Т.1. –М.: Педагогика, 1982. – С.242-276.

2. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения [перевод с чеш. Под. ред. вступ. ст. и примеч. А.А. Красновой]. / Ян Амос Коменский // Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. [под. ред. А.И. Пискунова]. – М.: Просвещение, 1955. – 652 с.

3. Коменский Я.А. Новейший метод языков / Ян Амос Коменский // Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. [под. ред. А.И. Пискунова]. – Т.1. –М.: Педагогика, 1982. – С.528-597.