К.філол.н. Дмитренко О.В.
Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка
Методика роботи з казкою на уроках іноземної мови на початковому етапі
Казка надає широкі можливості як
змістовна основа при вивченні іноземної мови. Відомо, що на ранньому етапі
навчання провідним є розвиваючий аспект, оскільки на першому році навчання закладаються
основи багатьох найважливіших здібностей і здійснюється
їхній початковий розвиток. Казка – це завжди ненав'язливе
виховання. У кращих своїх зразках вона відкриває дитині
світ, суть людських відносин, людських почуттів – доброти, поваги,
співчуття, товариства, справедливості, чуйності, взаєморозуміння, і тим самим
несе в собі багатий моральний потенціал. Через раннє залучення до
казки іноземною мовою в дітях пробуджується інтерес до культури
народів інших країн.
Роль казки у
всебічному розвитку дітей розкрито у роботах М. Коніної,
Н. Карпінської, М. Лещенко. Особливості сприйняття художньої
літератури молодшими школярами досліджували психологи О. Запорожець,
Л. Виготський, Т. Рєпніна та ін. Проблемою психотерапевтичного впливу
казки займалися Т. Грабенко, Г. Зінкевич-Євстигнєєва,
Н. Погосова
та
ін. Технологію виховання казкою розробляла вітчизняний
педагог М. Лещенко. Значення літературної
казки як жанрової одиниці письменницько-творчої діяльності прагнули осягнути
українські дослідники – М.Грушевський, Л.Дереза, Т.Леонова, Д.Нагішкін, Л.Овчиннікова,
І.Рудченко, Ю.Ярмиш.
Ефективність
використання казки у навчанні мовлення залежить не тільки від точного
визначення її місця в системі навчання, але й від того, наскільки раціонально
організована структура заняття, як погоджені навчальні можливості казки із
завданнями навчання.
Казка дає можливість легко проникнути в суть
реальних мовлень та
явищ й у простій наочній формі донести інформацію до учнів. У казкових діалогах
забезпечується необхідна повторюваність мовленнєвого матеріалу, що досягається
сюжетною побудовою казки.
Відтворення типових
ситуацій спілкування («Знайомство», «У гостях», «Заняття спортом» і. т.д.)
дозволяє стимулювати мовну діяльність учнів, їхню комунікативну активність.
Вправи після прочитання казки
розраховані
не тільки на закріплення, але й на розширення матеріалу. Заключною частиною
завдання повинна стати мовна діяльність учнів, коли всі що навчаються стають
учасниками мовного спілкування в ході рольової гри. Тому необхідно максимально
повне розуміння казки.
Отже, можна запропонувати
групам виконувати наступні завдання:
1) зробити колаж прочитаного тексту за допомогою
малюнків до нього або створити власну книжку;
2) організувати «позакласну зустріч»:
вигадати і створити власноруч костюми, маски, плакати, програмки, запрошення;
3) здійснити власне дослідження за текстом,
зробити презентацію проекту;
4) оформити книжковий куточок з прочитаних
казок, доглядати його тощо [3, 96].
Розвивати комунікативну компетенцію, образне
мислення, уяву, фантазію, пробуджувати творчість учня можуть письмові завдання,
які доцільно використовувати на останньому етапі роботи з казкою. Учитель
вибирає з художнього тексту проблемні питання, крилаті вислови, теми для
роздумів, які доречно запропонувати дітям для інтелектуального
розвитку. Дитині можна надати можливість виступити в ролі головного героя
твору і дати свою оцінку подіям, зображеним у ньому, або написати листа автору
книги, даючи критичний огляд його твору. Важливо дібрати тему так, щоб вона
відбивала не тільки необхідність застосування раніше набутих знань, а й
змушувала критично мислити, зіставляти події й факти, прогнозувати можливі
результати. Зміст таких завдань викликає зацікавленість вивченням іноземної
мови. Усіма атрибутами казок, будь-якою наочністю, музичними
творами можна варіювати і замінювати іншими. Роль учителя на цих заняттях важко
переоцінити. Саме від нього залежить, яку атмосферу, який настрій він створить,
як буде спрямовувати увагу дітей та активізувати їх.
На нашу думку,
введення казкових творів до структури уроків значно підвищує мотивацію та
інтерес дітей до вивчення іноземної мови, що є однією з головних умов
ефективності навчання, закріплює знання молодших школярів через вирішення
різноманітних завдань творчого характеру, розвиває індивідуальні можливості й
творчі здібності дітей, формує навички аналізу, синтезу, моделювання,
прогнозування, доведення істини та її спростування тощо. Адже безсумнівними
перевагами казок є їх автентичність, інформативна насиченість, концентрація
мовних засобів, емоційний вплив на тих, кого навчають.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексєєва М.І. Мотиви
навчання учнів: Посібник для вчителів. [Текст] /
М.І. Алексєєва. – К. : Радянська школа,
1974. – 120 с.
2. Зинкевич-Евстигнеева Т. Практикум по сказкотерапии [Текст] / Татьяна Зинкевич-Евстигнеева. – СПб. : ООО Речь, 2000. – 168 с
3. Лещенко М.П. Щастя дитини – єдине дійсне щастя на землі: До проблеми
педагогічної майстерності: Навчально-методичний посібник [Текст] /
М.П. Лещенко. – К. : АСМІ, 2003. – 304 с.
4.
Пассов Е.И. Теоретические основы
обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов. – Воронеж : ВГУ,
1983. – 149 с.
5. Сусанина И.В. Введение в арт-терапию: учебное пособие [Текст] / И.В. Сусанина. – М. : «Коги-Центр», 2007. – 95 с.: ил.