Ст. викл. Іваненко В.В., студ. Ібрагімов Р.Г.
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького,Україна
Ефективність методів відновлення в
гандболістів
У сучасному спорті проблема
відновлення так само важлива, як і саме тренування, оскільки неможливо досягти
високих результатів тільки за рахунок збільшення об'єму та інтенсивності
навантажень. Тому методи відновлення та зняття стомлення у спортсменів набувають
першочергового значення.
Характерною рисою сучасного
спорту є значні за об'ємом та інтенсивністю тренувальні навантаження, які
пред'являють високі вимоги до організму спортсмена. Часто тренувальні заняття
проводяться, на жаль, на фоні хронічного стомлення. Регулярні фізичні
перевантаження призводять до перенапруження локомоторного апарату, до різних
передпатологічних і патологічних станів. Це має місце в тих випадках, коли
організація тренувального процесу не відповідає науковим вимогам і навантаження
не відповідають віковим індивідуальним можливостям спортсмена [1].
У комплекс відновних заходів
входять найрізноманітніші сучасні технології - раціональна побудова тренування,
масаж, фармакологічні засоби, аутогенне тренування, кисневі коктейлі і ін. Особливе
значення набуває вивчення закономірностей відновних процесів, характеру
стомлення та методів, які підвищують ефективність відновлення та активного
відпочинку. Розумне застосування засобів відновлення в тренувальному режимі
можливе при чіткому розумінні тренером, спортсменом суті стомлення, його
характеру, особливостей певного виду спорту, зокрема гандболу.
Рівень сучасної підготовки
спортсменів-гандболістів припускає подальше зростання фізичних і психічних
навантажень, що в свою чергу збільшує міру стомлення. Здатність долати
стомлення, що виникає в процесі змагання, в значній мірі обумовлює досягнення
високих спортивних результатів. Значні навантаження, які переносять спортсмени,
вимагають інтенсивного пошуку засобів відновлення їх працездатності в умовах
оптимізації тренувального процесу, а також при підготовці до змагань. Тому
знання закономірностей розвитку стомлення і відновлення організму спортсмена
має важливе теоретичне і практичне значення.
Поліпшення результатів в спорті
обумовлене впровадженням в підготовку спортсменів науково обґрунтованих засобів
управління тренувальним процесом і відновленням організму спортсменів. У
першому випадку йдеться про застосування навантажень із значними об'ємами і
інтенсивністю, збільшенні участі в підготовчих і основних змаганнях впродовж
року, в другому - про широке впровадження в систему підготовки комплексу
відновних засобів, які в значній мірі поліпшують спортивну працездатність за
рахунок підвищення можливостей провідних систем організму переносити високоінтенсивні
тренувальні і змагальні навантаження, а також за рахунок зниження травматизму і
захворюваності гандболістів високого класу.
У теперешній час
переконливо показано, що процеси мобілізації та відновлення морфофункціональних
структур, біоенергетичних і інших ресурсів організму спортсменів піддаються
певному регулюванню.
Результати наукових досліджень і
передовий досвід практики показують, що для підвищення якості та ефективності
процесу спортивного тренування навантаження у тренувальних заняттях слід обов'язково
поєднувати із застосуванням відповідних комплексів відновних засобів.
За сучасними уявленнями,
відновлення є невід'ємною частиною тренувального процесу і від того, наскільки
ефективно воно буде проведене, залежить кінцевий результат підготовки спортсмена.
Систематичні інтенсивні тренувальні навантаження, які застосовуються при
підготовці кваліфікованих спортсменів, можуть супроводжуватися або наростанням
тренованості і підвищенням спортивної працездатності, якщо процеси відновлення
забезпечують адекватне поповнення енергетичних ресурсів, або хронічно
наростаючим виснаженням і перевтомою, що виникає при систематичному порушенні
відновлення.
При плануванні відновних заходів
слід враховувати, що їх загальна спрямованість і інтенсивність багато в чому залежать
від періоду тренувального процесу і задач конкретного мікроциклу. Методика
побудови тренувальних мікроциклів залежить від ряду чинників. До них
відносяться особливості протікання процесів стомлення та відновлення в
організмі спортсменів після окремих занять. Щоб правильно побудувати мікроцикл,
необхідно знати, яку дію надають на спортсмена навантаження, різні за величиною
та спрямованістю, яка динаміка та тривалість процесів відновлення. Не менш
важливими є відомості про кумулятивний ефект декількох різних за величиною та
спрямованістю навантажень, про можливості використовування малих і середніх
навантажень в цілях інтенсифікації у спортсменів процесів відновлення.
Періодизація різних заходів при
плануванні використання відновних засобів і методів, визначення їх поєднання в
комплексах і послідовності застосування обов'язково повинні базуватися на
серйозному науковому фундаменті. Ця періодизація вимагає індивідуального
підходу та суворої відповідності. Оскільки фізіотерапевтичні процедури та інші
відновні засоби самі по собі є для організму фізичними навантаженнями, не можна
надмірно захоплюватися непродуманим їх використанням.
Використання різноманітних
засобів відновлення залежно від об'єму та характеру тренувальних занять
дозволяє підвищити ефективність підготовки висококваліфікований
спортсменів-гандболістів. Непродуманий і випадковий підбір відновних засобів
може призвести до зниження захисно-адаптаційних сил організму, погіршення
імунобіологічної реактивності спортсменів і підвищення їх захворюваності.
Литература:
1.
Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті: Навч. пос. для студ.
вищих навч. закл. освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації / Ю.Б. Ячнюк, Ю.Ю.
Мосейчук, І.О. Ячнюк та ін. – Чернівці: ЧНУ, 2011. – 387 с.