Литвин Х.О., Ільченко І.В., Андрощук М.И., Лазур Ю.В.

Науковий керівник: Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

 

Лихвар Т.М.

Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури

 

ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАСІННЯ ОГІРКА ЗА ДІЇ ЕСФОНУ ТА ПАКЛОБУТРАЗОЛУ

 

Перед агропромисловим комплексом України постає важливе завдання – виробництво високоякісної продукції рослинництва. Тому в сільському господарстві гостро постає питання удосконалення агротехнологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур. Пріоритетним і сучасним заходом підвищення врожайності сільськогосподарських культур є використання синтетичних регуляторів росту рослин, а також природних сполук, які проявляють аналогічну дію фітогормонам.

Із синтетичних речовин в наш час широко використовують ретарданти, особливо на зернових [2, технічних [4, 5] та плодово-ягідних культурах [3].

В овочівництві, з-поміж різноманітного асортименту, важливе місце займають огірки. Широке поширення культури пояснюється високими смаковими якостями плодів, а також використання їх, як у свіжому, та і в переробленому вигляді. Проте достатньо низькою залишається урожайність плодів огірка. Відомо, що в середньому по Україні урожайність складає близько 10-13 т/га [1].

Оскільки, дослідження впливу ретардантів нового покоління на рослини огірка практично не проводилися, тому метою нашої роботи було дослідити якісні характеристики насіння огірка сорту Гей за дії препаратів інгібіторного впливу – есфону та паклобутразолу.

Дослідження проводилися на насінні рослин огірка середньоспілого, врожайного сорту Гейм. Період вегетації становить 51-54 дні. Урожайність – до 4 кг/кущ. Рослини сорту Гейм стійкі до пероноспорозів та бактеріориз.

Насіння огірка пророщували при постійній температурі 20 С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір. Насіння огірка замочували у водних розчинах есфону (0,2%) та паклобутразолу (0,25%). Контрольні зразки замочували у водопровідній воді. Спостереження проводили щодня протягом 7 днів.

Проведений нами аналіз залежності лабораторної схожості насіння огірка сорту Гейм від обробки його водними розчинами ретардантів свідчить, що препарати підвищували інтенсивність проростання насіння (табл. 1).

                                                                                                             Таблиця 1

Залежність лабораторної схожості насіння огірка сорту Гейм від обробки його водними розчинами ретардантів, %

№ п/п

Варіанти

Кількість проростків, шт.

Лабораторна схожість, %

нормально розвинених, довжиною

0,5-1,0 см

нормально розвинених, довжиною 0,5 см і недорозвинених

1

Контроль

44,8

40,9

85,7

2

Есфон (0,2%)

39,3

46,8

86,1

3

Паклобутразол (0,25%)

47,6

48,9

96,5

 

Виявлено, що при обробці насіння огірка паклобутразолом (0,25%) лабораторна схожість складала 96,5%, що на 10,8% більше, ніж у контролі. У цьому ж варіанті спостерігався найбільший відсоток нормально розвинених проростків з довжиною 0,5-1,0 см – 48,9%.

Обробка насіння огірка водним розчином есфону (0,2%) була менш ефективною, оскільки лабораторна схожість насіння складала 86,1%, що лише на 0,4% більше за контроль. Проте навіть при незначному підвищенні лабораторної схожості, кількість нормально розвинених проростків з використанням есфону поступається контрольному варіанті на 5,5%.

Таким чином, обробка насіння рослин огірка сорту Гейм паклобутразолом (0,25%) підвищувала лабораторну схожість насіння.

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Кулик М. І. Урожайність і товарність плодів огірка залежно від способу поливу / М. І. Кулик // «Шляхи впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур а агропідприємствах, зберігання та переробка продукції рослинництва»  : матеріали науково-практичної інтернет-конференції (6-7 червня 2013 року). – Полтава. – 2013. - С. 46-48.

2.     Курчій Б. О. Біологічна роль абсцизової кислоти і етилену та їхній синтез в рослинах за дії стресів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук : 03.00.12 «Фізіологія рослин» / Б. О. Курчій / Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. – К., 2002. – 39 с.

3.     Кур'ята В. Г. Фізіолого-біохімічне обґрунтування застосування ретардантів і етиленпродуцентів на ягідних культурах / В. Г. Кур'ята // Физиология и биохимия культурных растений. – 1999. – 31, №2. – С. 93-101.

4.     Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі : дис. ... канд. біол. наук : 03.00.12 / Ткачук Олеся Олександрівна. – К., 2007. – 164 с.

5.     Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.