Суржик О.П., Солоданюк Ю.В., Олійник М.Л., Кревська К.В.

Науковий керівник: Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН РЕДИСУ СОРТУ СПЕКА ЗА ДІЇ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ

Продуктивний процес – це результат взаємодії таких фізіологічних процесів, як ріст, стійкість, кореневе живлення, фотосинтез, донорно-акцепторні відносини. Геном і фітогормони являють специфіку проходження всього продукційного процесу [2]. Отже, пізнання механізмів дії регуляторів росту рослин має суттєве теоретичне значення для розуміння закономірностей росту і розвитку рослин.

Відомо, що площа листкової поверхні є важливим морфометричним показником, який суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур [5]. Згідно літературних джерел регулятори росту рослин значно впливають на площу листкової поверхні. Встановлено, що залежно від застосування на рослинах квасолі регулятора росту рослин емістиму С змінювався найважливіший біометричний показник – площа листків. Так, даний показник зростав на 130-970 см²/рослину, порівняно до контролю [1]. При застосуванні ретардантів тебуконазолу та хлормекватхлориду відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у рослин перців [4], картоплі [23]. Оскільки вплив регуляторів росту рослин на площу листкової поверхні рослин редису не проводились, то дослідження даного питання є актуальним.

Дослідження проводили на рослинах редису сорту Спека. Це ранньостиглий урожайний сорт (дозріває на 18-20-й день). Коренеплід – червоно-малиновий, округлий. Використовується для ранньої висадки у відкритому і добре захищеному грунті. Сорт придатний і для підзимового посіву.

Обробку рослин здійснювали у період утворення 2-х справжніх листків 0,5% розчином тебуконаазолу, 0,5% розчином хлормекватхлориду та розчином гетероауксину (0,2 г/л) до повного змочування листків. Контрольні рослини обробили водопровідною водою.

За результатами наших досліджень встановлено, що регулятори росту збільшували площу листкової поверхні рослин редису сорту Спека у всіх варіантах досліду у порівняні з контролем (рис. 1). При застосуванні хлормекватхлориду відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні (27%), обробка рослин тебуконазолом збільшувала площу листкової поверхні на 60%, а гетероауксином – 23 % у порівняні з контролем.

Рис. 1. Вплив регуляторів росту на площу листкової поверхні у рослин редису сорту Спека

Таким чином, обробка рослин редису призводила до збільшення площі листкової поверхні, при цьому найефективнішим було застосування 0,5%-го тебуконазолу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Грицаєнко З.М. Біологічно активні речовини в рослинництві / З.М. Грицаєнко, С.П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І.Б. Леонтюк. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.

2. Кефели В. И. Рост растений / В. И. Кефели ; под ред. М. Х. Чайлахяна. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Колос, 1984. – 175 с. – (ФПК. Фак. повышения квалификации. Учеб. пособие для фак. повышения квалификации руководящих кадров колхозов и совхозов и специалистов сел. хоз-ва).

3. Сулима Ю. В. Вплив ретардантів на морфогенез і продуктивність картоплі / Ю. В. Сулима, Ю. В. Михайльова, В. В. Рогач // «БЪДЕЩИТЕ ИЗСЛЕДОВАНИЯ – 2014» : Материали за Х Международна научна приктична конференция; 17-25 февруари, 2014. – Т. 38. Биологии. – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД. – 2014. – С. 26-29.

4. Ткачова А. В. Вплив антигіберелінових інгібіторів росту рослин на морфогенез і продуктивність перців / А. В. Ткачова, О. В. Бровко, В. В. Рогач // «Dny vedy – 2014» : Materialy Х Mezшnarodni vedecko-practicka conference; 27.03.2014 – 05.04.2014. – Dil 27. –Biologicke vedy. – Praga : Publishing House «Education and Science» s.r.o. – 2014. – С. 20-23.

5. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.