Філологічні науки/ 3. Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

доцент Полюк І. С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Функціональний аспект франкомовних медичних термінів

Природа структури скорочень може зазнавати впливу низки обмежувальних факторів, зокрема таких, що звужують також можливості інших способів словотворення. Серед них слід зазначити, у першу чергу, фактор фонетичного порядку. Зазвичай залишаються такі елементи скорочуваного слова, що забезпечують зручність його вимови. Звичайно при абревіації намагаються знайти таку структуру скорочення, яка б максимально наближалася до слова за вимовою. Так почалося утворення акронімів, фонетична структура яких співпадає з фонетичною структурою звичайних слів.

У якості іншого обмежувального фактору може виступати прагматичний фактор, який потребує, щоб «відрізана частина», що залишиться після опущення окремих елементів вихідної одиниці, мала достатню кількість формальних ознак, щоб мати певне співвідношення з одиницею плану змісту. Так, наприклад, утинання méd може позначати частину слова médecin, médecine. Тому інколи, щоб відрізняти такого роду скорочення, в кінці додають ще одну букву. На структуру скорочення впливає не тільки морфологічна, але й фонетична структура вихідної повної одиниці. Мовна норма належить до тих факторів, що обмежують можливості створення скорочених лексичних одиниць. Також при створенні абревіатур проявляється дія факторів пов'язаних із семантикою та виникненням небажаних асоціацій [1; 3].

Можна виділити фактори фонетичного порядку, прагматичний фактор та мовну норму, що впливають на структуру французьких абревіатур. Аналіз ілюстративного матеріалу та лексикографічних джерел дозволили класифікувати медичні абревіатури за значенням [2; 3]. Серед найуживаніших було виділено абревіатури на позначення хвороб, медичних установ, ліків та методів лікування: HIV – virus de l'immuno déficience humaine ; HK – hypokinesie (maladie cardiaque) ; IMS – ischémie myocardique silencieuse ; AAA – anévrisme de l'aorte abdominale ; ACFA – arythmie complète par fibrillation auriculaire; AEU – altération de l'état général ; BAV – bloc auriculo-ventriculaire.

Серед функціональних особливостей абревіатур слід також виділити функцію економії. Скорочення перевантажених складних слів медичної термінології робить мову простішою для сприйняття і зрозумілішою для широких мас, а також дає змогу заощадити час і місце витрачені на написання. Оскільки лікарі користуються медичними термінами, скорочуючи їх задля зручності, функцію економії можна назвати провідною функцією медичних абревіатур. Під дію цієї функції підпадає будь-яка скорочена лексична одиниця. Складні конструкції можна замінити абревіатурами. Як наприклад: désoxythymidine monophosphate – dTMP; acide éthylène diamine tétracétique – EDTA; lipopolysaccharide – LPS.

Для виписки рецептів та записів в амбулаторних картках хворих зручніше користуватися саме скороченими варіаціями медичних термінів. Наприклад: Ig — immunoglobuline; ІНС – immunohistochimieю.

Іншою важливою функцією є функція лексикалізації та неологізації. Піддаючись номіналізації, аджективізації та вербалізації, абревіатури перетворюються у загальновживані слова, тобто у мові створюються неологізми. Можна навести приклад англіцизму, що поступово асимілюється у сучасній французькій лексиці: OD - ODs - patients with overdosage of some drug - des patients avec un surdosage des medicaments. Лексиколізована абревіатура може слугувати основою для подальших актів словотворення. Так наприклад:

CMFC - cmfceur – étudiant du Collège des médecins de famille du Canada;

famphys -physiologie de la famille – famphysant.

Наступною важливою функцією є функція конфіденційності. Поряд із абревіатурами, що достатньо часто використовуються у медицині, існують також більш конфіденційні їх приклади. Так, згідно з опитуваннями, проведеними у французьких лікарнях, близько 20% медичних абревіатур, зазначених в історіях хвороб та рецептах, не були знайдені у жодному зі словників медичної термінології. Тобто вони є лікарською таємницею, що не розголошується, і є зрозумілою лише окремим колам людей, споріднених професією. Зазначена функція може бути корисною у випадках, коли від хворого, на прохання родичів, приховують діагноз або методи лікування, а також для нерозголошення лікарської таємниці у переписках між працівниками

медичних установ. Так, наприклад, вживається скорочення с-r для позначення онкологічних захворювань (cancer), абревіатурою TNM позначають будь-які злоякісні пухлини з метастазами.

Отже, абревіатури мають низку функцій, вони значно спрощують та зменшують обсяг лікарських виписок, рецептів та історій хвороби, заощаджують час, місце та мовні засоби. З точки зору лінгвістики, абревіатури роблять великий внесок у словниковий склад мови, асимілюючись та стаючи загальновживаними словами. Інколи абревіатури мають функцію конфіденційності і це обмежує доступ хворих до спеціалізованої медичної термінології, що є дуже зручною функцією саме для представників медичних спеціальностей дя зберігання лікарських таємниць.

Література:

1. Борисов В. В. Абревіація та акроніми. Військові та науково- технічні скорочення в іноземних мовах : [навч. посібник] / В'ячеслав Вікторович Борисов. – М. : Наука, 2004. – С. 132–135.

2. Левковская К. А. Основные проблемы общей теории слова и структурно-семантические особенности лексики конкретного языка / Катерина Алексеевна Левковская. – М. : Академия, 2004. –С. 77–84.

3. Charaudeau P. Grammaire du sens et de l'expression / Patrick Charaudeau. – P. : Hachette Éducation, 2010. – 927 p.