Фiлологiчнi науки/ 3.Теоретичнi та методологiчнi проблеми дослiдження мови

Шумченко Т.I.

Нацiональний технiчний унiверситет України

«Київський полiтехнiчний iнститут iменi Iгоря Сiкорського»

Лiнгвокультурний напрям вивчення концептiв

Аналізу лiнгвокультурного напряму вивчення концептiв присвячено низку дослiджень, зокрема таких науковцiв, як В. I. Карасик, Г. Г. Слишкiн, тощо. Об’єктом зазначеного напряму є культурний концепт, що розглядається як певне ментальне утворення. Лінгвокультурний напрям дослідження концептів спрямований на комплексний пiдхiд до вивчення мови, свiдомостi та культури. Концепт культури характеризується предметно-образною, понятiйною та цiннiсною складовими загальної мовної картини свiту [1; 2; 3; 7].

Вагомим доробком вивчення лiнгвокультурних концептiв стала класифiкацiя А. П. Бабушкiна, яка побудована на основi семантико-структурного критерiю, вiдповiдно до якого концепти розгалужуються на лексичнi та фразеологiчнi [4, с. 3]. Зазначена класифiкацiя роздiляє концепти, що вербалiзуються рiзними мовними одиницями, хоча дослiдник наголошує на вiдсутностi чiтких меж мiж рiзними типами концептiв.

Дослiдник М. М. Болдирєв додає до вище описаної класифiкацiї клас граматичних концептiв [6, с. 37]. Вiдповiдно до цього пiдходу концепти, представленi значенням окремого слова, називаються лексичними; концепти, вираженi за допомогою фразеологiчних єдностей, − фразеологiчними; а тi, що знаходять своє вiдображення у граматичних формах, морфологічних категорiях, синтаксичних конструкцiях, − граматичними. Вiдтак, до лексичних концептiв автор вiдносить:

- конкретно-чуттєвi, або предметнi образи, якi передаються значеннями бiльшостi слiв, що є носiями конкретних, зовнiшнiх ознак;

- назвою прототипу будь-якої категорiї предметiв;

- конкретними зоровими образами;

- уявлення, або «мисленнєвi образи», що виражаються  лексичними одиницями, якi називають клас конкретних предметiв; за рахунок зорового чи тактильного позначення зовнiшнiх ознак об’єкта чи феномена; внутрiшньою формою слова;

- концепт-схеми, наближенi до уявленого, які є певним ступенем абстрагування поняття;

- поняття, якi виражаються словесними визначеннями та власними назвами, що стали загальними;

- концепти-фрейми, якi представлено в значеннi слiв, пов’язаних асоцiативними ланцюжками з iншими лексичними одиницями та лексико-семантичними групами;

- сценарiї, що зазвичай передаються вiддiєслiвними іменниками та iменниками, що несуть семантику дії, а також фразеологiчними зворотами зi значеннями зміни подiй у часi.

Клас граматичних концептiв виникає у результатi процесу узагальнення iнформацiї про мовнi об’єкти, їх властивостi, характеристики, функціонування, вживання, а також про те, як зв’язки i вiдношення мiж мовними об’єктами вiдображають зв’язки мiж реалiями навколишнього свiту. Концепти таких морфологiчних граматичних категорiй, як граматичний рiд, число, часовi форми, спосіб, стан, мають бiльш ускладнену структуру і розглядаються з наукової точки зору як двомірні чи багатомірні утворення.

До структури граматичних концептiв входять певні компоненти, зокрема можна виділити так складові: певну когнiтивну основу, змiст граматичних форм або граматичнi смисли, загальнi мовнi поняття, вiдомостi про iсторичнi процеси. На вiдмiну вiд лексичних концептiв, граматичнi вiдносно стабiльнi [5, с. 55-47].

Результати аналiзу наукової лiтератури дозволяють нам дiйти висновку, що комплексний характер структурної органiзацiї концепту передбачає включення в нього знань рiзного ступеня абстракцiї. Як зазначає дослiдник М. М. Болдирєв, за складом та ступенем абстракцiї можна видiлити певнi види концептiв, зокрема конкретно-чуттєвий образ (образ конкретного предмета чи явища через призму нашої свiдомостi), уявлення, що може репрезентувати комплекс найбiльш наочних, зовнiшнiх ознак предмета чи явища, схему, тобто просторово-контурний образ предмета чи явища, поняття, яке включає найзагальнiшi, основнi характеристики певного предмета чи феномена, прототип, що дозволяє нам створити уявлення про типовий елемент певної категорiї, пропозицiю, фрейм, сценарiй та гештальт. Видiляють також лексичнi, фразеологiчнi та граматичнi концепти [5, с. 36–53].

Отже, у результатi аналiзу робiт низки дослiдникiв ми дiйшли висновку, що єдиної унiверсальної класифiкацiї, яка б вiдображала всi критерiї подiлу концептiв за їх ознаками, не iснує, що може пояснюватися багатограннiстю лiнгвокультурних концептiв.

Лiтература:

1. Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. – Т. 1. – Волгоград: Парадигма, 2005. – 352 с.

2. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. – М.: Прогресс. – 1990. – С. 17.

3. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность: антология / Под ред. В. П. Нерознака. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. – 360 с.

4. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1996. – 104 с.

5. Бархударов Л. С. Язык и перевод. / Л.С. Бархударов. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

6. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. – Тамбов : Изд-во Тамбов. ун-та, 2000. – 123 с.

7. Городецька О. В. Нацiонально-маркован iконцепти в британськiй мовнiй картинi свiту XX столiття : автореф. дис. … канд. фiлол. наук: 10.02.04 / О. В. Городецька. – К., 2003. – 21 с.