Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Петрашик О.В.

Національний технічний університет України «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Способи передачі образної структури поетичного твору при перекладі.

Вирішуючи перекладацькі завдання в області художньої літератури, слід брати до уваги відмінності у співвідношенні між однаковим матеріальним змістом слова та його граматичною і лексичною категоріями у різних мовах. Та це ще не все. Особливою мовленнєвою ознакою є й різні можливості сполучуваності слів, які співпадають за матеріальним значенням. Звідси виплаває необхідність лексико-стилістичної, а отже, й граматичної перебудови певного уривку першотвору. До того ж, чим своєрідніший індивідуальний стиль автора, тим специфічнішим для даної мови виявляються можливості поєднання значень, які він використовує. Такий автор здатен сповна використати образно-смислове багатство мови. У результаті цього перекладач мусить змінювати матеріальне значення одних слів, інші випускати цілком, або вводити нові слова для зв’язку, відповідно до будови рідної мови, змінюючи граматичні відношення та здійснюючи інші операції.

Читаючи та аналізуючи вірші, слід розуміти не тільки їх зміст, але й особливості форми, тобто перейнятися тими художніми засобами, якими поет виражає свої ідеї, висловлює свої почуття, створює ті чи інші картини життя. Стилістичний аналіз творів розкриває єдність форми і змісту і допомагає виявити, яка роль стилістичного прийому у реалізації задуму поета. Одним із художніх засобів виразності є тропи. Тропом (грецьке слово, означає «перенос») називаєтьсяя стилістичний прийом, за якого слова чи фрази вживаються не у буквальному значенні, а у переносному. За допомогою тропів письменник чи поет створює образні вирази. До тропів належать: порівняння, метафора, метонімія, епітет.

Порівняння будується на співставленні двох предметів або понять. При перекладі їх передають, враховуючи структурні особливості (непоширені, поширені, розгорнуті) та стилістичне забарвлення лексики, що входить до їх складу (висока, поетична, просторіччя).

Наприклад:

Work-work-work!

Like the engine that works by steam…

[Hood. The Song of the Shirt. 1, p. 408]

Беручи до уваги вищевказані рекомендації, можливе наступне перекладацьке рішення:

Працюєш, працюєш, працюєш!

Мов вічний двигун без упину.

Для поетичних творів характерним є вживання епітетів («влучних слів»). Вони є образною характеристикою предметів та явищ, здебільшого у формі прикметників. Епітети особливим чином виділяють якусь із ознак, одну із якостей, властивостей предмета.

При перекладі епітети передаються із врахуванням:

· їх структурних і семантичних особливостей (прості і складні прикметники; ступінь дотримання нормативного семантичного узгодження з визначальним словом; наявність метафори, метонімії, синестезії);

· ступеня індивідуальності (стійкий епітет фольклору, традиційний епітет-поетизм, традиційний епітет даного літературного напряму, суто авторський);

· позиції по відношенню до визначального слова і його функції.

Нерідко у поезії зустрічаються метафори. Метафора – це троп, перенесення якостей, ознак чи властивостей одного предмета або явища на інший. В основі метафори лежить порівняння. Метафорично можуть вживатися будь-які частини мови: іменнтк, дієслово, прикметник.

При перекладі метафора передається із врахуванням:

· структурних характеристик, тобто якою частиною мовивона виражена, є одно- чи двочастковою;

· семантичних відношень між образним і предметним планом;

· ступеня індивідуальності.

Метонімія – заміна одного слова або поняття іншим, на основі суміжності двох понять: згадування імені автора замість його творів або згадування ознак предмета замість самого предмета.

And fifty golden chains…

In velvet coats waited the abbot about

[King John and the Shepherd. 2, p. 28]

І п’ятдесят золотих ланцюгів...

В оксамитових плащах чекали абата.

Слід пояснити, що золоті ланцюги носили вельможі на знак свого високого становища. Таким чином, одна із зовнішніх ознак – золотий ланцюг – вживається тут замість слова «вельможа».

Отже, при перекладі дуже важливо врахлвувати всі особливості образної структкри першотвору.

Література

1. Английская поэзия в русских переводах. – М.: Прогресс, 1981. – 686с.

2. Аникст А., Корнилов Е. Избранные английские стихотворения классических и современных поэтов. – М.: Издательство Министерства Просвещения, 1972. - 192

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Международные отношения, 1975. – 240с.

4. Тарасов Л.Ф. Поэтическая речь: Типологический аспект. – Харьков, 1976

5. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (Лингвистические проблемы). – М.: Высшая школа, 1983