Психология и социология/10. Психология труда

Гримало Т.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості професійного самоставлення у представників технічних професій на різних етапах професіоналізації

Професійне самоставлення виконує роль однієї зі складових професійного становлення особистості. К. В. Карпинський розглядає професійну діяльність і ставлення особистості до себе як до суб’єкта професії через їх взаємну обумовленість. З одного боку, формування професійного самоставлення детермінується взаємодією індивідуальних властивостей людини з предметом, умовами праці у процесі трудової діяльності, а з іншого – ставлення до себе як до суб’єкта професійної діяльності підпорядковує її протікання сталому об’єктивному професійному смислу «Я»[2]. Як зазаначає О.О. Лебеденко, професійне становлення студентства в сучасному суспільстві носить складний, суперечливий характер, формується установка на квазіпотребленіе духовних і професійних цінностей, коли молода людина все більше орієнтується на «раціонально-ринкові» цінності, зразки поведінки, а в студентському середовищі спостерігається тенденція відкладання на майбутнє питань соціального та професійного самовизначення, і професійне самовизначення все менш орієнтоване на важливість і високу цінність професійної освіти [3]. Е.Ф.Зеер приходить до висновку, що професійне становлення – це формування особистості, адекватне вимогам професійної
діяльності і являє собою «динамічний і безперервний процес
прогресивного розвитку особистості у системі взаємопов'язаних
професійно значущих видів діяльності»[1, с.36]. А.К. Маркова визначає професійне становлення як «цілісний, безперервний процес становлення особистості фахівця і професіонала, який починається з моменту вибору професії, триває протягом усього професійного життя людини і завершується, коли людина припиняє свою професійну діяльність» [4, с. 62-64].

К.В. Карпинський розглядає професійне самоставлення як динамічну систему смислових структур і процесів, які орієнтують людину в індивідуальних зв’язках між її індивідуальними властивостями і процесами реалізації професійних мотивів і цінностей, а також регулюють її професійну поведінку, трудову діяльність та ділове спілкування [2].

Зміни професійного самоставлення суб'єктів професійного самовизначення в технічних професіях визначаються характером виникаючих труднощів на шляху професійного становлення і ступенем задоволення різних потреб в ході процесу професіоналізації [5, c 204]

Мета дослідження – виявити специфіку професійного самоставлення представників технічних професій на різних етапах професіоналізації.

У дослідженні було використано опитувальник професійного самоставлення (К.В . Карпинський, О. М. Колишко) [2].

Для статистичної обробки даних було використано t-критерій Стьюдента для незалежних груп.

Першу групу та другу групи склали студенти, що навчаються за інженерною спеціальностью. У першу групу увійшли студенти першого курсу (21 особа), у другу - студенти четвертого кусу (22 особи). Третю групу склали інженери зі стажем більше десяти років (22 особи).

Було зафіксовано вiрогідно більш низький показник за шкалою «самооцінка» у студентів 4 курсу (2,67±0,23) порівняно зі стажованими інженерами (6,00±0,35) при р ≤ 0,05. За шкалою «внутрішня конфліктність» встановлені вірогідні відмінності між першою (1 курс) та другою (4 курс) групами (2,50±0,63 та 4,33±0,22 відповідно) при р ≤ 0,05 у бік підвищення показника у студентів 4 курсу, а також, між першою (1 курс) та третьою (стажовані інженери) групами , де показник у групі працюючих фахівців був вірогідно більш високим (2,50±0,63 проти 4,44 ± 0,25), р ≤ 0,05.

Крім того, у третій групі порівняно з першою встановлено вірогідно більш високі показники за шкалою «самоприв'язанність (3,67±0,31 та 2,63±0,30 відповідно), p ≤ 0,05.

Висновки. Стажовані фахівці схильні покладатися у важких виробничих ситуаціях на особистий професійний досвід, шукати опору в своїх ділових якостях, вони відрізняються позитивним тоном ставлення до себе як суб'єкту праці і позитивним особистісним змістом самої професії.

Студентів відрізняє знижена сила прихильності до себе як суб'єкта професійної діяльності, ступінь стійкості і консервативності професійної «Я-концепції», професія не є для них тим провідним видом діяльності, самооцінка в якому визначає зміст загального самовідносини. Це, втім, ще не означає, що професія сприймається випробуваним як діяльність, стримуюча зростання або деформуюча його особу.

Література

1. 3еер Э.Ф. Психологические основы профессионального становления личности инженера-педагога: дисс. ... докт.психол.наук: 19.00.13/ Э.Ф. Зеер. – Свердловск, 1988. – 544с.

2. Карпинский К.В. Профессиональное самоотношение личности и методика его психологической диагностики / К.В. Карпинский, А.М. Колышко. - Гродно.: ГрГУ, 2010. - 140 с.

3. Лебеденко О. А. Социально-философский анализ ценностных орентаций студентов/ О.А. Лебеденко// Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2011. - № 3 (9) - C. 122-125.

4. Маркова А.К.Психология профессионализма/ А.К. Маркова. – М., 1996. – 308с.

5.Наумова Л. А. Психологические закономерности динамики профессионального самоопределения студентов :На примере инженерных специальностей : Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.03/ Л.А. Наумова. - Ярославль, 2005 - 204 c.