Біологічні науки /2 Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка СВО магістр Зятковська І.Л., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Накопичення та перерозподіл різних форм азоту між органами рослин томатів під впливом рістстимуляторів

Регуляція онтогенезу рослин за допомогою синтетичних стимуляторів є перспективним напрямком аграрної науки [1].Томати – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].

Важливим з точки зору вивчення процесів росту і розвитку є перерозподіл азотовмісних сполук між органами рослини в процесі вегетації за дії стимуляторів росту на культурі томату [1].

У 2015 р. дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.).

Стимулятори росту сприяли накопиченню азотовмісних сполук в коренях рослин томатів на початку вегетації та їх відтік в другій половині.

В цілому протягом вегетаційного періоду вміст загального та білкового азоту в корінні рослин оброблених стимуляторами росту був меншим ніж у контролі. Під впливом препаратів на кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту дещо перевищував контрольний показник.

Найбільш суттєво це спостерігалося за обробки 6-БАП (13%). Вміст небілкового азоту протягом вегетації зменшувався як у контролі так і у досліді.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах рослин томатів нами встановлено, що в першій половині вегетації спостерігався збільшення вмісту усіх форм азоту, а у другій зменшення, як у контролі, так і у досліді.

Усі стимулятори росту посилювали відтік, як білкового так і небілкового азоту із стебел рослин томатів. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після обробки 1-НОК зменшувався на 37%, за дії ГК₃ на 16%, а при застосуванні 6-БАП на 8% у порівнянні з контролем. Відтік небілкового азоту із стебел ростин томатів під впливом стимуляторів росту відбувався ще більш інтенсивніше.

Встановлено, що у контролі в першій половині вегетації відбувалося зменшення вмісту усіх форм азоту в листках рослин томатів, а в другій половині спостерігалося їх зростання. За дії стимуляторів росту динаміка накопичення та перерозподілу азотовмісних сполук була протилежною.

За дії препаратів протягом вегетації вміст загального азоту перевищував контроль переважно за рахунок білкової його форми. На початок фази активного карпогенезу після обробки 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП вміст білкового азоту у листках дослідних рослин перевищував контроль відповідно на 6, 16 та 37%. В цей же час частка небілкового азоту зменшувалася відповідно на 13, 29 та 4%.

Провівши аналіз вмісту різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що обробка стимуляторами росту зменшувала вміст усіх форм азоту протягом усього періоду досліджень. Зокрема на кінець досліджуваного періоду при застосуванні 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП вміст білкового та небілкового азоту зменшувався відповідно на 22 і 20%, 31% і 11% та 10 і 25%

Нами встановлено позитивну динаміку формування плодів у рослин томатів за дії препаратів. На 40-й день після обробки при застосуванні 1-НОК кількість плодів на рослині перевищувала контрольний варіант на 71%. Після обробки ГК₃ на 48%, а 6-БАП підвищував кількість плодів на 89%.

Література

1. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.