УДК 631.16.658:635.1/8

СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ ОВОЧІВНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ПЕРСЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Д.н.держ упр., проф. Пугач А.М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

учні Тарасенко В., Стадник Є., Михалусь Д., Мірзоян Г.

Комунальний позашкільний навчальний заклад «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» Дніпропетровської обласної ради»

Постановка проблеми. Галузь овочівництва є складовою частиною загальнонаціонального продовольчого комплексу, який формує продовольчу безпеку України. Визначальна характеристика стану ринку овочевої продукції і динамічних процесів притаманних йому, повязане, перш за все з показниками рівня споживання. Важливо забезпечити населення овочами в різноманітному асортименті, в повному обсязі у всі пори року. На відміну від багатьох інших галузей овочівництво забезпечує споживання овочевої продукції відповідно до встановлених медичних норм [1]. Україна поки, що не може стати достойним конкурентом европейських країн внаслідок низької врожайності та недостатніх інвестицій у розвиток галузі овочівництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Світове та вітчизняне виробництво і переробку овочевої продукції досліджують у своїх роботах П.Т. Саблук, Н.О., Андрусяк, В.А. Кравченко, В.В. Юрчишин, С.М. Кваша, В.В. Хареба, О.В. Ульянченко, Т.В. Кучеренко, С.І. Корнієнко, В.І. Даниленко, А.В. Гуменюк, О.П. Зоря, Н.Г. Царук, Л.М. Хомічак та багато інших [3-5]. Однак питання виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах враховуючи інноваційний розвиток, розкрито недостатньо, а саме що стосується розробки дієвого механізму впровадження у виробництво ефективних інноваційних рішень. Тому проблема не втратила своєї актуальності.

Метою є вивчення сучасного стану виробництва овочевої продукції,

тенденцій розвитку, визначення основних напрямів підвищення ефективності виробництва.

Виклад основного матеріалу.

Грунтово-кліматичні умови України є досить сприятливими для вирощування багатьох видів продукції рослинництва, зокрема овочів.

Основними виробниками високотоварних овочів в світі є країни Середземномор'я, Західної Європи та США. Існуючий рівень валового виробництва (частка України становить бдизько 1%) не дозволяє увійти до десятки найбільших світових виробників.

На рис 1. приведені показники врожайності овочів відкритого і закритого грунту кроїн Європи у 2016 році.

Рис. 1. Показники врожайності овочів відкритого і

закритого грунту країн Європи, т/га

В Україні найбільше овочевої продукції виробляють Херсонська, Дніпропетровська, Харківська, Київська та Полтавська області (рис.2).

Загальний валовий збір овочевої і баштанної продукції в Україні у 2016 році склав 9,88 млн. т. Площі, на яких вирощували овочеві і баштанні культури, у всіх категоріях господарств становили 517,6 тис. га, у т. ч. овочі відкритого ґрунту – 441,5 тис. га, овочі захищеного ґрунту – 5,9 тис. га та баштанні продовольчі культури – 70,2 тис. га. За даними МінАПК і продовольства України у 2016 році площі посіву під капустою становили 68,6 тис. га, огірком – 49,8 тис. га, томатом – 74,3 тис. га, буряком столовим – 39,3 тис.га, морквою – 43,1 тис. га, цибулею ріпчастою – 54,8 тис. га та продовольчими баштанними культурами – 70,2 тис. га [9].

Рис. 2. Виробництво овочевої продукції,

до загальної кількості по Україні, %

Вже сьогодні збільшується кількість населення, яке свідомо переходить на споживання екологічно чистих овочів, а відтак головним завданням підприємств, що спеціалізуються на такому виробництві, є пошук і розробка нових виробництв екологічно чистої продукції, поширення пропаганди здорового харчування та знаходження відповідних споживачів (санаторії, лікарні, переробні підприємства, тощо) [2,6].

На січасному єтапі розвитку овочевого ринку спостерігається стійка тенденція до зростання попиту на продукцію як з боку населення, так і з боку переробних підприємств. Однак існують суттеві проблеми, що стримуюсь розвиток овочівництва, а саме:

- незадовільний технологічний рівень виробництва овочевої продукції;

- низький розвиток агрологістики;

- невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам;

- виробництво на невеликих площах, що стримує застосування високопродуктивних засобів механізації;

- втрата значної частини вирощених овочів через відсутність спеціалізованих сховищ;

- висока собівартісь вирощування одиниці продукції.

Однією з ключових проблем розвитку овочівництва є відсутність впровадження інновацій через те, що близько 12 – 14% овочів вироблено у крупнотоварних сільськогосподарських підприємствах. Найбільшу питому вагу в структурі виробництва овочевих культур займають індивідуальні селянські господарства 88 – 86%. Відповідна тенденція переміщення виробництва овочевих культур з сільськогосподарських підприємств в індивідуальні селянські господарства чітко прослідковується з 1995 року [7,8].

У відповідності до основних положень галузевої комплексної
програми «Овочі України – 2020» передбачається забезпечення
населення України високоякісною овочево-баштанною продукцією до
2020 року у обсязі 15 млн. т. Виконання Програми дасть можливість
повністю забезпечити внутрішню потребу держави у споживанні
населенням овочів на рівні 186 кг на рік на 1 особу, а також у сировині
для промислової переробки та зростання обсягів експорту в кількості
до 2,5 млн. тонн на рік, що стане реальним джерелом поповнення
доходної частини державного бюджету [10].

Висновки.

Проведений аналіз показав, що розвиток галузі овочівництва вбачається у наступному:

- державному стимулюванні виробництва екологічно чистої продукції;

- розширення площ під краплинне зрошення;

- будівництво і реконструкція овощесховищ;

- зменшення витрат ручної праці на всих стадіях вирощування;

- впровадження інноваційних та ресурсозберігаючих техрологій вирощування;

- створення високоврожайних, адаптованих до природно-кліматичних умов України сортів і гібридів овочевих культур.

Бібліографічний список.

1. Андрусяк Н.О. Сучасний стан виробництва і збуту овочів /Н.О. Андрусяк// Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. – 2004. Вип 58. – С. 459-464.

2. Улянич К.Ф. Органічне сільське господарство – дорога до підвищення конкурентоздатності овочевих підприємств України. К.Ф. Улянич// Зб. наук. Праць Подільського державного аграрного-технічного університету. – 2009. – С. 45-47.

3. Писаренко В.В. Перспективи розвитку галузі овочівництва /В.В. Писаренко// Економіка АПК. – 2010. - №7. – С. 39-42.

4. Сухий П.А. Сучасний стан і перспективи розвитку овочівництва в Україні /П.А. Сухий, М.Р. Заячук// Вчені записки Таврійського національного університету ім. Вернадського. Серія: Географічні науки. – 2012. – Т. 25(64), -№3. – С.38 – 48.

5. Царук Н.Г. Напрями формування системи управління ринком продукції овочівництва /Н.Г. Царук// Економіка, фінанси, право. – 2013. №3/1. – С. 3-7.

6. Левкіна Р.В. Проблемні аспекти участі підприємств-виробників овочів на органічному ринку /Р.В. Левкіна// Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Сер.: Економічні науки. – 2013. - №7. – С. 119-126.

7. Рудь В.П. Економіка і суспільство / В.П. Рудь// Вип. 7/2016. – С. 138-145.

8. Лещенко Л.О. Сучасний стан та тенденції розвитку овочівництва в Україні /Л.О. Лещенко, В.П. Севідов// Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Сер.: Економічні науки. – 2015. - №3. – С. 317-324.

9. Корнієнко С.І. Овочівництво. Історичний і сучасний аспекти розвитку /С.І. Корнієнко, В.П. Рудь// Інститут овочівництва і баштанництва НААН. – Плеяда, 2017. – С. 15-27.

10. Корнієнко С.І. Концептуальні положення галузевої комплексної програми «Овочі України-2020» /С.І. Корнієнко, В.П. Рудь// Овочівництво і баштанництво: історичні аспекти, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Ніжин: Видавець лисенко М.М., 2016. Т.1. – С 10-13.

Ключові слова: овочівництво, виробництво овочевих культур, врожайність, технології.

Vegetable, vegetable production, productivity, technology.

Анотація: В статті розглянуто сучасний стан та визначено основні тенденції розвитку овочівництва України. Встановлено, що за останні роки в Україні, майже при незмінних площах виробництва, завдяки підвищенню врожайності, валовий збір овочів збільшився завдяки запровадженню сучасних технологій виробництва овочів. Для подолання негативних тенденцій в розвитку овочівництва необхідно підвищити ефективність використання ресурсів.

The article reviews the current state and the main trends of vegetables in Ukraine. Vegetable crop sector as agriculture is engaged in growing vegetables and vegetable is an important part of the complex of our country. Determined that in recent years in Ukraine is almost constant in the areas of production, by increasing productivity, gross harvest of vegetables increased by half. This was facilitated by the introduction of modern technologies of vegetable production on the basis of applications, primarily high-performance varieties and hybrids, effective crop protection chemicals, saving modern irrigation systems. In order to overcome the negative trends in the development of vegetable, it is necessary, first, to strengthen state regulation of market relation, increase resource efficiency, to expand state aid farms. The state can regulate the market through pricing and credit and tax policies, and by creating the right conditions for strengthening material-technical base of farms, improving tax system and other aspects of the system of market regulation in order to strengthen the desire for investment and development.