Економіка. Державне регулювання економіки

Дорошкевич В. І.

аспірант кафедри економіки та управління національним господарством Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Зміст і значення економічної безпеки національного господарства в сучасних УМОВАХ

Економічна безпека є складною категорією, яка розглядається на різних рівнях: міжнародному, національному, окремих господарських структур та особистостях. У процесі інтернаціоналізації виробництва, включення національної економіки у світове господарство, економічна безпека країни дедалі тісніше пов'язується з міжнародною економічною безпекою, вона сприяє створенню надійної та забезпеченої всіма необхідними засобами держави, захищеності національно-державних інтересів у сфері економіки.

Економічна безпека національного господарства є важливою складовою національної безпеки суверенної держави і має певну внутрішню структуру, представлену економічною незалежністю (фінансовою, сировинно-ресурсною, інноваційною тощо), стійкістю і стабільністю національної економіки (сталість економічного розвитку), її здатністю до прогресу (інноваційно-інвестиційна активність, реструктуризація, фінансове оздоровлення). Гарантії економічної безпеки передбачають такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується захист національних інтересів, незмінність обраного економічного курсу розвитку, інноваційно – інвестиційна та соціальна спрямованість економічних реформ. В умовах військової агресії Росії щодо України актуальним напрямом є економічне забезпечення достатнього оборонного потенціалу [1, c. 261].

Виважена політика економічної безпеки національного господарства передбачає оцінювання зовнішніх і внутрішніх загроз, формування національних економічних інтересів і стратегічних орієнтирів розвитку, готовність та здатність інститутів влади створювати механізми їх реалізації і захисту, підтримувати соціально-політичну стабільність в суспільстві.

Економічна безпека держави є тим станом захищеності від можливих загроз, що формує економічну незалежність, стабільність та розвиток у довгостроковому періоді. Потенційними та діючими загрозами економічній безпеці України є наступні внутрішні загрози: недосконалість організаційно – методичного забезпечення, високий рівень матеріало- та енергомісткості виробництва, а також зношеності основних фондів; відсутність науково - обґрунтованої структурної перебудови економіки; незадовільна орієнтація на виробництво продукції кінцевого споживання; застарілі технології у більшості галузей виробництва; розвал системи відтворення виробничого потенціалу; низький рівень замкнених циклів виробництва стратегічно важливої продукції, зокрема, військової техніки та озброєння; монополізація економіки, низький рівень конкуренції; значне падіння обсягів виробництва; енергетична криза; неефективність державного регулювання та керованості соціально-економічними процесами; непослідовність i безсистемність у здійсненні економічних реформ, неефективність управління державним сектором економіки; недосконалість державного управління приватизаційними процесами, зловживання у цій сфері; низький рівень продуктивності праці та інвестиційної діяльності; не виважене реформування відносин власності, відсутність ефективного власника приватизованого майна; зволікання з проведенням земельної реформи, занепад села; неефективність податкової системи; недосконала фінансово-бюджетна система; стала тенденція до девальвації гривні; низький рівень заробітної платні, відсутність мотивації до праці; поглиблення розриву в рівнях доходів різних груп населення; соціальна незахищеність значної частини населення, зростання бідності; низький платоспроможний споживчий попит населення; корупція в управлінській сфері; значна відмінність у соціально-економічному розвитку регіонів України; неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих технологій; відсутність ефективних природоохоронних заходів [2, c. 338].

Зовнішніми загрозами є: відсутність експортно-імпортної збалансованості, значне від’ємне зовнішньоторговельне сальдо; нераціональна структура експорту, надмірний вивіз сировинних ресурсів; нерозвиненість сучасної фінансової, організаційної та інформаційної інфраструктури підтримки конкурентоспроможності українського експорту; залежність процесу реформування економіки України від надання іноземних кредитів та іншої іноземної допомоги; зростання зовнішньої заборгованості, нераціональне використання іноземних кредитів; недосконала система збереження державних таємниць економічного характеру; некерований відтік за кордон інтелектуальних і трудових ресурсів; ввезення в Україну технічно застарілих та екологічно небезпечних виробництв; експансіоністська політика Росії щодо України; неповна відповідність цілей іноземного капіталу та інтересів економічного розвитку України; втручання в економіку України міжнародних фінансових організацій, іноземних радників та консультантів.

Таким чином, економічна безпека є похідною від стану захищеності національних інтересів, яка передбачає наявність і можливість застосування інструментів впливу на економічні процеси для підвищення рівня життя населення в довгостроковому періоді за умови нейтралізації ризиків внутрішніх та зовнішніх загроз. Пріоритетним при цьому є збалансована політика держави щодо структурної перебудови економіки, стимулювання інноваційно-інвестиційної активності, інституціонального розвитку бізнес-структур, пришвидшення євро-інтеграційних процесів тощо.

Література

1. Касьянова А. О. Створення альтернативного механізму оцінювання стану економічної безпеки в національному господарстві / А. О. Касьянова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Економічна. - 2011. - № 970. - С. 259 - 266.

2. Сак Т. В. Економічна безпека України: поняття, структура, основні тенденції / Т. В. Сак // Інноваційна економіка. - 2013. - № 6. - С. 336-340.