Листопадов А.О., Волошина О.О.

Донбасская государственная машиностроительная академия

Особливості формування інвестиційного портфеля інституційного інвестора в умовах транзитивної економіки

Сучасна портфельна теорія припускає існування значної вигоди від диверсифікації, за допомогою якої можна уникнути несистемних ризиків і понизити вірогідність фінансових втрат. На сьогодні класична диверсифікація між класами активів і географічна диверсифікація можуть перестати працювати, тому що глобалізація ринків і формальні стратегії управління портфелями цінних паперів створюють однонаправлені рухи по усіх класах активів. Велике значення для встановлення пріоритетів інвестування має галузевий аналіз. Ціни на більшість акцій міняються відповідно до основної ринкової тенденції. При цьому слід враховувати, що при падінні цін найсильніше падає курс тих активів, які мають під собою слабку основу. Аналогічно в різні періоди пріоритетний розвиток отримує яка-небудь галузь або група галузей, що має монопольне положення на ринку або серйозні інновації, що забезпечують відкриття нового сектора продажів.

Енергетика являється основною серед базових галузей української економіки. Україна – великий споживач і виробник енергії. За показником об'ємів споживаної електроенергії Україна поступається тільки таким державам як США, Росія, Японія, Канада, Німеччина, Франція і Великобританія. Найважливіша проблема енергетиків – співвідношення цін на сировину. Кінцева продукція, паливо,закуповується станціями за ринковою ціною, тоді як велика частина електроенергії продається по регульованих тарифах, крім того гостро стоїть питання про неплатежі і крадіжки електроенергії населенням. Незважаючи на ряд недоліків електроенергетика є перспективною для інвестування галуззю.

Металургія є базовою галуззю економіки і забезпечує споживачів сировиною. Розвиток металургійної галузі почався ще в роки радянської влади, оскільки родовища вугілля, залізної руди, кольорових металів знаходилися близько і сприяли розвитку виробництва. Нині на території України розташовані декілька десятків підприємств металургійної галузі абсолютно різного профілю, серед них існує монополістична конкуренція. Продукція цієї галузі має широкий попит, потреби в металі на світовому ринку зберігаються і зберігатимуться ще довго у зв'язку з розвитком індивідуального і промислового будівництва.

Хімічна і нафтохімічна промисловість відноситься до розряду базових галузей економіки, забезпечуючи споживачів сировиною, але в той же час вона є і виробником кінцевої продукції. Підприємства хімічної галузі мають надзвичайно широку географію в Україні, процес їх акціонування почався раніше, ніж енергетичних компаній. Можна вважати, що з деяких міркувань західні країни зацікавлені в розвитку хімічної галузі в Україні, оскільки це виробництво є екологічно небезпечним, а економічно розвинені країни вважають за краще переміщати підприємства такого роду за свої межі. Є усі підстави вважати, що у разі потреби міжнародні економічні організації зроблять підтримку хімічної промисловості України не лише кредитами, але і шляхом надання організованого ринку збуту.

Нині в умовах українського ринку з'явилася ще одна приваблива для інвестора галузь: мобільний зв'язок. Підприємства цієї галузі займають верхні рядки в рейтингових таблицях. Продукція цієї галузі є досить новою і не має повноцінних замінників.

Враховуючи ситуацію, що склалася, в Україні, не представляється можливим сформувати інвестиційний портфель по видах інструментів. Тобто, не можна віднести, наприклад, акції тільки до високоризикової і високодоходної групи інвестицій. Зараз найбільш прийнятним є підхід формування пропорцій портфеля по рівню ризику кожного фінансового інструменту. Попри те, що ринок корпоративних облігацій зараз знаходиться на підйомі в нашій країні, власниками облігацій є виключно інституціональні інвестори. Одним з найбільш привабливих інструментів фондового ринку є біткоін. Це нове покоління децентралізованной цифрової валюти, створеної і працюючої лише в мережі інтернет. Ніхто не контролює її, емісія валюти відбувається за допомогою роботи мільйонів комп'ютерів по всьому світу, використовуючи програму для обчислення математичних алгоритмів.

За останній рік курс долара практично не змінювався, а коливання ЄВРО були незначні. Очевидно, що для вітчизняного інституціонального інвестора тримати частину своїх активів в іноземній валюті (долар США і Євро) просто необхідно, отже, цю частину портфеля цінних паперів можна також віднести до консервативних активів. Склад сформованого інвестиційного портфеля наведено на рисунку 1.

Рис.1. Структура інвестиційного портфеля інституційного інвестора.

Основними показниками розрахунку ефективності інвестицій з погляду теорії часової вартості грошей є: чиста теперішня вартість (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), дисконтовані показники рентабельності (RI) та періоду окупності (Pod).

Показник чистої теперішньої вартості капіталу визначає динамічну норму ефективності інвестицій як норму приведення (дисконту), при якій сума дисконтованого доходу (прибутків) за певний час стає рівною інвестиційним витратам. Показники ефективності сформованого інвестиційного портфеля наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники ефективності інвестиційного портфеля станом на 01.03.2017

Показник	Оптимальне значення	Фактичне значення	Вiдхилення
Ризик	15	14	-1
Прибутковiсть	15	51,45	36,45
Чиста приведена вартiсть	>0	261903 грн	261903 грн
Внутрiшня норма прибутковостi	17 %	21,6 %	4,6 %
Перiод окупностi	9 рокiв	7 рокiв	-2роки

Порівнюючи за даними таблиці фактичні значення сформованого портфеля цінних паперів з оптимальними значеннями, слід зазначити, що сформований інвестиційний портфель за усіма критеріями відповідає заданим цілям. Фактичний рівень ризику складає 14 %, прбутковість, скорегована на рівень інфляції дорівнює 51,45%, що є досить привабливим показником для економіки України. Чиста приведена вартість є позитивною величиною, внутрішня норма прибутку вища за ставку дисконтування, а термін окупності сформованого портфеля на два роки нижче періоду управління їм. Сформований інвестиційний портфель має дуже високу доходність, що пояснюється відсутністю на вітчизняному фінансовому ринку інших пасивних інструментів. Сьогодні ризик банківських вкладень вищий, ніж інвестиції у фондовий ринок, саме тому упродовж останніх двох років спостерігається зростання котирувань вітчизняних компаній.

Протягом 2017 року системні ризики українського фінансового сектору зменшилися. Ситуація в банківському секторі стабілізувалася завдяки відновленню бази фондування, визнанню реальної якості активів та виконанню програм докапіталізації практично усіма великими банками. Подолано основну масу проблем минулого, які перешкоджали здоровому розвитку банківської системи, банки мають достатньо капіталу та ліквідності, щоб відновити кредитування економіки. Основним ризиком для фінансової стабільності у короткостроковій перспективі є невиконання окремими великими банками програм капіталізації за результатами діагностичного обстеження. Реалізація цього ризику потребуватиме негайних жорстких скоординованих дій НБУ та уряду. Вирішення проблем дефіциту капіталу значних за розміром банків необхідне для забезпечення стабільності фінансового сектору в довгостроковому періоді. Макроекономічне середовище ззовні та всередині країни було сприятливим для фінансового сектору протягом останнього року. Зростання ВВП відновилося, інфляція контрольована, перебуває в межах цільового орієнтиру, визначеного НБУ.