Економічні науки /3. Фінансові відношення

Сніткіна І.А.

Одеський Національний економічний університет

Основні методи відновлення платоспроможності суб’єктів господарювання

В системі стабілізаційних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризового фінансового стану, важлива роль відводиться його санації.

Санація являє собою систему заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства, відновлення його платоспроможності що реалізуються за допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямованих на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

В умовах ринкової економіки санація підприємств має значний економічний потенціал, є важливим Інструментом регулювання структурних змін і входить в систему найбільш дієвих механізмів фінансової стабілізації підприємств.

Санація підприємства проводиться у трьох основних випадках: до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство JB спробі виходу з кризового стану вдається до зовнішньої допомоги зі своєї ініціативи; якщо саме підприємство, звернувшись до арбітражного суду із заявою про своє банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (такі випадки санації найбільш характерні для державних підприємств); якщо рішення про проведення санації виносить арбітражний суд по пропозиціям, які надійшли від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника і погасити його зобов'язання перед бюджетом.

Найбільш широкий діапазон форм має санація, що ініціюється самим підприємством до порушення кредиторами справи про його банкрутство. В цьому випадку вона носить попереджуючий характер, повністю узгоджується з цілями і інтересами підприємства, підпорядкована завданням антикризового його управління і поєднується з здійснюваними заходами внутрішньої фінансової стабілізації.

Ініційована підприємством санація представляє складний і багато в чому болісний для нього процес, що вимагає ефективного фінансового управління на всіх стадіях його здійснення.

Доцільність проведення санації обумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своєї мети і кризовий фінансовий стан підприємства продовжує поглиблюватися.

Можливість здійснення санації визначається виходу з кризового фінансового стану і успішного розвитку підприємства при наданні йому істотної зовнішньої допомоги на сучасному етапі. Якщо за результатами об'єктивної оцінки така перспектива є, то ініціюється підприємством санація має шанси на успіх.

Оборонна концепція санації спрямована на скорочення обсягів операційної та інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збалансованість грошових потоків на більш низькому об'ємному їх рівні. Ця концепція передбачає залучення зовнішньої фінансової допомоги для відповідної реструктуризації підприємства, в процесі якої воно позбавляється від ряду виробничих структурних підрозділів, незавершених реальних інвестицій та інших видів активів з метою фінансової стабілізації.

Наступальна концепція санації спрямована на диверсифікацію операційної та інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збільшення розміру чистого грошового потоку в майбутньому періоді за рахунок зростання ефективності господарської діяльності. У цьому випадку зовнішня фінансова допомога та інші реорганізаційні заходи, здійснювані в процесі санації, використовуються з метою розширення асортименту конкурентоспроможної продукції, виходу на інші регіональні ринки, швидкого завершення розпочатих реальних інвестиційних проектів. Наступальна концепція санації не суперечить основним параметрам загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

Санація підприємства вимагає попередньої розробки проекту. Основа вибору тієї чи іншої форми санації - розрахунок її ефективності. Ця ефективність визначається шляхом співвіднесення результатів (ефекту) і витрат на санацію в запропонованій формі. Результати санації (хоча і спрямовані на усунення неплатоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємства) в кінцевому підсумку можуть бути оцінені різницею між сумою додаткового прибутку після і до санації.

Додатковий прибуток в цьому випадку утворюється за рахунок нормалізації господарської діяльності підприємства при відповідній фінансовій підтримці санатора (в порівнянні з сумою прибутку, одержуваної в умовах кризового розвитку). У процесі розрахунку ефективності санації сума доларів додаткового прибутку підприємства наводиться до справжньої вартості.

Витрати на здійснення санації визначаються шляхом розробки спеціального бюджету в процесі підготовки проекту санації. Ці витрати розглядаються як інвестиції санатора в сановане підприємство з метою отримання доходу (в прямій або непрямій формі) в майбутньому періоді. Такий підхід дозволяє застосовувати для оцінки ефективності санації ті ж методи і показники, які використовуються при оцінці ефективності реального інвестування.

Література:

1. Макаренко И.О. Анализ проблем антикризисного управления предприятием при угрозе банкротства / И.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 9. – С. 170–174.

2. Пономаренко В.С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : [навч. посіб.] / В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, М.О. Кизим. – Х. : ІНЖЕК, 2010. – 323 с.

3. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : [навч. посіб.] / О.О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2000. – 412 с.