Психологія і социологія /6.Клінічна психологія

К. психол. н. Тимофієва М.П.

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНІ КОНФЛІКТИ

СТУДЕНТА-МЕДИКА В ПЕРІОД ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Актуальність теми обумовлена важливістю підготовки зрілих в професійній та особистісній сфері молодих фахівців. Внутрішньоособистісний конфлікт (в подальшому ВОК) виступає одним із аспектів як загальної особистісної, так і професійної соціалізації студентів медичного вузу. Вибір спеціальності та навчання у медичному університеті важливий для молодої людини, оскільки пов'язаний з процесом професійного становлення (особистісного в тому числі), вступом в систему нових соціальних відносин, адаптації до нового середовища та умов в ньому, професійної ідентичності, мотивації, сенсу життя тощо. Юнацький період пов'язаний також з усвідомленням своєї громадянської позиції, вибором життєвих цінностей, професійного і кар'єрного шляху.

Мета дослідження. Проаналізувати погляди сучасних психологів на природу виникнення та протікання ВОК у студентів-медиків, яка обумовлена особливостями професійного становлення.

В сучасній психології проблема внутрішньоособистісного конфлікту висвітлена у працях українських та російських дослідників О. Донченко, Г. Ложкіна, М. Пірен, Т. Титаренко, Н. Пов’якель. Обґрунтування поняття ВОК, як чинника деструктивних форм поведінки юнаків висвітлює О. Чала; психологічні особливості і стратегії поведінки людей з високою і низькою самооцінкою а також «плутану» Я-концепцію досліджує Р. Баумейстер; Ф. Василюк (психологія переживання: аналіз подолання критичних ситуацій) та ін..

Суперечливість внутрішньої структури особистості – наслідок суперечливого характеру ставлення людини до світу, до інших людей і до самого себе. При вивченні студентів часто прослідковується зв’язок самооцінки з такою рисою – як тривожність, коли висока загальна самооцінка і самоповага порівнюється з невисокою тривожністю, а невисока самооцінка – з підвищеною тривожністю. До числа особливих стресових факторів, здатних виступити в якості конфліктогена в рамках системи вищої медичної освіти, можна віднести наступні: складність і численність дисциплін; висока вимогливість педагогів до засвоєння студентами необхідного обсягу медичних знань; формування міцних професійних умінь і навичок; усвідомлення студентами високої відповідальності.

Криза професійного вибору проявляється в переживанні розчарування одержуваної професії, в невдоволенні окремими навчальними дисциплінами. Студенти починають сумніватися в правильності професійного вибору, зменшується інтерес до навчання. На четвертому-п'ятому році навчання майбутні випускники все частіше замислюються про свою професійну компетентність, втрачається впевненість у власних силах щодо професійної діяльності. Основним змістом кризи є кардинальна перебудова людини як професіонала, а також необхідність зміни напрямку подальшого професійного розвитку [1].

Психології відомо багато внутрішньоособистісних, так би мовити, суто психологічних причин для ускладненого перебігу становлення професійної ідентичності. Ідентичність особистості – це інтегруюче начало, центральна якість, яка дає людині відчуття нерозривного зв’язку з оточуючим соціальним світом. Ідентичність суб’єктивно переживається як почуття внутрішньої тотожності та інтегрованості у часі та просторі, як образ себе, що приймається особистістю, з усім багатством стосунків із всім оточуючим соціальним світом. Проте, аналізуючи ситуацію, що склалась нині у підготовці медичних психологів, бачимо, що основні проблеми виникають із причин об’єктивних, породжених соціумом, державою, наявними обставинами.

Необхідність виявлення впливів ВОК в момент формування професійної ідентичності студента-медика запобігає виникненню труднощів соціальної адаптації молодих фахівців та вимагає корекції на етапі становлення спеціаліста в навчальному закладі.

Отже, наявність внутрішньоособистісних конфліктів в процесі навчання говорить про необхідність психологічного супроводу студентів-медиків, підтримки мотивації залишатися в професії, допомоги в професійному самовизначенні, набуття впевненості. Відсутність психологічної підтримки на даному етапі може привести до негативного результату кризи, а саме до професійної деформації особистості. Позитивний результат цієї кризи буде сприяти особистісному і професійному зростанню, а також призведе до корекції професійних перспектив особистості.

Перспективними напрямами подальших досліджень є поглиблене вивчення концептуалізації поняття та ролі «рефлексії», в просторі виявлення та корекції внутрішньоособистісних конфліктів; розробка тренінговової програми, спрямованої на виявлення методів, які забезпечуватимуть ефективність розвитку рефлексії та подолання внутрішньособистісних конфліктів.

Література:

1. Бедарева К.А. Кризис ревизии и коррекции профессионального выбора у студентов-психологов на этапе завершения обучения в вузе. Фундаментальные научные исследования: теоретические и практические аспекты: сборник материалов II Международной научно-практической конференции (29 сентября 2016 года). Кемерово: ЗапСибНЦ, 2016. Том 2. С.127–130.

2. Сиврикова Н.В., Столбова Е.А. Особенности проявления внутриличностного конфликта у студентов разного пола . «Мужское и женское: сотрудничество и конфронтация» Сборник научных трудов Международной научной конференции / под ред. В.Е. Быданова, Н.А. Вахнина, О.А. Штайн. Санкт Петербург : Горный університет, 2016. С. 245–249.